« Рукотворне ялинкове диво »


Наближаються  найгарніші свята року, яким радіють і дорослі, і малеча.
Цьогорічний цикл новорічних заходів ЦБС для дорослих відкриває виставка хенд - мейду «Рукотворне ялинкове диво» у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького. Ця виставка є третьою з циклу щорічних новорічних виставок кременчуцьких майстринь рукоділля.

Учасницями виставки є сім майстринь, що надали свої саморобки для прикрашання ялинки.
Олена Майдак. Витончені м’які іграшки у стилі «Тільда» і у власному дизайні – справа її умілих рук.

Інесса Літвінова поринула у теплій світ фетру. Її маленькі яскраві фігурки тваринок, пташок, сердечка зачарували всіх відвідувачів бібліотеки.
Вікторія Галайда знається у мистецтві скрапбукінгу і залюбки надала для нашої виставки витончені саморобки – тегі, міні-альбомчики, м’які іграшки.

Тетяна Матюха – керівник Творчої студії у відділі мистецтв. Тетяна – майстриня широкого профілю, і на виставці ви побачите її прикраси, виконані у різних техніках, – розпису, валяння, солоного тіста, в’язання.
Шиндіна Олена полюбляє вишивати, і тому її м’які іграшки вишиті, а також в’язані.

Юлія Макарчук. Ви побачите на ялинці її розписи на дерев’яних фігурках і валяні іграшки такої високої майстерності, що нагадують нам живих тваринок.
Тетяна Кочурова. Її  «горищні» коти ваблять глядачів своїми посмішками, зарядом позитиву, і вже знайшли прихильників і майбутніх хазяїв.

Чарівне, казкове новорічне свято у кожного з нас асоціюється з чимось своїм, власним. Але, напевно, у багатьох передчуття свята з'являється при вигляді барвистих, блискучих ялинкових прикрас.
Саме вони, такі знайомі з дитинства, викликають почуття тихої радості, якогось чаклунства, що виникає при одному погляді на ялинку. А хто з нас не любив розглядати фігурки різних тварин, людей, казкових персонажів і т.д.? Такі іграшки і зараз користуються величезною популярністю. Адже мода на ці прикраси не закінчиться ніколи, поки є діти, і поки дорослі відчувають себе дітьми. 

Іграшки, зроблені власноруч, мають велику перевагу перед покупними. Такі іграшки не псуються, їх неможливо поламати, чи розбити, і можна не побоюватися підвести до ялинки маленьку дитину. Домашні тваринки також не нароблять шкоди, якщо раптом заберуться на новорічне деревце і скинуть додолу декілька прикрас. Але головне, що кожна така іграшка – витвір авторської фантазії, індивідуальна і неповторна. Вона – справжня сімейна реліквія, яка запам'ятається на все життя, і яку можна передати від старшого покоління молодшому.

Можливо, і вас надихне майстерність наших учасниць, і Ви забажаєте прикрасити домашню ялинку власноруч зробленою іграшкою. Якщо Ви ще досі цього не зробили - зробіть в цьому році. Спробуйте – і Ви зрозумієте, якою дорогою стане для вас і Вашої родини така іграшка!  Завітайте самі, з друзями або з дітьми  до Творчої студії Тетяни Матюхи у відділі мистецтв, і вона допоможе Вам зробити саморобку. Хай приємний настрій, який подарує вам зустріч з нашою ялинкою, протримається у вас до свят, і на свята, і весь наступний рік! 

Адже кожна новорічна іграшка – це частинка чарівництва, в яке так хочеться вірити.
Запрошуємо вас до нашої ялинки! Виставка "Рукотворне ялинкове диво" буде працювати у відділі мистецтв до 28 грудня. Адреса: вул.Щорса, б.66/13. Зупинка "Водоканал".

Шиндіна О.П.,зав.відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

Великі права маленької дитини

Кожна людина є особливою і неповторною.  Кожна має свої почуття, свої погляди, свої переконання і свій  характер. Як же зробити, щоб такі різні, несхожі люди жили з повагою один до одного?        Про це йшла мова на заході, який відбувся 10 грудня у бібліотеці-філіїї № 10. Сюжетно-рольова гра зібрала дорослих і дітей  і мала назву «Великі права маленької дитини».
      Головне завдання "Конвенції про права дитини" - забезпечити дітей необхідним захистом, особливим піклуванням і допомогою. Адже діти - майбутнє кожної нації. Якими вони виростуть, таким буде і наступне покоління. Поки що діти зростають під крильцем батьків, в атмосфері щастя, любові і взаєморозуміння.  Але вже зараз їм треба готуватися до дорослого життя, де все набагато складніше. Участь в рольових іграх допомогла їм зорієнтуватись  в конкретних життєвих ситуаціях, проявити розум і кмітливість, щоб уникнути обману і шахрайства.       

Існує багато прав  і обов'язків, які мають знати і дорослі, і діти. Але головне - наші права не мають порушувати права інших людей.

      

Поет почуттів та емоцій – Дмитро Лазуткін

У рамках проекту «Мережа», ініціатором якого є Міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz, відвідав наше місто Дмитро Лазуткін – український поет та журналіст, який має відзнаки не лише в літературі, але й в спорті. Він бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу, чемпіон України з козацького двобою, володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате та переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF. А ще він – спортивний коментатор, а ще він – ведучий програми «Чоловічий клуб», …

Зустріч з Дмитром Лазуткіним відбулася в відділі абонементу ЦМБ ім. М.Горького. Саме тут автор презентував свою нову збірку, яка має назву «Червона книга».

Перед зустріччю з читачами Д. Лазуткін дав прес-конференцію нашим місцевим ЗМІ (прес-конференцію можна побачити на сайті «Кремінь-tv»).

«Дві речі з дитинства мене бентежать найбільше – література і спорт. З часом до них додалися ще жінки. Трохи пізніше – телебачення. Все це я зараз і намагаюсь поєднувати», – говорить Дмитро Лазуткін.

Отже, книга, з якою до нас приїхав Дмитро:

«Червона книга» – це збірка, у якій більшість віршів написані протягом останнього року. У кожного з трьох розділів книги – своя емоційна історія.

Як говорить Лазуткін, «це «Червона книга» почуттів, емоцій, які зараз знаходяться десь на межі зникнення. Перша частина книги – це тексти, написані під враженням від поїздки в зону АТО. Друга частина – це передбачення, які були написані раніше. Третя – це інтимна, любовна лірика, якої було багато в попередніх книжках, і яка більш музична. Війна взагалі штука немузична і нелірична, поезій в ній мало. Тобто, такий от симбіоз тепла в холодний час».

Автор багато читав віршів з нової книги, і вони знайшли відгук у серці кожного, хто був присутній на зустрічі. Дівчата просили прочитати ще вірші з його попередньої збірки «Добрі пісні про поганих дівчат». Як говорить сам Лазуткін,  у цій збірці багато слів про кохання, багато пауз про кохання і багато кохання як такого. Тож не дивно, що вірші саме з цієї збірки і просили зачитати дівчата. Ну, а чоловіків цікавила коментаторська діяльність Дмитра, адже саме він  коментував недавній поєдинок В. Кличка і Т. Фьюрі.

Багато можна писати про Дмитра, але краще його слухати. Автора довго не відпускали, просили почитати ще і ще свої вірші. А після зустрічі, бачачи такі щасливі обличчя присутніх, у багатьох виникало бажання прийти додому, взяти книгу і читати ще Дмитра Лазуткіна – поета почуттів і емоцій.

Р.S. В рамках проекту «Мережа» наше місто мають ще відвідати  С. Жадан, Ю. Андрухович, І. Карпа інші автори. Тож слідкуйте за нашими анонсами.

Затишний світ рукоділля

У жовтні цього року у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького відкрилась Творча студія Тетяни Матюхи.
До студії приходять люди різного віку - ті, хто бажає навчитись власноруч виготовляти дарунки, прикраси, сувеніри, малювати. Тетяна Анатоліївна проводить майстер-класи у різних техніках рукоділля і мистецтва.

Ви можете намалювати картину аквареллю, тушшю, олівцем, або... вовною. Ви оволодієте мистецтвом декупажу і прикрасите свій інтер'єр чудовими м'якими валяними іграшками. А скільки різноманітних поробок можна виготовити з солоного тіста! Картини і фігурки, в'язані речі, прикраси - усе це Ви навчитесь робити у Творчій студії Тетяни Матюхи.

Наближається Новий рік, і є чудова нагода зробити прикраси для Вашої ялинки. Ялинкові іграшки, виготовлені у різних техніках, додадуть святу тепла і затишку, зроблять ваше новорічне деревце яскравим і оригінальним.

А як порадують ваші дарунки родичів і знайомих! Адже  речі, що зроблені з любов'ю до них, особливо цінні.

Дзвоніть до Тетяни Матюхи за номером 0680713067 і домовляйтесь за  майстер-клас. Навчайтесь творчості і станьте творцем своєї поробки!

Шиндіна О.П.,зав.відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

Душа жива в ii піснях

витає поміж нами

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися,

Та за свого миленького

Богу помолися.

      Ця пісня стала своєрідним козацьким гімном. А належить вона тендітній молодій дівчині з Полтави - Марусі Чурай. Навесні 1648р. розпочалася визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти. Піднявся на боротьбу і Полтавський полк, де служив і коханий Марусі -Грицько Бобренко. Для дівчини розлука з милим виявилася тяжким ударом. Напевне, саме тоді вона і склала цю пісню, сповнену глибокого болю і страху перед невідомим. 

      Гриць повернувся додому живий-здоровий, і Маруся щиро вірила в щасливе майбутнє з ним. Але не так сталося, як гадалося. Хлопець, скорившись волі матері,  одружився  на Ганні Вишняківні, дівчині з заможної родини.

     Маруся тяжко переживала зраду коханого, виливаючи свій біль в піснях. Саме цим пісням талановитої полтавської дівчини присвячена виставка "Пісенна сповідь Марусі Чурай", яка створена до 390-річчя від дня її народження.

       "Ой не ходи, Грицю, та  й на вечорниці,

     бо на вечорницях дівки чарівниці..."

 Цими словами з пісні Марусі  відкривається наша книжкова виставка. Прикрашена вона віночком, що є символом дівочої вроди, чистоти та вірності.  Книги, що представлені у цьому розділі, розповідають про життя Марусі. Не секрет, що дуже довго точилися суперечки, чи реальна особа Маруся Чурай , чи вигадана героїня. Недарма  Чураївну називають "Дівчиною з легенди".

     "Віють вітри, віють буйні,

      Аж дерева гнуться;

      Ой як болить моє серце,

      А сльози не ллються."

          Цю пісню Чураївни використав у своїй п'єсі "Наталка-Полтавка" І.Котляревський. Багато творів склала піснярка. Поки що знайдено близько 20 її пісень: "Засвіт встали козаченьки", "Грицю, Грицю до роботи", "В кінці греблі шумлять верби", "Прилетіла зозуленька" та ін. Але ще багато пісень живуть у народі як безіменні фольклорні твори. Ознайомитися з піснями, які належать Чураївні та згадати інші душевні, героїчні, жартивливі українські  народні пісні   Ви зможете, переглянувши пісенники, що представлені у другому розділі нашої виставки.

   

 Нещасливе кохання Марусі до Гриця призвело до трагедії. У розпачі дівчина вирішила накласти на себе руки. Її врятував палко закоханий у неї козак Іван Іскра. Але жити далі Марусі було несила... Ревнощі, згадки про нездійснені дівочі мрії, ображене самолюбство  породили страшний план помсти.
"У неділю рано зіллячко копала..."

Саме у пісні "Ой не ходи, Грицю"

піснярка детально розповіла про те, як здіснювала свою помсту. Марусю засудили до страти, але Богдан Хмельницький своїм листом помилував її "...в пам'ять героїчної загибелі її батька та заради чудових пісень, що вона їх складала". 

    Дівчина прожила лише 28 років, але важка доля талановитої полтавської піснярки надихнула багатьох українських письменників та поетів на створення творів про її непросте життя. Найвідоміший з них - роман у віршах Ліни Костенко "Дівчина з легенди". Також про долю Чураївни писали Володимир Самійленко, Ольга Кобилянська, Михайло Старицький. Всі ці твори представлені на нашій книжковій виставці.

                                      Всіх, кого зацікавила постать Марусі Чураївни,

                                        ми запрошуємо відвідати відділ мистецтв

                                                          ЦМБ ім. М.Горького. 

Літвінова І.В.,бібліотекар відділу мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

Заради життя

30 листопада  до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, відділ читального залу ЦМБ імені М.Горького провів виховну годину «Заради життя» для студентів ІІ курсу КрНУ імені Михайла Остроградського.

Бібліотекар Тристан О.І. виступила з доповіддю про небезпечність СНІДу, шляхи, якими він передається, симптоми хвороби, та необхідність підтримки ВІЛ-позитивних людей.

Наш захід присвячений всесвітньому дню боротьби зі СНІДом, який вперше проголосили 1-го грудня 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Протягом 40 хв. всі дізнались, що таке СНІД та як від нього вберегтись.

Жоден захід, присвячений СНІДу, зараз не обходиться без "Червоної стрічки" - шматочка шовкової тканини, складеної особливим чином. Це символ нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДУ.

 Тож і наші студенти пдтримали цю акцію, приколовши яскраві атрибути до свого одягу. Молодь мала змогу переглянути агітаційні відеоролики, презентацію про СНІД  та  у віршованій формі закликала всіх до боротьби із хворобою.

Під час  виховної години  студенти взяли участь у тестуванні: «Чи потрібно вам пройти обстеження на наявність СНІДу»?  

Разом із запрошеними на захід ми прийшли до висновку, що необхідно відповідально ставитися до свого здоров’я та життя. За темпами поширення ВІЛ Україна займає друге місце в Європі і п’яте у світі. Така статистика не може не лякати, тому нам усім варто пам’ятати: небезпека поряд.

"Жива книга" в "Живій бібліотеці"

27 листопада працівники відділу абонементу ЦМБ ім. М. Горького Шпак Таміла та Ходова Наталія були запрошені в якості «Живої книги» до Кременчуцької ЗОШ №20 прийняти участь у «Живій бібліотеці», присвяченій Міжнародному дню волонтера, – «Волонтерство – втілення добра та допомоги». Захід був проведений для педагогів - організаторів шкіл міста.

Бібліотекарі, які представляли собою відділ абонементу, розповідали про свою участь у волонтерському русі, який зараз переважно асоціюється з допомогою учасникам АТО та вимушеним переселенцям.

Тож розповіли присутнім про акцію «Допоможи учаснику АТО , яка нещодавно проводилась у бібліотеці, і завдяки якій було зібрано багато продуктів і речей. (На пропозицію містян акцію вирішили ще продовжити).

Згадали про проведений у ліцеї №11 урок патріотизму «Нам є що захищати» , куди були запрошені волонтер та бійці АТО. Тоді учні (а це була їх ініціатива) передали військовим зібрану допомогу: речі, продукти, медикаменти, а бібліотекарі теж додали від себе невеликі подарунки.

Про те, що влітку минулого року, дізнавшись від знайомих волонтерів, що потребує допомоги спішно вивезений з Донбасу під Кременчук інтернат для людей з обмеженими можливостями (а це родини з дітьми), зібрали для них власними силами речі та м'які іграшки. Згодом ці переселенці - інваліди осіли в с. Підгорівці Козельщенського р-ну.

Для бібліотекарів давно звичним стало відвідування вдома людей з обмеженими можливостями: інвалідів, людей похилого віку, які не можуть самі прийти до бібліотеки обміняти книги, журнали, і яким на їх прохання купуємо та приносимо якісь дрібниці чи продукти.

Все це, можливо, всього лише краплинки, але з таких краплин складаються цілі ріки.

І, звичайно ж, говорили про книги. Про те, що вважаємо за потрібне рекомендувати книги, які роблять нас чуйнішими, терпимішими, спонукають нас робити добро. Як, наприклад, книжкова виставка, «Десять книг, які роблять нас людянішими», яка функціонувала в бібліотеці, і яку принесли з собою. Також на виставці були представлені книги про Майдан і неоголошену війну, багато журналів з публікаціями про учасників АТО і волонтерів, літературу про волонтерський рух: історію його виникнення, закони України, які його регламентують.

Про свій досвід волонтерської діяльності розповідали також «Живі книги» – Ольга Назарова (благодійний фонд «Пульс надії»), Едуард Яцук (клуб юних десантників і миротворців «Гвардія»), Юлія Суперека (Молодіжний парламент Кременчука), Іван Колесник (видавничий дім «Приватна газета»).

Така форма зустрічей, безперечно є цікавою, адже відкривається можливість поспілкуватися з великою кількістю людей у невеликому колі.

Більше інформації про «Живу бібліотеку», що пройшла у ЗОШ №20, можна почитати у публікації «Кременчуцької газети» від 27.11.2015 р.