Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

четвер, 30 січня 2014 р.


ЗИМОВА КАЗКА

Нарешті до нас прийшла справжня зима – з морозами і хуртовинами. А снігу насипало! Справжній рай для дітлахів, та й для дорослих, які полюбляють зимові розваги і активний відпочинок.
Сніг дарує нам можливість кататися на лижах, мчати з гірки на санчатах, бавитися в сніжки. Зі снігу можна ліпити все, що душа забажає, не тільки класичних снігових баб. Саме зараз настав слушний момент проявити  талант сніговим скульпторам.
 Ось кілька фото, які ілюструють політ фантазії та незвичайний погляд на звичайні речі.

понеділок, 27 січня 2014 р.

    ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ 
ПРО ПАРК МИРУ

          24.01.2014р. в літературно-мистецькій вітальні ЦМБ ім. М.Горького відбулась презентація путівника по парку Миру, створеного працівниками бібліотеки-філії №8 ЦБС для дорослих, «Парк миру, пам'яті і шани».


         Бібліотекарі зберігають і популяризують літературу про історичне минуле і сьогодення нашого краю, займаються дослідницькою діяльністю в галузі краєзнавства, і в цьому їм допомагають читачі, щедро ділячись своїми спогадами та фотографіями.
         Так, завдяки ентузіазму бібліотекарів, які зібрали безцінні спогади місцевих жителів та матеріали про історію створення парку Миру, та за сприяння депутата Автозаводської районної ради Штефана О.І. і був виданий путівник   «Парк миру, пам'яті і шани», присвячений 30-річчю Парку Миру в Кременчуці.

        


Присутні на заході зацікавлено слухали розповідь про створення книги автора-укладача путівника, завідуючу бібліотекою-філією №8 Карпову Л.О., та здійснили віртуальну екскурсію по парку Миру.
       




Про історію створення та перспективи розвитку  найкраще знає голова Автозаводської районної ради Коваленко В.М.,  тож він розповів про  проблеми та сьогодення парку .
         





Згадали про невинно загиблих людей, розстріляних фашистами  під  час окупації Кременчука саме на тому місці, де зараз знаходиться парк. Хвилиною мовчання вшанували їх память.
Про трагічні події Голокосту нагадала директор благодійного фонду «Марш життя» Бакк Є.М.
  
         


Закінчилися презентація на піднесеній оптимістичній ноті - працівникам краєзнавчого музею та бібліотекам-філіям ЦБС для дорослих було передано в подарунок примірник путівника, а поет,  член Спілки літераторів «Славутич» І.Герасименко читав свої  вірші, навіяні красою парку Миру.

Надихнути на творчість митця може лише навколишня краса. Не залишила вона байдужими і учасників заходу, які  з задоволенням поринули у чарівний світ поетичного слова.

пʼятницю, 24 січня 2014 р.


ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ «КОБЗАРЕВА СТЕЖИНА»



Згідно указу Президента України 2014 рік оголошено роком Шевченка в Україні.  До цієї знаменної дати в Полтавській області розпочато проведення Шевченківських читань.
22.01.2014р. у центральній міській бібліотеці ім. М.Горького  урочисто відкрилися Шевченківські читання «Кобзарева стежина», присвячені двохсотріччю з дня народження Великого Кобзаря. Символічним є  те, що початок Шевченківських читань співпав з однією з величних дат – Днем Соборності України.
Кожен, кому надавалося слово, підкреслював значущу роль Т.Г.Шевченка в відродженні української державності. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуть мову, культуру та історію народу. Для всього світу вже багато років  слово «Україна» нерозривно пов’язане з ім’ям Тараса Шевченка, адже йому судилося стати глашатаєм мрій і прагнень народу, символом своєї нації та країни.
Першим привітав присутніх зі святом Соборності начальник управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кондрашов В.О.  
Директор ЦБС для дорослих Нужна С.О. розповіла про роботу бібліотек в рік Шевченка. 

Також запросили до слова голову Кременчуцького   міськрайонного Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка Усцову М.Г. та доцента кафедри українознавства КНУ ім. Остроградського Тур О.М.
Зі слів наукового співробітника краєзнавчого музею Селезньової І.Г. присутні на заході дізналися про часи перебування Т.Г.Шевченка в Кременчуці.
Про відображення у творах поета козацтва, про святу боротьбу українського народу за свою незалежність і віру розповідали козак, отаман-полковник Кременчуцької міської організації  козацтва Деркач В.М. та хорунжа Побіжко Ю.А.
 Шевченкове свято – то кришталево-чисте свічадо. Ведучі заходу закликали вшановувати Т.Шевченка, читаючи його твори, слухати Кобзареве слово, яке підхоплюють молоді руки і серця.






До уваги присутніх були виступи учнів гімназії №5 ім. Т.Г.Шевченка, ліцею №4 та студентів педагогічного училища ім. А.Макаренка – акторів студентського театру «Арлекін» під керівництвом Широкої Т.І. 
Вечір завершився прекрасним виступом директора МПК Ситника С.М. І хоча свято добігло кінця, Шевченківській рік тільки розпочинається, тож ведучі запросили присутніх на всі заходи, які проводитимуть бібліотеки до вшанування 200-річчя Кобзаря.

середу, 22 січня 2014 р.


Доля і воля - все в одній пісні 

П.П.Чубинський
Щаслива доля випала написаним у 1862 р. Павлом Чубинським віршованим рядкам "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля". 140 років жили ці слова в серцях українців, щоб, врешті-решт, стати гімном нашої незалежної держави.
Ким для України був Павло Платонович Чубинський? Який внесок зробив він у розвиток української етнографії? Чи багато знають про цю людину наші сучасники? З'ясувати це спромоглись працівники відділу мистецтв ЦМБ ім.М.Горького О.П.Шиндіна і І.В.Літвінова і студенти Кременчуцького педагогічного училища ім.А.С.Макаренка, що зібрались в актовій залі ЦМБ на вечорі історичного портрету "Доля і воля - все в одній пісні", присвяченому 175-річчю від дня народження великого народознавця.
Перед учасниками поступово розкривалась багатогранна постать талановитої, мужньої людини, яка своєю титанічною етнографічно-статистичною працею зробила  стільки, що його заслуг вистачило б на декількох вчених (за словами Ф.Вовка). У важких умовах заслання в Архангельскій губернії, засмостійно здійснивши надзвичайно складні експедиції в умовах бездоріжжя, він досліджував побут населення, розвиток торгівлі, ярмарок, звичаєвого права, різних видів ремесел, промислів, освіти. Працював у різних галузях: секретарем статистичного комітету, редактором газети, завідуючим бібліотекою, начальником газетного столу. На Півночі Росії до сих пір зі вдячністю згадують віддіну працю П.Чубинського.
А чого варта його етнографічна діяльність на Батьківщині! Об'їздивши губернії України, обстеживши кількасот населених пунктів, він одержав такий величезний етнографічно-статистичний матеріал, що його було надруковано аж у 7-ми томах - "Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-руський край".
Навіть якщо не враховувати створення віршу "Ще не вмерла Україна", етнографічних досліджень Павла Чубинського було б досить, щоб назавжди обезсмертити його ім'я.
Від величні акорди Державного Гімну вшанували учасники вечора пам'ять видатної, мужньої, відданої людини.
Весело і бадьоро проминула друга частина вечора - вікторина за творами П.Чубинського "Мудрість віків". Гості жваво відгадували народні перекази, легенди, загадки, зібрані П.Чубинським під час експедицій по Україні. На переможця конкурсу чекав маленький подарунок.

Відмітивши 175-річчя від дня народження П.Чубинського, гості ще раз переконалися, що його діяльність як етнографа є дійсно неоціненним внеском у розвиток українського і російського народознавства.




Шиндіна О.П.,завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

вівторок, 21 січня 2014 р.

СВЯТО СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

        95 років тому морозного дня 22 січня 1919-го року в Києві на Софіївському майдані було виголошено Універсал про об'єднання УНР (Української Народної Республіки) і ЗУНР (Західноукраїнської  Народної Республіки) у соборну Україну.
       З нагоди цього дня, який увійшов в історію як Свято Соборності України, у відділі Абонементу ЦМБ ім. М.Горького відкрито виставку - путівник "Дорога моя країна". 
       Центральним місцем книжкової виставки стала карта України, на якій відзначені найважливіші віхи на шляху до омріяного єднання:
- 9 січня 1918 року. Проголошення незалежності і суверенності УНР.
- 13 листопада 1918 року. Створення ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття.)
- 22 січня 1919 року. Київ, Софіївський майдан. Проголошенння воз'єднання українських земель.
- 1939 рік. До складу Української Радянської Республіки увійшли землі, що належали Польщі.
- 1940 рік - повернуто Буковину.
- 1945 рік - повернуто Закарпаття.
- 21 січня 1990 року. Київ, Софіївський майдан. Вперше з останні десятиліття урочисто відзначено День Соборності.
      В цей день від Івано - Франковська до Києва стояли люди, взявши один одного за руки. Ланцюг єднання пройшов по шляху: Київ - Житомир - Рівне - Тернопіль - Львів - Івано - Франківськ. У ланцюгу єдналися люди різних поглядів і переконань, віруючі й невіруючі, різних національностей - громадяни України.


      Детальніше про ці важливі події в історії України ви можете дізнатися з книг нашої виставки. Запрошуємо до бібліотеки!

четвер, 16 січня 2014 р.




АНГЛІЙСЬКА? ЦЕ ПРОСТО, ЯК РАЗ, ДВА, ТРИ!
   

Гамірно і весело було 15 січня у відділі літератури іноземними мовами ЦМБ ім. М. Горького. Невеличке затишне приміщення відділу ледве вмістило всіх бажаючих. І не дивно, адже саме цього дня відбувалася презентація проекту «Англійська у бібліотеці 123». 
Інтерактивна інноваційна методика «123» («Один, два, три») розроблена міжнародною командою лінгвістів, що використовується у 24 країнах світу. Зараз програма «Бібліоміст» спільно з компанією «FunMedia» розпочала подібний проект, «English 123 в бібліотеці», і в Україні. Вивчати англійську чи вдосконалювати своє знання мови за допомогою курсу просто, як раз, два, три!
«English 123 в бібліотеці» включає в себе сотні навчальних мультимедіа, які роблять навчання в бібліотеці більш веселим і дозволяють вивчати англійську з інтересом, а для нас, бібліотекарів, це буде додатковою можливістю нововведення в бібліотеці сучасних навчальних технологій.

Для всіх бажаючих вивчити чи покращити свої знання англійської існують 4 рівня – від початкового, з алфавіту, до найбільш просунутого, практично вільного володіння мовою. Дуже цікавою опцією цієї програми є можливість отримання сертифікату про проходження курсу, якщо ви подолали 80% занять відповідного рівня. Досить добра підмога всім, хто планує вчитися чи працювати за кордоном!
Якщо вам 15 років і більше, ласкаво просимо до бібліотеки вивчати англійську! Доречі, така ж програма діє і в відділі читального залу ЦМБ ім. М.Горького та   в бібліотеках-філіях №2, №8.

Завідуюча відділу літератури іноземними мовами Олена Почепцова ділиться радісною новиною з журналістами. Тепер про «Enlish 123» буде знати все місто!




Ліана Рязанова - учасниця «пілотної групи», одна з перших, хто випробував нову методику вивчення англійської



Всі хочуть отримати корисні знання! Бібліотекарі складають розклад індивідуальних занять так, щоб кожному користувачеві було зручно займатися.







понеділок, 13 січня 2014 р.


Історична віха української державності

У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Повстанці отримали низку перемог над урядовими військами Речі Посполитої, їх підтримало все населення України.
Шестирічна війна виснажила економічні і трудові ресурси. Україні потрібен був мир. А без союзника він був неможливий.

18 січня 1654 р. в Переяславі зібралась козацька рада для вирішення майбутньої долі Гетьманщини – йти на угоду з Москвою чи продовжувати одноосібне протистояння з Польщею, що неминуче загрожувало поразкою.  
Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.

Оцінка самої Переяславської ради, була і є предметом частих суперечок учених. Справа ускладнюється тим, що оригінальні документи втрачено, збереглися лише неточні копії чи переклади. До того ж російський архіваріус Петро Шафранов доводить, що навіть ці копії сфальсифіковані царськими переписувачами.
Як зазначив Ю.Шевельов. Переяслав у перспективі трьох сторіч нам уявляється початком великої трагедії. Але в 1654 році не був закладений розвиток тільки в цьому напрямі. Навпаки, сучасникам Переяслав здавався вихідним пунктом для великої експансії. Майже нічого не втрачаючи політично, Україні відчинявся шлях до культурного завоювання північного сусіда. Київ в очах тогочасного українця був другим Єрусалимом — центром церкви, культури. Ворогом були турки та поляки, і знаряддям піднесення другого Єрусалиму — Києва мала стати Москва. Її військова сила мала здійснити програму української інтелігенції.
         Що таке Москва, — знали, і все-таки пішли на Переяслав. Може тому, що усвідомлювали, наскільки нижчий був той культурний і побутовий рівень, на якому стояла Москва. Уже у другій половині XVII століття в Москві було 7 монастирів, повністю заселених українцями й білорусинами. Славнозвісна реформа патріарха Нікона була фактично проведена з участю українців, вихідців з Київської академії. Заснована 1685 року Московська академія, що відома під назвою Слов'яно-греко-латинської, від 1700 року фактично перейшла в українські руки і протягом наступних 64 років із 19 ректорів українцями були 16.
 Якщо Україна і зазнала поразки, то це сталося не через переяславські умови. «Політично і військово Переяслав став початком поразки тому, що різні українські кола втягали Москву в Україну, намагаючися використати її проти своїх внутрішніх ворогів».


Література:

1.                            Возз’єднання України з Росією. Документи та матеріали у трьох томах. Т. 3. М., 1954. – С. 373 [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу :  old.portal-slovo.ru/rus/history/87/8826 /
2.                            Гунчак Т. Переяславська Рада: між історією та легендою // Сучасність. – 2004. - № 4. – С. 107.
3.                            Іванченко Р. Переяслав: велич і драма української козацької державності // Київ. – 2004. - № 1-2. – С. 133.
4.                            Онишкевич Л. Вина й відповідальність за Переяславську угоду  // Слово і час. – 2008. - № 1. – С. 47.
5.                            Рафальський О. Переяславський договір – найбільша легенда слов’янської історії  // Віче. – 2003. - № 9. – С. 69.
6.                            Смолій В. А. Українська національна революція XVII ст. ( 1648 – 1676 рр. ) / Валерій Смолій, Валерій Степанков. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – 447 с.
7.                            Степанков В. Переяславська присяга 1654 р.: зміст і наслідки  // Український історичний журнал. – 2004. - № 1. – С. 20.
8.                            Шпиталь А. Творення міфу Переяславської ради 1654 р. в українській літературі  ХХ ст. //  Слово і час. – 2004. - № 5. – С. 18.
9.                            Оглоблин О. Українсько-московська угода 1654. – Нью-Йорк – Торонто : Б. и., 1954. – 100с.
10.                        Переяславська рада очима істориків, мовою документів / Упор. О. І. Гужій, Т. В. Чухліб. – К. : України, 2003. – 432 с.
11.                        Толочко П. Переяславська рада – історичний вибір українського народу [ Електронний ресурс]. – Режим доступу :  archiv.orthodoxy.org.ua/page-846.html

пʼятницю, 10 січня 2014 р.


       
Година народознавства «Святвечірня зоря надії»

З приходом веселих зимових свят бібліотеки вітають своїх  користувачів і запрошують на гостину. А яке ж  найкраще частування для дорогих гостей, як не гарна книжка? Та ще багато цікавого про традиції Новорічних і Різдвяних свят в Україні за допомогою бібліотекаря можна дізнатися.
       


А вам до вподоби бібліо-ялинка? Завітайте до бібліотеки-філії №6, там ще багато цікавого!

Січневі ювіляри
          Початок року 2014 ознаменувався ювілеями українських письменників, зокрема, 1 січня відзначаємо 100 років від дня народження Юрія Оліферовича Збанацького, а 6 січня - 180 років Степана Васильовича Руданського. З цієї нагоди в залі української книги та народознавства відділу абонементу відкрито виставки - персоналії, присвячені цим письменникам: "З вірою в людину" та "Повій, вітре, на Вкраїну" відповідно.
         На виставках представлені книги, які висвітлюють життєвий та творчий шлях письменників, їхні твори.

          Ю. Збанацький - лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка та премії ім. Л. Українки, має високі бойові нагороди. Його книгами: "Таємниця Соколиного бору", "Над Десною", "Незабутнє", "Лісова красуня", "Єдина", "Ми не з легенди", "Червона роса", "Сеспель", "Пройти крізь вогонь", "Кують зозулі", "Курилові острови", "Між добрими людьми", "Хвилі", в яких автор змалював мужність і героїзм народу в боротьбі проти фашистських загарбників, громадянську активність, людяність, зачитувались і дорослі і малі. Твори Збанацького перекладено багатьма мовами світу, по ним поставлені кінофільми.
         С. Руданський - лікар, поет, перекладач, автор багатьох пісень, балад, байок, співомовок, поем. Радимо звернути увагу на літературно - художнє видання Руданський С.В. Повій, вітре, на Вкраїну: Переклади мовами народів світу / Упоряд.: Б.В. Хоменко, К.Д. Хоменко; Передм. І. Дзюби. - К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. Книга вміщує вступ - розповідь про поета з Поділля і його відомий світовий романс, який є автобіографічним. Уявляєте, вся книга - це текст одного віршу у 114 перекладах різними мовами, крім того 2 українських народних варіанта пісні та ноти. І книга, і сам факт такої популярності твору вражає!
          Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку, взяти почитати ці та інші книги українських авторів.

середу, 8 січня 2014 р.



Бібліотека і читачка - святкуємо срібний ювілей!


У вік новітніх інформаційних технологій ще залишилося багато людей, які не можуть жити без книги. Кожушко Валентина Миколаївна є однією з них. Протягом 25 років вона відвідує бібліотеку-філію №6. 
Бенефіс на її честь відбувся у бібліотеці 06.01.2014 р. з нагоди її 25-річного ювілею співдружності з працівниками філії № 6.




Бібліотекарі подякували їй за те, що вона і всіх членів своєї родини залучила до читання в бібліотеці, та вручили їй Грамоту Почесної читачки бібліотеки-філії № 6 і квіти. Валентина Миколаївна з великою радістю приймала вітання і побажання здоров’я і радості, надіючись на нові незабутні зустрічі з книгами і бібліотекарями.


ВСЕ ЖИТТЯ - КІНО


До 90-річчя від дня народження С.Й.Параджанова
(1924 – 1990)


                                                      «Параджанов – рідкісний людський тип,
який належить не лише  Україні, не лише вірменському  
чи грузинському кінематографу.
Це людина, яка належить світу, світовій культурі…»
                                            І.Драч

             Сергій Йосипович Параджанов належить до плеяди митців, що відкрили нову сторінку українського кінематографу. Він був не тільки режисером, який знімав документальні та художні фільми, а й сценаристом, художником, чиї картини-колажі вражають розмаїттям фарб та використаного матеріалу.
      С. Параджанов, народився у Тбілісі 9 січня 1924 р. в родині антиквара і був третьою дитиною в сім’і. Голова родини  сподівався, що діти продовжать династію, але цим сподіванням не судилося справдитися.
         У 1942 р. Сергій закінчив школу і став студентом Тбіліського інституту інженерів залізничного транспорту. Але, провчившись всього рік, юнак зрозумів, що вчинив необачно. Він покинув інститут і вступив одразу  до двох  творчих навчальних закладів: на вокальний факультет Тбіліської консерваторії і в хореографічне училище при оперному театрі.
             У 1945 р. Параджанов перевівся до Московської консерваторії і паралельно  у  1946 р. вступає  на  режисерський  факультет   ВДІКу.    Після закінчення ВДІКу , у середині 50-х рр. перебуваючи у Києві, Параджанов одружується на українці Світлані і залишається жити в Києві та працювати на кіностудії ім. О.Довженко.     
      У 1966р. Сергій  Йосипович знімає фільм «Тіні забутих предків», який  приніс йому  всесвітню славу. Картина була із захопленням прийнята метрами світового кіно, телеграми з привітаннями слали Ф.Фелліні, Ж-Л.Годар, А.Куросава. На міжнародних фестивалях «Тіні…» отримали двадцять вісім призів у двадцять одній країні.
Музей фільму "Тіні забутих предків"
сел. Верховина
      Але не все було легко в житті режисера. У 1965-1968 рр. разом з іншими діячами української культури та науки, протестуючи проти масових політичних арештів в Україні, Параджанов звертається  у вищі партійні органи з вимогою роз’яснити причини переслідування українських інтелектуалів, і виступає за проведення відкритих судових процесів, що мало б забезпечити справедливість розгляду справ. Це призвело до утисків та переслідувань, і саме тому  Сергій Йосипович переїжджає до Єревану, де знімає документальний фільм «Акоп Овтанян», а згодом і «Колір граната».
    
    У  1973 р. Параджанов був заарештований, йому присудили 5 років і відправили до колонії під Ворошиловградом (Луганськ). Але завдяки Лілі Брік, яка доклала величезних зусиль, та міжнародній кампанії протесту  (звернення підписали Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні, Лукино Вісконті, Роберто Росселліні, Андрій Тарковський та Луї Арагон, котрий особисто звернувся до Л.І.Брежнєва) Сергія Параджанова було звільнено 30 грудня 1977 р. Через заборону жити на Україні Параджанов оселився в Тбілісі.     
         Вийшовши на волю, режисер довго був без роботи. За цей час він пише кілька сценаріїв. Але через деякий час  Параджанов повертається до улюбленої справи, і разом з актором Д. Абашидзе знімає фільм «Легенда про Сурамську долину». Прем’єра стрічки відбулася в березні 1985 р., але в Радянському Союзі  прокат картини виявився мізерним ( було зроблено всього 57 копій). Проте за кордоном стрічка мала неабиякий успіх: призи на фестивалях у Безансоні та Сан-Пауло. Завдяки успіху картини С.Параджанов вперше побував за кордоном. У 1988 р. він відправився у Роттердам, де вшановували двадцять кращих режисерів світу – «надію ХХІ століття».
           У 1986 р. Сергій Йосипович знімає документальний фільм «Арабески на тему Піросмані», а два роки потому – художній фільм «Ашик-Кериб», в основу якого покладена однойменна поема М.Лермонтова.
          У 1989 р. С.Параджанов починає роботу над фільмом «Сповідь», але зняти його митець не встиг. У нього діагностували рак легені. 
           17 липня 1990 р. Сергій Йосипович повернувся до Єревану, і через три дні помер.
             Поховали великого режисера у Пантеоні геніїв вірменського духу, поруч з А.Хачатуряном, В.Сараяном та іншими діячами мистецтва, літератури та науки Вірменії.
            1991р. в Єревані відкрився музей великого режисера і художника; у Києві на будинку, де він жив, з’явилася меморіальна дошка. На кіностудії
ім.О.Довженка відкрито пам’яник С.Параджанову, на якому зображено персонажів фільму «Тіні забутих предків».
 
       Список літератури, рекомендованої  для ознайомлення з творчістю кінорежисера:

          Сергій Параджанов: Злет. Трагедія Вічність: твори, листи, документи архівів, спогади, статті, фотографіі / [упор. Р.М.Корогодський, С.І.Щербатюк] .- К.: Спалах ЛТД, 1994. - 280 с., іл.
          Життя як кіно, кіно як життя: до 90-річчя від дня народження кінорежисера С.Параджанова // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2014 .- № 1. - С.24
          Скуратівський В. Геоестетичний циферблат Сергія Параджанова: від Балкан через Карпати да Ардебіля // Кіно-театр . - 2013 . - № 1 . -С.43
          Дзюба М. КДБ про Параджанова : документи з розсекреченого архіву КДБ УРСР про режисера // Кіно-театр . - 2011 . - №  1. - С. 23
          Дзюба М. КДБ про Параджанова : документи з розсекреченого архіву КДБ УРСР про режисера  : (продовження) // Кіно-театр . - 2011 . -№ 2. - С. 35
          Сингаївська О. Трансцендентне в кіно. "Сунична галявина" І.Бергмана та "Тіні забутих предків" С.Параджанова // Кіно-театр . - 2010. - № 4 . - С.16
          Маловідоме про Сергія Параджанова : зі спогадів друзів, колег про вірменського і українського режисера // Кіно-театр. -  2010 . - № 2. - С. 15
          Яворська В. "Тіні забутих предків" : перепони на шляху створення : [складні умови створення фільму С.Параджанова "Тіні забутих предків"] // Українська література в загальноосвітній школі . - 2010 . - № 1 . - С.38
           Князева С. Зустрічі с Параджановим : спогади кіноактриси С.Князевої про кінорежисера С.Параджанова  // Українська культура . - 2009 . - № 2 . - С.12
           Миславський В. Актриса з "Тіней..." : інтерв'ю з Валентиною Глянько про ії зйомки в дитинстві в кінофільмі "Тіні забутих предків" // Кіnо-коло . - 2008 . - № 1/2 (№  37/38) . - С.144
           Булло Е. Анфас і профіль за кінострічкою Сергія Параджанова "Саят-Нова" : про кінофільм 1968 року // Кіно-театр . -  2009 . - №  1 . - С. 10
           Юрченко В. "Тіні" : правдива історія створенння: про кінофільм С.Параджанова "Тіні забутих предків" . - Кіно-театр . -  2008 . - №  6 . - С. 2
          Дзюба М. Сергій Параджанов : спогади про кінорежисера // Кіно-театр . - 2008 . - №  4 . - С.13
          Мусіенко Н. Сергій Параджанов: поезія світу речей: про колажі кінорежисера С.Параджанова // Образотворче мистецтво . - 2008 . - № 1. - С.64
          Яремчук А. Сергій Параджанов : відкриття через 40 років  //  Українська культура . - 2007 . -  № 3 . - С. 12
          Глинчак В. Консультант-етнограф чи візіонер // Образотворче мистецтво . - 2007 . - №  3. - С. 71  
         Олексюк С. "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова  //  Сучасність . -  2006 . - № 10 . -  С. 12
         Грешлик І. Незапланована свобода // Кіно-театр . - 2005 . - 3 . - С. 42
         "Будь вищим за все..." // Знаменні дати. Календар  - 2004 . - К., 2004. - С.11
         Брюховецька Л.  Іван Дзюба : Параджанов більший про легенду про Параджанова // Кіно-театр . - 2003. - № 4 . - С. 23
          Легенди про Параджанова // Міжнародний туризм . - 2003 . - № 1 . - С 72
          Яремчук А. Бранець краси // Українська культура . - 1999 . - №  1 . - С.1
          Степанян Н. Жити-творити // Кіно-театр . - 1997 . - № 6 . - С. 9  
          Невідомі матеріали про Сергія Параджанова // Кіно-театр . -  1996 . -№  5 . - С. 6
          Петрова  О. "Берікаоба" СЧергія Параджанова // Сучасність . - 1996 . -  № 3-4 . - С.145 
          Катанян В. Сережа, или страсти по Параджанову // Киносценарии . - 1995 . - № 1. - С.151
         Лакатош Р. Традиція і новаторство в структуруванні зображення у фільмах Сергія   
   Параджанова // Кіно-театр . - 1999 . - №  4 . - С. 2 ; 1999 . - №  5 . - С. 2

  З представленою літературою
Ви можете ознайомитися у відділі мистецтв ЦМБ ім. Горького.

                                                                                                                          Літвінова І.В.,бібліотекар відділу мистецтв ЦМБ ім. Горького