Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

пʼятниця, 31 травня 2013 р.

КНИГИ В ДАРУНОК


З 2010 року відділ літератури іноземними мовами ЦМБ ім. М.Горького (ВЛІМ) співпрацює з Корпусом Миру – недержавною і нерелігійною організацією, яка має на меті зблизити українську і американську культури.  Англійський клуб «The  Vodokanal English Club» діє при ВЛІМ і дає змогу поспілкуватись жителям міста з носіями мови - американськими волонтерами, познайомитись з культурою, літературою, традиціями США, і все це на безоплатній основі.
Та лише спілкування не завжди достатньо, бо для більш поглиблених знань потрібні книги – вірні помічники для оволодіння іноземною мовою. Розуміючи необхідність поповнення бібліотечних фондів сучасною літературою, Корпус Миру  також  надає  в дар книги - як художню, так і учбову, фахову, дитячу літературу.

Завдяки плідній співпраці з волонтерами Корпусу Миру в 2013 році ВЛІМ отримав велику кількість різноманітної літератури зі штатів Коннектикут та Каліфорнія.



Книги, подаровані благодійниками з США, розраховані на досить широке коло. Для тих користувачів ВЛІМ, які хочуть підвищити свій рівень англійської або відновити її знання, ці книги стануть справді цінним надбанням.


 
Багато цікавого знайдуть для себе підлітки – їм безперечно сподобаються пригодницькі романи, маленьких читачів порадують яскраво ілюстровані казки і дитячі оповідання.




Кожен, хто прагне досконало оволодіти іноземною мовою, знає, що  робота зі словниками є невід’ємною частиною її вивчення. Тому словники видавництва Oxford  та  Longman стали справжніми перлинами бібліотечного фонду ВЛІМ і вже користуються великим попитом у користувачів.




Запрошуємо і  Вас ознайомитися з новинками ВЛІМ ЦМБ ім.М.Горького. Чекаємо на Вас за адресою: зуп. Водоканал, вул. Щорса, 66/13. Ми працюємо для Вас з 10 до 19 год. кожного дня, окрім суботи.

Зав. відділом літератури іноземними мовами    О.А.Почепцова


вівторок, 28 травня 2013 р.


"Щоб пізнати Шевченка,
замало всього життя"

   15 травня в професійно - технічному ліцеї ім. А.Макаренка відділом абонементу ЦМБ ім. М.Горького був проведений літературний урок "Молитва як літературний жанр в творчості Т.Г.Шевченка", приурочений даті вшануванню пам'яті Великого Кобзаря в день перепохованняння його на Чернечій горі).
     Творчість Шевченка сучасна, доказ тому - відеофільм та записи пісень у виконанні К.Скрябіна та групи "Трасформер" на твори Шевченка "В казематі" і "Калина", якими було розпочато і закінчено захід.
   Нагадаємо, що помер він 10 березня 1861 року в С.Петербурзі і був там похований. 18 травня труна з тілом великого Кобзаря прибула до Києва пароплавом "Кременчук". А 22 травня відбулося поховання великого сина українського народу на Чернечій горі поблизу Канева. Була виконана перша частина "Заповіту" нашого генія і пророка:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Могила Кобзаря зразу стала місцем паломництва для українців і не тільки.
    Шевченко вимушений був більшу частину життя провести на чужині (тільки в засланні близько 10 років ). А душа і серце рвалися на вишневу Україну. Лише там він міг бути щасливим. Шевченко молився за Україну, як молився хлопчиком, коли пас ягнята за рідним селом і зробив у бур'янах свою першу книжечку; молився в солдатській казармі і линув думкою в дитячі літа, запитував у Господнього неба "чого маленькому мені тоді так приязно молилось, чого так весело було"… (Дуже гарно і поетично про "Молитву" Шевченка сказано в книзі Яреми Гояна. Світло з неба: есе, легенди, поезії, пісні. - К.: Веселка, 2008.)
   Юним слухачам на прикладі поезій Шевченка було показано, що його творчості притаманні всі види жанру молитви, характерні для українського романтизму: молитва, псалом, сповідь, заповіт, бесіда, повчання, откровення, видіння, диво, похвала, осанна тощо. У західноєвропейському ж романтизмі, на відміну від українського, кількість жанрів, що своїм походженням завдячують Святому Письму, є мізерною. Традиції молитовності Шевченка пізніше оживуть у вишуканих текстах Ліни Костенко.






   Справді, щоб пізнати Шевченка, замало всього життя. Знайдеться ще багато цікавих тем для допитливих читачів.
* Шпак Т.М. (зав. сектором української книги та народознавства відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького ЦБС для дорослих)

Іван Приходько - фундатор нової епохи



понеділок, 20 травня 2013 р.

ФЕСТИВАЛЬ "ТЬОМКІНСЬКІ ДНІ У КРЕМЕНЧУЦІ - 2013": ДОСЛІДЖЕННЯ І НАДБАННЯ



19 травня у Кременчуцькому міському палаці культури в рамках фестивалю «Тьомкінські дні у Кременчуці - 2013» відбулася дискусія «Полтавщина і Україна у світовому музичному просторі театру і кіно». На ній побували і працівники ЦМБ ім.М.Горького – завідуюча організаційно-методичним відділом Т.О.Майдак і завідуюча відділом мистецтв О.П.Шиндіна. У дискусії брали участь композитори Т.Оскоменко-Парулава і В.Гронський, музикознавець О.Чепіль і почесні гості – Олівія Тьомкін-Дуглас - вдова композитора Д.Тьомкіна, та Ейлін Шоу - внучата племінниця композитора (Велика Британія).




Полтавщина зробила величезний внесок у розвиток української і світової музики. Варто згадати такі славетні постаті, як піснярка Маруся Чурай, композитори М.Лисенко, М.Колачевський, І.Дунаєвський, брати Майбороди, О.Білаш, К.Мясков, А.Коломієць, чотириразовий лауреат кінопремії «Оскар» уродженець Кременчука Дмитро Тьомкін. Тому основною темою круглого столу стали творчі досягнення композиторів – вихідців з Полтавщини у царині видовищних мистецтв. Проводились паралелі між кіномузикою композиторів України і США, зокрема музикою І.Дунаєвського і Д.Тьомкіна.


Пані Олівія підписує подаровану книгу
Вдова композитора Д.Тьомкіна подарувала у відділ мистецтв видання його творів. Це був неочікуваний і цінний дарунок. Адже у нашому місті немає не тільки творів композитора, але навіть відомостей про нього. До відділу мистецтв неодноразово звертались користувачі, що намагались дослідити біографію та творчість митця. Зацікавлення виявляли фахівці і краєзнавці, студенти і школярі. І бібліотека не могла нічим їм зарадити, тому що імена композиторів-емігрантів за радянські часи замовчувались, а сучасна музикознавча література друкується крихітними тиражами, коштує дорого і через це майже не потрапляє до відділу мистецтв. 

Виступ завідуючої віддлом мистецтв О.П.Шиндіної



Бібліотека з величезною вдячністю і радістю прийняла в дар від пані Олівії партитуру твору «The First Christmas», сюїту для оркестру «It`s a Wonderful Life» з кінофільму «Це прекрасне життя» (в оркестровці Поля Моріа і Крістофера Палмера) і збірку вокальних творів композитора – його пісень до кінофільмів з акомпанементом для фортепіано. Відтепер ці видання в єдиному екземплярі будуть зберігатися у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького, і скористатися ними зможе кожен бажаючий. Нарешті прихильники творчості композитора Д.Тьомкіна зможуть самі виконати його твори і почути його музику не в електронному форматі, а наживо.


Твори Д.Тьомкіна

Композитор В.Гронський дарує книгу
І ще один цінний дарунок для професіоналів, любителів музики і краєзнавців – збірка «Музика – мистецтво серця!», що її передав у відділ мистецтв київський композитор Володимир Гронський.  Книга видана у 2012р. до 100-річчя від дня народження Георгія  Майбороди, уродженця Полтавщини. Георгій Іларіонович Майборода – видатний український композитор, диригент, педагог, громадський діяч. У статтях і публічних виступах композитора, його листуванні та у спогадах сучасників постає неординарна особистість, людина складної долі, великий патріот України. В.Гронський є автором вступної статті книги.
Нове видання про композитора Г.Майбороду


Ми щиро дякуємо нашим дарувальникам! Приємно, що у скрутні части безгрошів'я і відсутності організованого комплектування до бібліотеки потрапляють справжні скарби української і зарубіжної музичної літератури. Запрошуємо всіх користувачів бібліотеки до знайомства з новими надходженнями.

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

середа, 8 травня 2013 р.

Мы никогда не видели Победы,
Ведь никогда не видели войны мы,
Но свято чтим великий праздник этот
За то, что наше время стало мирным!
я Вас с 9 мая поздравляю,
Желая нам ценить свой мирный город.
И пусть сердца, волнуясь, замирают
Лишь от салютов, праздничных и гордых!


з Днем Великої Перемоги!!!

вівторок, 7 травня 2013 р.

ПОБОРНИК НЕЗАЛЕЖНОСТІ


         

15 травня 2013 року минає 140 років від дня народження останнього гетьмана України Павла Петровича Скоропадського.
         Павло Петрович Скоропадський був однією з найвизначніших постатей в історії становлення нашої держави на початку ХХ століття, людиною, котра дуже багато зробила для незалежності України у часи визвольних змагань.
         Україна при П. Скоропадському досягла певних успіхів у галузі науки, освіти, та культури. Універсалами П. Скоропадського була створена Українська академія наук, першим президентом УАН став В. Вернадський. Також з’явились українські університети – у Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників. Засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український  театр драми та опери, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр тощо). На Церковному соборі у Києві 20 червня – 11 липня 1918 р. Було утворено Українську автокефальну православну церкву на чолі з митрополитом Василем Липківським.

         З перших днів діяльності гетьманський уряд вживав заходів щодо нормалізації становища на селі, але аграрна реформа, що була найважливішою для країни, проводилася дуже повільно, хоча П. Скоропадський добре розумів її важливість. Однак здійснитися багатьом планам не судилося. Невирішеність аграрного питання і цілої низки  інших знизили популярність П. Скоропадського серед населення і призвели до краху Гетьманату.



Література:

1.     Реєнт О. П. Усі гетьмани України: Легенди, міфи, біографії. – Х.: Фоліо, 2007. – 415 с.
2.     Савченко В. А. Павло Скоропадський – останній гетьман України. – Х.: Фоліо, 2008. – 378 с. – (Історичне досьє).
3.     Савченко В. А.  Павло Скоропадський. – Х.: Фоліо, 2009. – 122 с. – (Знамениті українці).
4.     Яневський Д. Б. Проект «Україна». Грушевський. Скоропадський. Петлюра: таємна історія української державності. – Х.: Прапор, 2012. – 921 с.
5.     Горак В. В. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 року в інтерпретації П. Скоропадського // Український історичний журнал. – 2008. - № 4. – С. 110.
6.     Ковальчук М. Гетьман Павло Скоропадський та українське державотворення доби визвольних змагань // Пам’ять століть. – 2002. - №1. – С. 38.
7.     Осташко Т. С. Павло Скоропадський – лідер українського гетьманського руху // Український історичний журнал. – 2008. - №4. – С. 96.
8.     Пиріг Р. Я. Земельна реформа гетьмана Павла Скоропадського: спроби проведення та причини невдачі// Український історичний журнал. – 2006. - №3 . – С.68.
9.     Поборник незалежності: До 140-річчя від дня народження П. П. Скоропадського // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2013. - № 2. – С.98.
10. Слухай М. «Йому можна багато простити, він все ж таки створив Українську Державу, котру Ви при всій Вашій свідомості розграбували, розруйнували до решта». // Інформаційний бюлетень. – 2013. - № 9 (8 травня). – С. 6.
11. Ульяновський В. І. Гетьман Павло Скоропадський і справа заснування Української академії наук // Український історичний журнал. – 2008. - №6. – С.26.
                                  Головний бібліограф ЦМБ ім. М.Горького       Н.Ткаченко