"Щоб пізнати Шевченка,
замало всього життя"
15 травня
в професійно - технічному ліцеї ім. А.Макаренка відділом абонементу ЦМБ ім.
М.Горького був проведений літературний урок "Молитва як
літературний жанр в творчості Т.Г.Шевченка", приурочений
даті вшануванню пам'яті Великого Кобзаря в день перепохованняння його на
Чернечій горі).
Творчість Шевченка сучасна, доказ тому -
відеофільм та записи пісень у виконанні К.Скрябіна та групи
"Трасформер" на твори Шевченка "В казематі" і
"Калина", якими було розпочато і закінчено захід.
Нагадаємо, що помер він 10 березня 1861 року в С.Петербурзі і був там похований.
18 травня труна з тілом великого Кобзаря прибула до Києва пароплавом
"Кременчук". А 22 травня відбулося поховання великого сина
українського народу на Чернечій горі поблизу Канева. Була виконана перша
частина "Заповіту" нашого генія і пророка:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Могила Кобзаря зразу стала місцем паломництва для українців і не тільки.
Шевченко вимушений був більшу
частину життя провести на чужині (тільки в засланні близько 10 років ). А душа
і серце рвалися на вишневу Україну. Лише там він міг бути щасливим. Шевченко молився
за Україну, як молився хлопчиком, коли пас ягнята за рідним селом і зробив у
бур'янах свою першу книжечку; молився в солдатській казармі і линув думкою в
дитячі літа, запитував у Господнього неба "чого маленькому мені тоді так
приязно молилось, чого так весело було"… (Дуже гарно і поетично про
"Молитву" Шевченка сказано в книзі Яреми Гояна. Світло з неба: есе,
легенди, поезії, пісні. - К.: Веселка, 2008.)
Юним слухачам на прикладі поезій
Шевченка було показано, що його творчості притаманні всі види жанру молитви,
характерні для українського романтизму: молитва, псалом, сповідь, заповіт,
бесіда, повчання, откровення, видіння, диво, похвала, осанна тощо. У
західноєвропейському ж романтизмі, на відміну від українського, кількість жанрів,
що своїм походженням завдячують Святому Письму, є мізерною. Традиції
молитовності Шевченка пізніше оживуть у вишуканих текстах Ліни Костенко.
Справді, щоб пізнати Шевченка, замало всього
життя. Знайдеться ще багато цікавих тем для допитливих читачів.
* Шпак Т.М.
(зав. сектором української книги та народознавства відділу абонементу ЦМБ ім.
М.Горького ЦБС для дорослих)
Немає коментарів:
Дописати коментар