Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

пʼятниця, 22 лютого 2013 р.

З ПІСНЕЮ В СЕРЦІ



До 200-річчя від дня народження композитора
С.С. Гулака-Артемовського

(1813-1873)


Славетну сторінку в історії української культури відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, оперний співак, драматург, творець першої української опери.
Семен Степанович Гулак-Артемовський наро­дився 4 лютого 1813 р. в сім’ї священика у містеч­ку Городище колишньої Київської губернії (нині — Черкаська обл.). Майбутній композитор навчався спочатку в Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.
У 1836 р. у житті С Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга. Заняття з уславленим ком­позитором мали величезне значення у вокальній підготовці юнака.
З 1838 р. С Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. Тому приймається  рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчан­ня до Італії. Навесні 1839р. О. Драгомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Артемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Па­рижі.
На флорентійській оперній сцені він виступав лише один сезон, а потім повернувся до Петербурга, де як соліст імператорської опери впродовж 22 років чарував своїм співом публіку.
Інколи Гулак-Артемовський виступав і як драматичний актор.
За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був також та­лановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».
Світогляд С. Гулака-Артемовського формувався під впливом ідей Тараса Шевченка, і саме своєму духовному наставнику композитор присвятив пісню «Стоїть явір над водою».
У 1851 p. C. Гулак-Артемовський на сюжети українського життя написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля», і сам виконував у ньому роль запорожця-бандуриста. У 1852, у свій бенефіс, Семен Степанович поставив власний водевіль «Ніч напередодні Івана Ку­пала».
Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібретто першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Маріїнському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Рецензенти писали, що опера мала «блискучий успіх», відзначали народність опери, а також бездоганне виконання автором ролі Карася. Однак, через утиски української культури з боку уряду, царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Українському глядачеві її вперше відкрив у 1884 p. M. Кропивницький, за­безпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера «Запорожець за Ду­наєм» приваблює мелодійністю му­зики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.
В 1864 р. С. Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і пе­реїжджає до Москви, де якийсь час виступає у Великому театрі.
Саме в Москві він вирішив активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого глибоко вірив. Ще в Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.
У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва у неве­ликому будиночку, який дуже швидко став широковідомим багатьом людям. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 пацієнтів, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. «Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду», — говорив Семен Степанович. Майже десять років Гулак-Артемовський займався лікарською практикою.
Помер Семен Степанович 5 квітня 1873 p., похований у Москві на меморіальному Ваганьковському цвинтарі. На нагробку викарбувані слова: «Композитор, певец, автор оперы «Запорожец за Дунаем». 

















    







ЛІТЕРАТУРА:
Гулак-Артемовський С. Запорожець за Дунаєм[Ноти]: опера на три дії: клавір/ Семен Гулак-Артемовський; лібрето Семена Гулака-Артемовського;музична редакція Г.Майборода.-К.: Музична Україна, 1983.- 151 с.
Історія української музики. В 6-ти т. Т.2. Друга половина ХІХ ст./ ред. колегія Т.П.Булат, О.С.Олійник, А.К.Терещенко.- К.: Наукова думка, 1989.- 460 с.
Історія української культури. У 5-ти т. Т. 4. Кн. 2. Українська культура ХІХ століття/ Скрипник Г.А., гол.ред. – К. Наук. думка,2005.- с. 219
Кауфман Л.С. Семён Гулак-Артемовський / Л. Кауфман .-К. : Музична Україна, 1981.- 52 с.-(Творческие портреты украинских композиторов)
Лісецький С. Українська музчна література для IV класу ДМШ / Лісецький С.І.- К.: Музична Україна, 1980.- С. 57-70
Макаренко І. Композитор-цілитель / /Українська культура .-2003. - № 3-4.- С 30
В.Тольба. Запорожець за Дніпром/ Веніамін Тольба // Музика .- 1998.- № 2.- С. 26
   
Бібліотекар відділу мистецтв ЦМБ ім. М. Горького І.В. Літвінова

четвер, 21 лютого 2013 р.



Ювілейний вечір «Світ довкілля: вчора, сьогодні, завтра»
20 лютого 2013 року в приміщенні ЦМБ ім. М. Горького відбулася ювілейна зустріч з нагоди створення  міського екологічного бюлетеня «Світ довкілля», якому в цьому році виповнюється 10 років. На сьогодні з друку вийшли 23 номери журналу.
На  заході були присутні:
заступник  міського голови  Малецький  Віталій  Олексійович,
Пилипенко Галина Михайлівна, перший заступник голови Крюківської районної ради,
Брижаха Григорій Васильович, перший заступник голови Автозаводської районної ради,
Ткаченко Олександр Петрович, заступник начальника Державного управління охорони навколишнього середовища в Полтавській області
Голік Юрій Степанович, голова Громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього середовища в Полтавській області
Байрак О. М., доктор біологічних наук, професор директор Центру заповідної справи, рекреації та екотуризму, зав. кафедрою заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди (м. Київ),
нач. відділу екологічної безпеки управління контролю за станом благоустрою та екологічної безпеки  Кременчуцької міської ради Демьохін Геннадій Анатолійович,
Машина Лариса Леонідівна, головний спеціаліст відділу екологічної безпеки управління контролю за станом благоустрою та екологічної безпеки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та головний редактор міського екологічного бюлетеня,
Нужна Світлана Олександрівна,  директор Кременчуцької ЦБС для дорослих,
Соколова Ірина Михайлівна, заступник директора з наукової діяльності Кременчуцького краєзнавчого музею.
Присутні мали чудову нагоду поспілкуватися з людьми, котрі сповна віддають свої знання, професійний досвід, вкладають душу і серце в свою справу. Такими є вони ті, хто стояли у першоджерел і сьогодні продовжують плідну роботу зі створення кожного номера Кременчуцького міського екологічного бюлетеня «Світ довкілля».
А починалося все так.
2003 рік. Депутати міської ради на чолі з міським головою Миколою  Глуховим приймають рішення про виділення коштів на видання міського екологічного бюлетеня, розраховуючи на те, що журнал буде своєрідною екологічною трибуною, де кожний матиме можливість висловити свою думку щодо нагальних проблем Кременчуцького регіону в плані  охорони довкілля та зможе почерпнути пізнавальну і корисну інформацію.
Почалася творча робота, було створено основний макет журналу, підібрані цікаві матеріали з екологічної тематики.
Головним редактором було призначено Єгорова Віктора Олександровича, першого заступника міського голови. За його сприяння з друку вийшли три номери бюлетеня.
Випуск 4 номера екологічного бюлетеня було довірено Бабічевій Н. В., на той час заст. гол. редактора, зав. відділом екології міської ради.
Зберігаючи структуру подання матеріалів, вона саме в цей номер вносить короткий виклад науково-дослідної роботи члена МАН, учня однієї з шкіл міста, започатковуючи таким чином добру традицію – відображення цікавих робіт манівців з екологічної тематики на сторінках бюлетеня.
Випуск 5 готує до публікації вже новий редактор Корцова Олена Леонідівна директор НТЦ «Промекологія».
Саме в цьому номері була опублікована стаття директора Кременчуцької ЦБС для дорослих Нужної С. О. «Екологічна освіта через книгу».
5 номерів бюлетеня (з 5-9) випустила редактор Корцова О. Л.
Ювілейний, 10-й номер журналу, вже починає випускати Машина Л. Л., головний спеціаліст відділу екологічної безпеки управління контролю за станом благоустрою та екологічної безпеки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. Видання було приведено до вимог законодавчої бази та  узаконено шляхом реєстрації друкованого засобу масової інформації у Головному управлінні юстиції Полтавської області.
Співзасновниками видання виступили Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради і громадська організація «Екологічний клуб «Омельник». За пропозицією Машиної Л. Л. до складу редакційної колегії було запрошено Байрак О. М., доктора біологічних наук, професора, директора Центру заповідної справи, рекреації та екотуризму, зав. кафедрою заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди (м. Київ). ЇЇ ім’я відоме всій Україні, адже вона – знаний фахівець-ботанік. Крім цього, вона пише ліричні вірші та музику до них, а ще вона – фотомитець, світлини якої вражають своєю гармонічністю.
Саме з 10 випуску екологічного бюлетеня до складу редколегії запрошують Соколову І. М., заступника директора з наукової діяльності Кременчуцького краєзнавчого музею. І в журналі розпочинаються цікаві публікації Соколової І. М. та Музиченко Н. В. про природно-заповідні зони Полтавщини, діяльність природничих товариств нашого краю.
З випуску 16 до складу редакційної колегії запрошують Головного державного санітарного лікаря міста Самойленка Віктора Володимировича.
Підвів підсумок розмові начальник відділу екологічної безпеки управління контролю за станом благоустрою та екологічної безпеки Кременчуцької міської ради Демьохін Геннадій  Анатолійович/
Маємо надію, що присутні отримали задоволення від спілкування з людьми, які створили Кременчуцький міський екологічний бюлетень, і з тими, хто продовжує сьогодні таку необхідну справу – донести до пересічного кремен чужанина проблеми довкілля та намагатися знаходити шляхи їх вирішення, звертаючи на них увагу влади та місцевої громади.
Ми бажаємо Вам, всім, хто створює цей журнал, здоров’я, працездатності та творчої наснаги, щоб реалізовувалися всі плани та цілі щодо подальшого розвитку природоохоронної галузі в місті, і, якщо це все коротко окреслити – для життя прийдешніх поколінь. 

                                      зав. організаційно-методичним відділом ЦМБ ім. Горького Майдак Т. О.









пʼятниця, 15 лютого 2013 р.

"Розкажу тобі думку таємну..."


13 лютого в приміщенні бібліотеки ЗОШ N16 пройшло літературно - поетичне свято для старшокласників "Розкажу тобі думку таємну...", присвячене Дню всіх закоханих, організоване відділом Абонементу ЦМБ ім. М.Горького.
          Бібліотекар І категорії Ходова Н.В. привітала всіх присутніх з цим чудовим святом, особливо тих, хто вже пізнав почуття кохання, і чий стан душі не байдужий до поезії. Також розповіла про традиції святкування Дня святого Валентина у нас та інших європейських країнах.
         Зав. сектором української книги та народознавства Шпак Т.М., посилаючись на представлені на виставці книги, повідала слухачам, що саме інтимна лірика дозволяє відстежити, як протягом століть змінювалась в літературі ставлення до стосунків між чоловіком та жінкою, або який ідеал кохання культивувала епоха.


         Далі слово було надано однодумцям з Арт-групи "Творчий Кременчук" Олександру Ємцю, Олесі Міфтаховій, Миколі Литвиненку та Павлу Жидкову. Це вже п'ятий літературний сезон Арт-групи.
       Молоді поети розповіли про міжнародний конкурс відеопоезіі "Циклоп", що відбувся у нас в Кременчуці 2 лютого. Запросили до свого кола всіх, хто мріє творити поезію, музику, живопис. А головне, прочитали свої поезії, які були схвально зустрінуті присутніми. Старшокласники відзначили, що їх "...вразило, що в місті є такі творчі молоді люди, наші однолітки...".
        Колектив школи висловив найщиріші вітання юним талантам та надію на нові зустрічі.


                       Зав. сектором української книги та народознавства Абонементу Шпак Т.М.

пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Нас вітають...


Хочь офіційне святкування ювілею центральної бібліотеки вже відбулося, але приємно відзначити що поздоровлення від наших друзів, партнерів та колег продовжують надходити.
Так, нас прийшли привітати педагоги та учні гімназії №5 ім. Т. Шевченка. з собою вони принесли ось таке оригінальне поздоровлення)))

Від імені всьго колективу ЦМБ дякуємо усім хто знайшов час і можливість завітати до нас у ці святкові дні у гості))))

завідуюча  ОМВ ЦМБ ім. М. Горького Тетяна Майдак

середа, 6 лютого 2013 р.

Найдорожчий скарб нації


                    О мово моя! О місячне сяйво і
                Спів солов’я,
                Півонії, мальви, жоржини!
                Моря діамантів, це – мова моя,
                Це – мова моєї Вкраїни.
                                                     (В. Сосюра)
         21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. 
Цей день був установлений, щоб сприяти  визнанню й використанню саме рідної мови, особливо це стосується мов національних меншин.
Історія свята має трагічне начало. Дату 21 лютого вибрано тому, що саме цього дня 1952 року загинули п’ятеро студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальській мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина якого пізніше стала незалежною державою Бангладеш.
На жаль, українці також мають трагічні паралелі зі своєї історії. Про подвиг Олекси Гірника, який тридцять п’ять років тому вчинив акт самоспалення біля могили Тараса Шевченка у Каневі, не знають багато наших співвітчизників. 
У розкиданих на Чернечій горі листівках Олекса Гірник написав, що в такий спосіб протестує проти політики ліквідації української нації шляхом нищення української мови та українського національного духу. 
У всі часи мови зароджувалися, існували, потім вимирали, іноді навіть не залишивши сліду. Але ніколи раніше вони не зникали настільки швидко.
Знаємо з історії та й сучасного досвіду, що мови дуже часто стають заручниками й навіть жертвами політичних інтересів держав та протистояння націй.
Україна, в тому числі її мова, витримала жорстокі випробування. Це і зневаження її польською владою, намагання російського царизму перетворити на «наречие», валуєвський та емський укази про її заборону, прагнення за радянських часів  знищити під приводом створення «единого общенационального языка» (у СРСР за сімдесят років загинуло 70 мов). Та мова наша зберегла свою неповторну красу й милозвучність.
Як свідчать літописні джерела, усна мова українців сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.
Лексично багата й витончена українська мова досконало передає найтонші смислові нюанси у творах Гомера й Овідія, Сервантеса й Шекспіра, Пушкіна й Міцкевича. Сьогодні важко знайти у світовій літературі видатну поему чи видатний роман, які не мали б українського відтворення.
Незважаючи на те, що українська мова як державна вперше отримала статус з прийняттям 28 жовтня 1989 року  Закону України «Про мови в Українській РСР», тільки із здобуттям Україною незалежності розпочався процес українського мовного відродження. Цьому сприяло конституційне закріплення державності української мови та здійснення низки урядових заходів, спрямованих на піднесення ролі та авторитету української мови в суспільному житті країни. Законодавча база в Україні з цього питання відповідає загальноприйнятій світовій практиці й узгоджується з відповідними міжнародно-правовими актами.
Здавалося б, можна  з полегшенням зітхнути: ми вистояли, перемогла історична справедливість, здійснились віковічні прагнення народу. На жаль, за історією тягнеться шлейф у наше сьогодення. Історія повторюється з деякими лише змінами, і нинішні мовні баталії, перейшовши на новий рівень, набувають нових форм, часто не менш потворних. Незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної відбувається процес звуження її застосування, що спричиняє соціальну напругу в суспільстві,  суперечить інтересам національної безпеки України та ставить під загрозу її суверенітет і державне самовизначення. Статус української мови як державної є формальним: вона досі не посіла належного місця у сферах культури, освіти й науки.
Тим часом  за результатами Всеукраїнського  опитування 2/3 громадян України  ставлять українську мову у коло своїх чільних життєвих цінностей – адже саме це, на думку науковців, і визначає поняття «рідна мова».
Заснування міжнародною спільнотою свята рідної мови – це тільки проголошення благородної мети. Що ж до практичного її втілення, то абсолютно очевидно – зберігати й плекати рідну мову може тільки її носій.

Література:

1.                            Про засади державної мовної політики: Закон України від 3.07.2012 р. № 5029 // Офіційний вісник. – 2012. -  20 серпня ( № 61). – С. 9.
2.                            Про мови в Українській РСР: Закон УРСР від 28. 02. 1989 р. № 8312. – К: Вид-во «Україна», 1991. – 15 с.
3.                            Європейська Хартія регіональних мов або мов  меншин/ Пер. з англ. Є. М. Вишневського. – Б. м.: Рада Європи, Б. р. – 21 с.
4.                            Маніфест Міжнародної громадської організації «Конгрес захисту української мови»// Літ. Україна. – 2005. – 17 лют. – С. 2
5.                            Будій Л. Україні – українську мову!// Літературна Україна. – 2012. – 31 травня – 7 червня (№ 22). – С. 5
6.                            Єдина з тисяч: До Міжнародного дня рідної мови// Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2006. – І квартал. – С. 57
7.                            Загребельна Л. С. Українське слово в контексті історії// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. - № 22/23. – С. 90
8.                            Іваночко Т. Ніхто у світі не говорить літературною мовою: [Усне мовлення має базуватися на діалектизмах. Як змінюється українська мова]// Країна. – 2012. - № 47. – С.8
9.                            Пономарів О. Мовна і національна єдність// Березіль. – 2012. - № 11/12. – С. 128
10.                       Селігей П. Мовна свідомість – шанобливе ставлення до мови// Дивослово. – 2012. - № 7. -  С. 40
11.                       Степаненко М. «Народ, що не створив собі літературної мови, не може зватися свідомою нацією»: [Національна мова й відродження нації]// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. - № 31. – С. 2
12.                     Тараненко О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства: [на матеріалах української мови ХХ – ХХІ ст.]// Мовознавство. – 2012. - №3; №5; №6. – С. 3

Головний бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу            Н.М.Ткаченко

понеділок, 4 лютого 2013 р.

120 років з читачами і для читачів



31 січня в МПК відбулась подія, на яку так чекав колектив бібліотекарів та читачі – свято з нагоди 120-річчя ЦМБ ім. М.Горького «120 років з читачами і для читачів».



Розпочалося воно переглядом літератури в фойє палацу – там були представлені перлини з фонду бібліотеки та альбоми зі світлинами, які ілюструють історію ЦМБ ім М.Горького. Кожен відділ ЦМБ відібрав найцінніші та найвизначніші екземпляри: стародруки і сучасна література, художні та енциклопедичні видання, репродукції картин старовинних майстрів пензля, на яких зображені персонажі з  книгою.

Після того, як бажаючі змогли переглянути цю невеличку частину бібліотечних скарбів, всіх було запрошено до зали, де вечір продовжився вітаннями і здравицями на честь бібліотеки.
               

Високу роль бібліотек та бібліотекарів у формуванні особистості, культурному розвитку суспільства та сприянні безперервному процесу освіти громадян зазначили всі виступаючі.
Особливо приємна і хвилююча частина заходу – це нагородження працівників ЦМБ ім. М.Горького грамотами. Вони були відзначені грамотами від голови м. Кременчука О.М.Бабаєва, управління культури Полтавської обласної держадміністрації та управління культури і туризму Кременчуцької міської ради.   


Привітання бібліотеки з днем народження супроводжувались і врученням подарунків. Серед них і картини, і гобелен з портретом Т.Шевченка від ПОУНБ ім. І.Котляревського, і бібліотечний сайт у подарунок від ПП «Родік», і телевізор від спонсорів з КВБЗ, і, звичайно ж, книги.















Після урочистої частини на всіх гостей заходу чекав прекрасний концерт, який був підготований силами колективів МПК та ПК ім. І.Котлова.


 ГОЛОВНИЙ БІБЛІОТЕКАР ЦМБ ІМ М.ГОРЬКОГО    В.СТАРКОВА 

З ВЕСЕЛИМ НАСТРОЄМ - НАЗУСТРІЧ ЮВІЛЕЮ!

29 січня в літературно-музичній вітальні відділу мистецтв ЦМБ ім. М.Горького на  бібліотекарів ЦМБ і читачів чекало справжнє свято. Для них прозвучала літературно-музична композиція «Віват тобі, бібліотеко!», яку підготував і провів у літературно-музичній вітальні відділу мистецтв ЦМБ самодіяльний колектив «Грай, гармонь» територіального центру соціального обслуговування Автозаводського району під керівництвом Л.К. Сергєєвої.

Запальні українські пісні звучали у виконанні учасників ансамблю, солістів і чоловічої групи самодіяльного колективу.

Найбільше вразило те, що співочі пенсіонери привітали працівників ЦМБ ім. М.Горького піснями про бібліотеку і «бібліотечними частушками». 

                        

Розвеселили всіх присутніх і гуморески, які читали їх автори – теж учасники «Грай, гармоні».

Приємною несподіванкою став подарунок від викладацького колективу КНУ ім. М.Остроградського, який вручила О.М.Тур – кандидат філологічних наук, доцент. Творчий доробок викладачів – їхні монографії, навчальні посібники та збірки наукових праць – стануть тепер частиною бібліотечного фонду і знайдуть своїх вдячних читачів.


Колектив ЦМБ ім. М.Горького висловлює подяку О.О. Коваленко – завідуючій бібліотекою-філією №2 за  організацію музичного привітання та самодіяльному колективу «Грай, гармонь» за прекрасний концерт і святковий настрій, який вони створили в бібліотеці. Будемо раді бачити Вас знову – і з піснями, і в якості наших читачів!
Головний бібліотекар ЦМБ ім М.Горького        В.Старкова

КНИГИ В ПОДАРУНОК БІБЛІОТЕЦІ







23 січня в ЦМБ ім. М.Горького відбулася подія, яка особливо порадувала бібліотекарів напередодні ювілейної дати. Група небайдужих людей у складі керівників кременчуцьких підприємств, депутатів міської ради, представників медійного простору зробила щедрий дарунок бібліотеці – книги.
Меценатами бібліотеки стали М.І.Данилейко – депутат Полтавської обласної  ради, голова наглядової ради-президент ПАТ «Кредмаш», О.О.Мельник – директор ПП «Приватна телекомпанія «Візит», депутати Кременчуцької міської ради В.М.Бугайчук (ТОВ «АВМ-АМПЕР») та В.І.Шайнога (ПП «Папір-сервіс»).
 Кожен з дарувальників відзначив велику роль бібліотеки і книги  у формуванні особистості, інтелектуальному і моральному вихованні  молоді, підтримці незахищених верств населення, підкреслюючи вагомий внесок бібліотекарів у збереження духовних багатств нашого народу.
Директор ЦБС для дорослих С.О.Нужна щиро подякувала за такий приємний і необхідний подарунок, який стане в нагоді всім користувачам бібліотеки. А книги, отримані від, будуть позначені особливим штампом, який вказуватиме, хто і коли подарував книгу бібліотеці.
Велика шана і подяка всім спонсорам і меценатам!

Головний бібліотекар ЦМБ ім М.Горького                   В.Старкова