Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

середа, 13 червня 2018 р.

                             ЗАБУТЕ  ІМ’Я
(до 280-річчя живописця Павла Васильовича Петрашіва)
"Імператорські галери прибувають у Кременчук"
Гравюра Хатфілда (1787 р.)
      Людей неінтересних не бува.
      Їх долі – мов далеких зір дива.
      Відмінна кожна, світиться сама,
 І іншої подібної нема. 
              (Гужва В. З Євг.Євтушенка)

Згадаємо сьогодні живописця, від короткого життя котрого залишився ледь помітний пунктир дат і декілька творів. Поважний ювілей Павла Васильовича Петрашіва – 280 років від дня народження – дав нам привід розповісти про талановиту людину, чию творчість надто важко дослідити через невелику кількість відомостей. А особистість його цікава, принаймні для полтавців і кременчучан, адже життя П.Петрашіва пов’язане з Полтавським краєм.
Отже, Петрашів Павло Васильович народився 1738р. у селі Рибці Полтавського полку у козацькій родині. У першій половині XVIII ст. Рибці були селом козацьким – козацький курінь села  входив до складу Другої полкової сотні Полтавського полку.
Доля судила Павлу пов’язати життя з живописом. З нього сформувався обдарований  іконописецьпортретист і пейзажист. Художні здібності він розвинув у Запорозькій Січі і у подальшому працював у різних населених пунктах Полтавщини.
Прибув він і до Кременчука 1767 р. на запрошення місцевих властей і духовенства.
Особливою популярністю місцевих прихожан користувалася соборна Успенська церква, що знаходилась майже біля самого Дніпра у західній частині міста. Після чергового ремонту виникла необхідність поновити іконостас церкви.  Для цього запросили «козацького маляра» Павла Петрашіва. Він розписав чотириярусний дерев’яний іконостас церкви. Під час перебування у Кременчуці живописець створив також декілька картин для будинку генерал-майора Олександра Ісакова, в гостях у якого інколи бував.
Ще один пункт, де працював П.Петрашів – Диканька. На замовлення  Генерального судді Війська запорозького Василя Кочубея він написав його портрет та ще декілька портретів представників роду Кочубеїв.
Працював художник і у Лохвиці, куди його запросив кошовий отаман Запорозької січі Петро Калнишевський. На той час у місті збудували церкву  Різдва Пресвятої Богородиці (стара будівля церкви згоріла). У 1768 – 1771 рр. майстер розписав іконостас новозбудованої церкви. В контракті маляра вказано: «1768 року нижеподписавшійся малоросійского полтавского полку сотне второй полковой села Рыбцов житель козак Павел Васильев сын Петрашев дал сей контракт … Калнишевскому в Лохвице в церков Рождества Богородицы иконостас малярскою і золотарскою роботами ізделать…». Іконостас лохвицької церкви, як і іконостас кременчуцького Успенського собору, втрачений.
1772 р. П.Петрашів написав картину «Покрова Божої Матері» із зображенням священиків і козаків.
До нашого часу з творчого спадку живописця дійшли крихти. Портрети Кочубеїв зберігаються у Сумському художньому та краєзнавчому музеях. Ікону «Покрова» можна побачити у Дніпропетровському художньому музеї. Декілька творів знаходяться у краєзнавчих музеях Полтави та Черкас. На жаль, жодний з творів живописця не репродукований, і побачити їх можна тільки у музеях. Село Рибці, де він народився, зараз входить у склад Полтави.
От і всі відомості, що дійшли до нашого часу про живописця Павла Васильовича Петрашіва, якому життя відпустило небагато років – лише 34. Помер він 30 березня 1772 р. І все ж, незважаючи на ці крихти інформації, можна зробити впевнений висновок, що живописцем він був безумовно обдарованим, людиною відомою і шановною.
Прізвище В.Петрашіва не відшукати навіть у грунтовних мистецтвознавчих дослідженнях. Його ім’я зустрічається тільки в деяких полтавських енциклопедичних виданнях. Дослідити творчість художника свого часу спробував знаний кременчуцький краєзнавець В.М.Юшко; результати його пошуків друкувались у кременчуцьких джерелах.

Пропонуємо вам список матеріалів, у яких містяться дані про митця:

Юшко В.М. Майстри різця і пензля Кременчуцького краю. Вип.1 [Текст]: нариси та замальовки про художників, скульпторів, архітекторів та мистецтвознавців. – Кременчук, 2008. – С.10
Юшко В. Художник із Запорізької Січі у Кременчуці // AVтограф. – 2003. - № 30, 24 липня. – С.34
Полтавіка. Полтавська енциклопедія: [у 12 т.]. Т.9: Образотворче і декоративне мистецтво. Кн.2: М – Я [Текст] / гол.ред.О.А.Білоусько; Центр дослідження історії Полтавщини; Полтавська обласна рада. – Полтава: АСМІ, 2015. – С. 277
Ханко В.М. Словник мистців Полтавщини [Текст] . –Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2002. – С.150

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ

вівторок, 12 червня 2018 р.

Центральна міська бібліотека на Європейській під каштанами запрошує!

У нас можна і книжку почитати, і WI-FI впіймати, і двоколісного друга прилаштувати!
А ще можна відпочити від літньої спеки в прохолодних залах бібліотеки, переглянувши свіжу пресу чи останні новини в інтернеті! І ще багато чого!!
 Відтепер і побачити, де ми є, і дістатися до нас стало ще простіше, адже у наших каштанів - модна стрижка!



День веселого настрою «Бібліозабавлянки»

10 червня під час «Babyfestу»  у парку Миру бібліотекарі провели День веселого настрою «Бібліозабавлянки».
На гостей свята під відкритим небом чекали веселі ігри,  буккросинг та перегляд дитячої літератури і книг на допомогу батькам.
Святковий настрій створювали веселі мишенята (а насправді вдало замасковані під них працівники ЦМБ на чолі з в.о. директора Теяною Майдак разом з маленькими помічницями!).

Карнавальні танці та ігри з хула-хупами під запальні мелодії, що лунали з головної сцени «Babyfestу», надовго залишаться у памяті гостей свята!

А ще залишаться книги, які можна було безкоштовно отримати під час буккросінгу«Книжковий фрімаркет», організованого бібліотекою-філією №8!
Від бажаючих зробити яскраве фото з не менш яскравими персонажами не було відбою!
Та й не дивно, адже бібліотекарі вміють сворити свято!