ЗАБУТЕ ІМ’Я
(до 280-річчя живописця Павла Васильовича Петрашіва)
"Імператорські галери прибувають у Кременчук" Гравюра Хатфілда (1787 р.) |
Людей неінтересних не бува.
Їх долі – мов далеких зір дива.
Відмінна кожна, світиться сама,
І іншої подібної нема.
(Гужва В. З Євг.Євтушенка)
Згадаємо сьогодні живописця,
від короткого життя котрого залишився ледь помітний пунктир дат і декілька
творів. Поважний ювілей Павла Васильовича Петрашіва – 280 років від дня народження –
дав нам привід розповісти про талановиту людину, чию творчість надто важко
дослідити через невелику кількість відомостей. А особистість його цікава,
принаймні для полтавців і кременчучан, адже життя П.Петрашіва пов’язане з
Полтавським краєм.
Отже, Петрашів Павло
Васильович народився 1738р. у селі Рибці Полтавського полку у козацькій родині. У першій
половині XVIII ст. Рибці були селом
козацьким – козацький курінь села входив до складу Другої полкової сотні Полтавського полку.
Доля судила Павлу пов’язати життя з
живописом. З нього сформувався обдарований
іконописець, портретист і пейзажист. Художні здібності він розвинув у Запорозькій Січі і
у подальшому працював у різних населених пунктах Полтавщини.
Прибув він і до Кременчука 1767 р. на запрошення
місцевих властей і духовенства.
Особливою популярністю місцевих прихожан користувалася
соборна Успенська церква, що знаходилась майже біля самого Дніпра у західній
частині міста. Після чергового ремонту виникла необхідність поновити іконостас
церкви. Для цього запросили «козацького
маляра» Павла Петрашіва. Він розписав чотириярусний дерев’яний іконостас церкви.
Під час перебування у Кременчуці живописець створив також декілька картин для
будинку генерал-майора Олександра Ісакова, в
гостях у якого інколи бував.
Ще один пункт, де працював П.Петрашів – Диканька. На
замовлення Генерального судді Війська запорозького Василя Кочубея він написав його портрет та
ще декілька портретів представників роду Кочубеїв.
Працював художник і у Лохвиці, куди його запросив
кошовий отаман Запорозької січі Петро Калнишевський. На той час у місті
збудували церкву Різдва Пресвятої
Богородиці (стара будівля церкви згоріла). У 1768 – 1771 рр. майстер розписав
іконостас новозбудованої церкви. В контракті маляра вказано: «1768 року
нижеподписавшійся малоросійского полтавского полку сотне второй полковой села
Рыбцов житель козак Павел Васильев сын Петрашев дал сей контракт …
Калнишевскому в Лохвице в церков Рождества Богородицы иконостас малярскою і
золотарскою роботами ізделать…». Іконостас лохвицької церкви, як і іконостас
кременчуцького Успенського собору, втрачений.
1772 р. П.Петрашів написав картину «Покрова Божої
Матері» із зображенням священиків і козаків.
До нашого часу з творчого спадку живописця дійшли
крихти. Портрети Кочубеїв зберігаються у Сумському художньому та краєзнавчому
музеях. Ікону «Покрова» можна побачити у Дніпропетровському художньому музеї.
Декілька творів знаходяться у краєзнавчих музеях Полтави та Черкас. На жаль,
жодний з творів живописця не репродукований, і побачити їх можна тільки у
музеях. Село Рибці, де він народився, зараз входить у склад Полтави.
От і всі відомості, що дійшли до нашого часу про
живописця Павла Васильовича Петрашіва, якому життя відпустило небагато років –
лише 34. Помер він 30 березня 1772 р. І все ж, незважаючи на ці крихти
інформації, можна зробити впевнений висновок, що живописцем він був безумовно
обдарованим, людиною відомою і шановною.
Прізвище В.Петрашіва не відшукати навіть у грунтовних
мистецтвознавчих дослідженнях. Його ім’я зустрічається тільки в деяких
полтавських енциклопедичних виданнях. Дослідити творчість художника свого часу спробував
знаний кременчуцький краєзнавець В.М.Юшко; результати його пошуків друкувались
у кременчуцьких джерелах.
Пропонуємо вам список матеріалів, у яких містяться
дані про митця:
Юшко В.М.
Майстри різця і пензля Кременчуцького краю. Вип.1 [Текст]: нариси та замальовки
про художників, скульпторів, архітекторів та мистецтвознавців. – Кременчук,
2008. – С.10
Юшко В.
Художник із Запорізької Січі у Кременчуці // AVтограф. – 2003. - № 30, 24
липня. – С.34
Полтавіка. Полтавська енциклопедія: [у 12 т.]. Т.9: Образотворче
і декоративне мистецтво. Кн.2: М – Я [Текст] / гол.ред.О.А.Білоусько; Центр
дослідження історії Полтавщини; Полтавська обласна рада. – Полтава: АСМІ, 2015.
– С. 277
Ханко В.М.
Словник мистців Полтавщини [Текст] . –Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава»,
2002. – С.150
Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ
Немає коментарів:
Дописати коментар