День веселого настрою «Бібліозабавлянки»

10 червня під час «Babyfestу»  у парку Миру бібліотекарі провели День веселого настрою «Бібліозабавлянки».

На гостей свята під відкритим небом чекали веселі ігри,  буккросинг та перегляд дитячої літератури і книг на допомогу батькам.

Святковий настрій створювали веселі мишенята (а насправді вдало замасковані під них працівники ЦМБ на чолі з в.о. директора Теяною Майдак разом з маленькими помічницями!).

Карнавальні танці та ігри з хула-хупами під запальні мелодії, що лунали з головної сцени «Babyfestу», надовго залишаться у памяті гостей свята!

А ще залишаться книги, які можна було безкоштовно отримати під час буккросінгу«Книжковий фрімаркет», організованого бібліотекою-філією №8!

Від бажаючих зробити яскраве фото з не менш яскравими персонажами не було відбою!

Та й не дивно, адже бібліотекарі вміють сворити свято!

Матч відбудеться за любої погоди….

17-го липня,   не дивлячись на спекотну погоду, «Art-болл» відбувся!!!!  Зібралися пограти у футбол дві команди  – команда музикантів (капітан Максим Звіробой) проти команди поетів (капітан Павло Жидков).

Перший 25-хвилинний тайм закінчився з рахунком 3:0 на користь музикантів.  В перерві між таймами молоді кременчуцькі поети читали вірші. Другий тайм пройшов у запеклій боротьбі, матч закінчився з розгромним  рахунком 6:1, але Павлові Жидкову вдалося «розмочити» рахунок, тож поети програли не в «суху».

Взагалі гра була цікавою, видовищною та веселою. Після матчу знову ж таки звучали вірші, приємно було, що вірші читали не тільки поети, а й свої улюблені вірші декламували музиканти. У них це виходило дуже пронизливо і чуттєво.

Вболівальники, які прийшли підтримати свої команди, залишилися задоволені.

На протязі всієї зустрічі відбувався буккросинг, який влаштував відділ абонементу, та на якому учасники заходу обмінювалися книгами. Приємно зазначити, що в основному учасники відбирали собі  для читання науково-популярну літературу з розвитку особистості та  книги по філософії та психології, цікавилися й українськими авторами.  Радує те, що в нашому місті молодь  займається самоосвітою та самовдосконаленням.  

Сподіваємося на матч-відповідь, на якому поети зможуть відігратися.

Український  мистецький простір на Арсенальному

       

Нещодавно пройшов фестиваль, організований працівниками бібліотеки-філії №6. На нього завітали кремечужани, небайдужі до відродження української культури і духовності в нашому місті.

То ж мова йшла про одвічні українські цінності – наше Слово, Пісню, Вишивку, Ковальську справу і захоплення сьогоднішніх майстрів – скрапбукінг, інтер’єрну іграшку, вишивку бісером та сучасне квітникарство.

На фестивалі презентували ковану троянду небачених розмірів(висота в нахиленому вигляді 1м 34см). Її автор – Геннадій Сметанко, коваль за покликанням душі. Він представив додатково і виставку троянд різних сортів, виготовлених з металу. 

Гості бібліофестивалю мали можливість взяти участь у різних майстер-класах, що діяли одночасно на проїзді Арсенальному. То ж спеціаліст відділу по роботі з населенням Автозаводської райадміністрації виконавчого комітету

Кременчуцької міської ради Світлана Костюк ділилася секретами вишивки бісером, а майстриня Олексієнко Надія розповідала, як самому зробити іграшку, декупаж валізи чи шкатулки. Галайда Вікторія гостинно запрошувала  жіноцтво відвідати гурток «Креативне рукоділля», що нещодавно почав працювати при бібліотеці.

Малько Ольга відповідала за буккросинг, запрошувала присутніх стати користувачами бібліотеки, ділилася інформацією про книги, провела книжкову вікторину.

В бібліотеці не вистачило столів, щоб розмістити всі локації на дворі, то ж виставку-пораду «Веселка на твоєму підвіконні» і «Час читати українське», підготовлені Резниченко Оленою, розмістили на абонементі. На запитання вікторини про квіти зійшлися всі: і користувачі бібліотеки, і гості фестивалю, щоб отримати на призи висаджені пані Оленою квіти в горщиках. Секретами вирощування квітів ділилася і квітникарка «від Бога» Ганна Кобель, яка весь час чергувала біля нашої зеленої фотозони.

А всю роботу фестивалю супроводжувала українська пісня і художнє слово – М. Рильського, М. Бакая, В. Симоненка, Лесі Українки, Івана Франка.

Сорокіна Тетяна, автор ідеї і координатор проекту, знайомила гостей фестивалю з учасниками художньої  самодіяльності із ліцею нафтохімічної промисловості, Миколою Козаком, заслуженим працівником культури України, голосистою Каріною Магдою та жінками з мікрорайону, що теж хотіли заспівати свої улюблені пісні гостям Мистецького простору.

Найменші з присутніх на заході з радістю прийняли участь у вікторині «Казки з торбинки», що провела Галайда Вікторія.

Ще сюрпризом для присутніх був розпис хною, що запропонувала майстриня Надія Олексієнко. Навіть дощ не налякав бажаючих отримати малюнки на руках дітей і дорослих, вони ще довго не хотіли відпускати пані Надію додому (бо робила це вона безкоштовно!).

Щиро вдячні всім , хто приймав участь у бібліофестивалі на Арсенальному!

« А проїзд гуде, шумить, вирує, співає, танцює, веселиться – ну тобі Сорочинський ярмарок в мініатюрі, але тут не торгують. Тут все задарма – і українське слово, і рідні пісні, і рушники - людські долі та трудолюбиві руки, і квіти – хто в них не кохався?, і навіть обмін книгами – по-сучасному це зветься буккросинг.

      І навколо люди – перехожі, сусіди, гості – гомонять, цікавляться, розпитують, знайомляться… І пливуть вишиванки, мережки, плахти. Чарує вбранням Сорокіна Тетяна Іванівна, наче зійшла із якогось кадру Довженківського кінофільму…

      Родзинкою дійства стала презентація троянди – витвір ковальських рук майстра Сметанка. Одним словом, свято вдалося.

      І ми, гості, зрозуміли, що наші любі бібліотекарі з любов’ю до нас, людей, творять свято – свято єднання української нації!

                                                         Дякуємо!

                                                                                    З повагою, Л.В. Ляшенко,

                                                                      користувачка, член «Просвіти»         

Читати – це модно, читати – це стильно, читати – це престижно

          8 червня на мікрорайоні №10 (Велика Кохнівка) працівники бібліотеки-філії №7 організували книжковий розвал «Читати – це модно, читати – це стильно, читати – це престижно». На виставці була представлена література на різні смаки для всіх мешканців.    

Місце та час проведення акції вибирали ретельно – на перехресті до школи та центральної районної лікарні, яка обслуговує мешканців не тільки певної частини Кременчука, а й населення Кременчуцького району. Ранкова прохолода сприяла тому, щоб і відвідувачі лікарні, і школярі ЗОШ №24, які саме поверталися з екзамену, змогли приділити достатньо уваги незвичайній виставці.

На книжковому розвалі була представлена рекламна продукція бібліотеки, звернення до небайдужих з проханням підтримати ініціативу бібліотекарів та література на різні смаки. Бібліотекарі хотіли нагадати, що книга може стати добрим другом і порадником, тож було б добре, якби кожен знайшов собі книгу до душі і міг звертатись до неї – коли за порадою, коли – за розвагою, або ж використовувати її як робочий інструмент. Тому бібліотекарі вирішили подарувати мешканцям мікрорайону книги, які міг взяти кожен бажаючий безкоштовно. Всіх запрошували до бібліотеки-філії №7, де на них чекає затишна читальна зала,  комп’ютер з безкоштовним Інтернетом і  великий вибір різноманітної літератури.

Читаємо. Пам’ятаємо. Перемагаємо

Як добре, коли існують традиції. Коли щось добре повторюється знов і знов. Такою традицією в нашому місті став «Читаючий тролейбус», де бібліотекарі дарують пасажирам книжки та знайомлять з життям бібліотек. Так вже склалося, що «Читаючий тролейбус» вже втретє курсує вулицями Кременчука, а ця подія викликає відчутний резонанс в житті міста та його мешканців, перерісши з рівня звичайної піар-акції до значної культурної події.

Бібліотекарі ЦБС для дорослих започаткували «буккросинг на колесах» в 2013-му, коли розповідали кременчужанам про сучасну бібліотеку з новими можливостями. Наступного року закликали всіх звернутися до української книги. А 2015-й, ювілейний рік 70-ї річниці Перемоги над нацизмом в Європі, працівники бібліотек вирішили відзначити, подарувавши мешканцям міста воєнну книгу.

Коли 7 травня тролейбус маршруту №5 вирушив в дорогу, пасажирів зустріли бібліотекарі та учасники Клубу воєнної реконструкції «Україна» в воєнній формі. Пасажирам «Читаючого тролейбусу» вдалося немов би на машині часу помандрувати – просто їм поталанило стати учасниками незвичайному дійства – реконструкції подій переможного 1945-го року під назвою «На хвилі пам’яті».

Салон тролейбусу був прикрашений копіями фотографій тих часів, листів-трикутників, вітальних листівок,  карт воєнних дій та газетних статей 1944-го року. В пам'ять про подвиг українського народу у Другій світовій війні на вікнах тролейбусу розквітли червоні маки. Такими ж маками – символами скорботної пам’яті і єднання поколінь була прикрашена воєнна форма бібліотекарів.

Відповідний настрій в тролейбусі створював  музичний фон: з гучномовця лунали пісні на воєнну тематику – сучасні та минулих років, а також вітання зі святом та розповідь бібліотекаря про вулиці Кременчука, які носять імена героїв війни.

Серед пасажирів майже не знайшлося таких, хто б відмовився безкоштовно отримати книгу. Радо зустрічали дівчат у формі, які пропонували взяти книгу у подарунок, прочитати та передати її іншому – адже в цьому і полягає суть буккросінгу. Також багатьох зацікавило знайомство з корисними сайтами, на які рекомендовано звернути увагу в інформаційній листівці.

Люди спілкувалися, обмінювалися враженнями. Між бібліотекарями та пасажирами іноді розгорталися і такі діалоги:

–       Доброго дня! Дозвольте подарувати вам книгу!

–       Що, безкоштовно? Просто отак взяти?!

–       Так! Бібліотека дарує вам книгу на честь свята Перемоги! Прочитаєте самі, передайте ще комусь, нехай якомога більше людей дізнаються про героїчне минуле нашого народу!

–       Даруємо книги!

–       Та ні, я не братиму, я погану бачу!

–       А у вас вдома окуляри є?

–       Та є!

–       Ну то прийдете додому, вдягайте окуляри і читайте!

–       А й правда! Тоді візьму, давайте!

–       Можна вам подарувати книжку?

–  Та наше покоління якраз їх всі перечитало, ви краще молодим пропонуйте, їм більше треба…

–       Знаєте, а молодь читає такі книжки з задоволенням, беруть їх охоче. Не все втрачено!

–       Бабусю, що ж ви плачете?

–      дали ви книжку про війну… Так, згадалося… Спасибі, що даєте людям такі книги. Таке треба читати.

І дійсно, таке треба читати. Щоб не забути...

 Адже поки пам’ятаємо – перемагаємо!