До роковин перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі

           Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Ця страшна звістка миттю рознеслась по країні. Ховали поета через два дні на Смоленському кладовищі. Та пам’ятаючи поетів «Заповіт», його друзі почали клопотати про перевезення тіла небіжчика на Україну. На початку квітня домовину Т.Г.Шевченка відкопали та залізницею відправили до Москви. Звідти на ресорних дрогах доставили в Київ. По селах і містах, через які провозили домовину, виходили сотні людей, щоб провести в останню путь Великого Кобзаря. З Києва до Канева останки поета доставили пароплавом, який носив назву «Кременчугъ».

           22 травня українська земля прийняла свого сина.

           З нагоди роковин перепоховання нашого генія і пророка бібліотекарі відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького поклали квіти до Пам'ятної дошки із барельєфом Кобзаря, що знаходиться на розі вулиці Т.Шевченка.

           Також провели біля Пам'ятної дошки декілька коротких повідомлень для читачів про перепоховання поета і відвідини ним Полтавщини і нашого міста. Повідомлення «Стежками Великого Кобзаря: Т.Шевченко і м. Кременчук» прозвучало і на радіо Кременчуцької телерадіокомпанії.

           В залі української книги та народознавства для відвідувачів оформлено книжковий куточок «Тарас Шевченко і Кременчук».

           А ще користувачі можуть знайомитись з постійно діючими тематичними книжковими поличками: «З Тарасом не розлучаймося», «Мова України – мова Кобзаря», «Увінчані лаврами» (Письменники - полтавці – лауреати Шевченківської премії).

           Є велика ймовірність того, що у нашому місті Тарас Шевченко побував ще в дитинстві, коли чумакував разом з батьком далекими шляхами на південь.

            І з впевненістю можна сказати про відвідини Кременчука під час першої подорожі Тараса по Україні у вересні 1843 року, коли прямував до місця розташування останньої Запорозької Січ, та зворотною дорогою: десь 17, а скоріше 18 вересня. Шевченко поспішав, тому добирався найкоротшим із шляхів, що тоді існували.   В один із приїздів до міста Шевченко записав народну пісню "Пливе щука з Кременчука". А починалася вона так:

Пливе щука з Кременчука.

А як гляне - трава в'яне.

           Згадка про цю щуку матеріалізувалась не так давно у скульптурі на набережній Дніпра.

           Під час другої подорожі 1845-го року Шевченко був у Кременчуці. Скоріш за все в кінці травня, не раніше, бо у 1845-му Кременчук сильно постраждав від повені, а тривала вона до 20 травня. Про цю повінь Шевченко згадує у повісті "Капітанша". А ще під час перебування в Кременчуці у 1845 році Шевченко записав легенду про Ромоданівський шлях, яку потім використав у своїй повісті "Наймичка". Старожили Кременчука і Крюкова ще й досі переповідають цю легенду.

           Про відвідини Тарасом Шевченком нашого краю ви можете дізнатися з книг, що є в нашій бібліотеці. Це, наприклад, книги наших краєзнавців: Віктор Юшко. Шляхами Полтавськими ( три подорожі Т.Г.Шевченка). – Кременчук: Піраміда, 2004; Алла Лушакова, Лев Євселевський. Вулицями старого Кременчука. – Кременчук, 2001, де є дослідження про вулицю Шевченка. А ще пробний підручник для 9 класу Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець ХVIII – початок ХХ століття). – Полтава: Оріяна, 2003.

          

Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку!

Дзвони історичної пам'яті

12 травня в літературно-музичній вітальні ЦМБ ім. М.Горького  бібліотекарі радо вітали любителів художнього слова, поціновувачів творчості кременчуцьких митців на заході «Дзвони історичної пам'яті». Цього дня  відбулась презентація художньо-документальної повісті відомого журналіста, члена міської спілки літераторів «Славутич» Ф.Чужі «Янківці».

«Янківці» – це книга пам'яті свого роду і свого народу. Автор змалював життя невеличкої громади селян Янківки від післякріпацької доби до страшних часів Голодомору.

Автор розповів про коріння свого роду, покоління якого проходять через весь сюжет повісті, поділився своїми спогадами про рідне село та подарував бібліотеці декілька примірників своєї книги.

Серед гостей була присутня колега презентанта – відомий літератор та поетеса, автор проекту «Кременчужанка» Л.М.Обревко. Вона відзначила високий художній рівень повісті та розповіла про ті часи, коли Ф.О.Чужа співпрацював в редакції газети «Вісник Кременчука».

Цікавим був виступ першої читачки твору – коректора та літературного редактора Т.І.Черненко. ЇЇ особливо причарували ліричні описи природи, зворушливі замальовки нехитрого сільського життя.

В центрі розповіді – образ української землі. На її фоні розгортаються усі події, а через  українську пісню доносяться до нас голоси рідної землі. Тож на заході теж вшанували українську пісню: для присутніх створили незабутню атмосферу виконавці ансамблю ветеранів сцени Палацу культури ім. Котлова «Чисті джерела».

Високою та чистою мелодією у творі звучить тема кохання. Сторінки повісті, присвячені  цьому прекрасному почуттю, зачитала молода поетеса, керівник арт-гурту «Творчий Кременчук» Олеся Міфтахова.

На заході виступив земляк Федора Олексійовича – Ю.Г.Мартиновський. Він розповів про події і побут села, як їх  описав на сторінках повісті автор, та провів паралелі зі спогадами зі свого дитинства.

Про трагічні події Голодомору, які позначилися на долях янківців, присутні дізналися від члена Полтавської спілки літераторів та кременчуцької міської спілки літераторів «Славутич» Н.Л.Данько. До сліз зворушила її розповідь. Відтепер, прочитавши книжку Ф.О.Чужі, згадує Ніна Леонтіївна в молитвах не тільки свою рідню, а й  імена невинно загиблих жителів Янківки, чиї життя забрав Голодомор…

Перегорнута остання сторінка повісті. І хай яким би невтішним здавалося майбуття українського села, не згасає промінь надії у душах янківців. Доки летять на зморену Україну  лелеки і срібні звуки церковних дзвонів, доти житиме рідна земля та не помре надія на краще.    

         «Ми цікаві світу – світ цікавий нам» - під такою назвою представлена книжкова панорама на абонементі ЦМБ ім. М. Горького. Присвячена вона Дню Європи і складається з трьох розділів.

       «Україна – моя країна» включає в себе книги які знайомлять з історією, культурою, побутом, мальовничими місцями та видатними людьми нашої країни. Цей розділ є своєрідним путівником по нашій Україні.

         «Культура та традиції країн Європи». Література цього розділу знайомить читачів з різними країнами. Їх історичними місцями, культурними традиціями. З книг цього розділу читач навіть має змогу взяти рецепти  страв, які являються візитною карткою тієї чи іншої країни.

         «Європа читає українське, Україна читає європейське». Цей розділ містить книги українських авторів, які переведені на мови країн Європи.

        Завдяки цим  книгам наші європейські сусіди мають змогу познайомитись з нашою літературою та нашими письменниками. Містить розділ книги і європейських авторів. В свою чергу, український читач знайомиться з літературою Німеччини, Франції, Польщі, Чехії та інших країн.

         Це  добре, що ми маємо змогу знайомитись одне з одним, адже Європа -  це наш спільний дім!

НАЙЩИРІШЕ СВЯТО НА ЗЕМЛІ

День матері - це одне з найбільш ліричних і зворушливих свят, оскільки кожна людина несе в своїй душі образ своєї мами.

11 травня в читальному залі до Дня матері пройшло літературно-мистецьке свято «Жінка, чиє ім’я Мати», організоване спільно з Тов. «Просвіта». На заході були присутні голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» М.Кульчинський, кременчуцькі просвітяни,  члени Спілки літераторів «Славутич», молодь.

З історією свята традиціями та звичаями святкування Дня Матері у кожній родині познайомила присутніх голова Кременчуцького   міськрайонного товариства «Просвіта» М.Усцова (ведуча заходу) та вручила кожному вітальні листівки.

Бандуристи (заслужений працівник культури М.Козак, Володимир Комар - учень гімназії №5) виконували  музичні твори, сповнені прекрасних почуттів до жінки.

Знову й знову в рік Тараса Шевченка ми звертаємося до творчого спадку генія. Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері. Перед нею він схиляв голову, «мов перед образом святим». Саме він підніс образ матері з кріпацьких низин до вершин вічності,- цю тему висвітлила у своєму виступі завідуюча читального залу Л.Миргородська.

Кожен із присутніх у цей день згадав свою маму у розповідях-споминах про дитинство,  співали пісні, балади, читали із власних збірок дуже зворушливі вірші, які відтворили  незгасну любов до рідної неньки.

Також презентували власні роботи – це і вироби із газетного паперу, вироби із бісеру, із солоного тіста, замальовки по склу, вишивку стрічками на одязі, домоткані мамині сорочки, вишиванки, весільні рушники, серветки, в’язані скатертини, вишиті картини.

       

Гість заходу Микола Кульчинський також виказав честь і шану жінці – Матері, прочитавши вірші і ще раз наголосивши, що шанування матері - один з найсвятіших обов’язків кожної людини і неоплатних боргів дітей.  Також пан Кульчинський подарував гостям та бібліотеці книги, упорядником яких він є -  «Вибрані вірші, ессе, статті Євгена Маланюка».

Родинне свято «Сімейні реліквії»

11 травня в сімейній вітальні бібліотеки-філії №7 пройшло родинне свято «Сімейні реліквії» до Міжнародного дня сімї. За допомогою виставки-досьє «Моя сімя, моя родина в житті і долі України» присутні ознайомились з сімейними реліквіями: рушниками, вишитими сорочками, сюжетними вишивками, хатніми речами, хустками, прасками, старовинними фотографіями тощо.

         Читачка бібліотеки Т.С.Мелешко представила схему свого родинного дерева по батьковій лінії, а представники родин Котюк, Манько, Пустовіт, Коваленко розповіли про свої сімейні обереги.

         Працівники бібліотеки провели бліцопитування для батьків «Понад усе я ціную в своїй дитині…» і дітей «Я поважаю своїх батьків за те, що…», міні-вікторину. Дітям запропонували відгадати  загадки, а дорослим – закінчити приказки.

         На протязі свята звучало багато пісень про батьків, родину. Діти подарували батькам невеличкий концерт. Свято традиційно завершилося за солодким столом із самоваром. Користувачі були дуже вдячні за тепло, і затишок, які  завжди панують в бібліотеці.

Пам'ять загиблих – спадок живих

7 травня в бібліотеці-філії №5 відбулося свято Перемоги «Пам'ять загиблих – спадок живих».

Захід розпочався з виступу завідуючої бібліотеки-філії Г.Ф.Зєнкіної, яка розповіла про дорогу ціну, заплачену українським народом за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом…

Галина Федорівна продовжила свій виступ бесідою біля виставки «Війна. Перемога. Пам’ять».

         Далі до слова запросили голову Ради ветеранів Некрасову Лідію Павлівну, яка привітала усіх з Днем Перемоги.

Присутні були раді вітати гурт «Хуторянка», що діє при бібліотеці-філії, учасники якого виконували пісні воєнних років. Коли ж зазвучав «День Перемоги», до солістів гурту приєдналися всі учасники заходу,  і дружній хор голосів підхопив пісню.

Вчителька ЗОШ №1 Надія Семенівна Кравченко читала вірші Василя Симоненка на військово-патріотичну тематику.

Наприкінці свята ветеранам вручили подарунки від спонсорів – ними виступили депутат О.В.Кобеняк, директор ПП «Букмекер» та О.Г.Левченко, керівник «Авто 2002». А гостинні бібліотекарі пригостили гостей свята чаєм з пирогом.

                     

  

Літературне свято до Дня Перемоги

Я только раз видала рукопашный,

Раз - наяву. И сотни раз - во сне...

Кто говорит, что на войне не страшно,

Тот ничего не знает о войне.

Ю.Друнина, 1943

Війна 1941 року увірвалася в юність наших батьків, дідів і прадідів, мов чорний смерч. Підпалила квітучу землю, затьмарила міста і села. Палала Білорусія, Росія, палала ненька – Україна.

З нагоди свята Перемоги 7 травня до відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького прийшли учні 9-А класу ліцею N 11 на літературне свято, яке мало назву "Жіночий силует на тлі війни".

     Війна розбила сім'ї, розділила закоханих, забрала синів у матерів, залишаючи їм лише віру і надію у те, що їх кровиночка вистоїть, що їх дитина повернеться додому живою, хай навіть скаліченою, але живою, а більше їм тоді нічого і не треба було….

    Та не лише в тилу залишались жінки. За підрахунками сучасних істориків в лавах Червоної армії воювали близько 3 млн жінок у всіх родах військ.

    І кожна була героєм, кожна з тих, хто мужньо воювали на фронті, хто працювали у госпіталях, рятуючи життя мільйонів, хто трудились і воювали у партизанських загонах, у підпіллі, хто були в тилу і там виробляли зброю, допомагали солдатам, важкою працею піднімали розорену країну, хто просто вірно чекали рідних з фронту, берегли дітей і вслухаючись у кожне слово, що линуло з радіоприймачів сподівалася, мріяли почути таке довгоочікуване слово перемога…

    83 жінки-льотчиці були удостоєні звання Героїв Радянського Союзу. Таке високе звання отримали 15 жінок - санінструкторів, медсестр. Це не повний список…

     Під час заходу бібліотекарі Харченко Н.В. і Шпак Т.М. на прикладі документальної літератури, світлин з фотоальбомів, художньої літератури освітили долю жінок, ті випробування, які лягли на їх тендітні плечі під час війни. Зокрема зупинились на книгах наших кременчуцьких авторів: на розповідях про героїнь фронтових і трудових буднів страшної війни.

    На святі звучали вірші українських і російських поетів: Ю.Друніної, Л.Костенко, М.Ісаковського, О.Богачука. Учні вдивлялись в кадри воєнних хронік про жінок - медиків, зенітниць, снайперів, льотчиць, яких налякані фашисти прозвали "Нічними відьмами"; післявоєнні кадри. Старшокласники слухали хвилюючі спогади жінок - ветеранів. А ще з екрану лунали проникливі пісні про війну.

Пам’ятаємо. Славимо. Пишаємося

5 травня в сімейній вітальні бібліотеки-філії №7 пройшла історична година «Пам’ятаємо. Славимо. Пишаємося» до Дня Перемоги для учнів 8-а класу ЗОШ №24.

На свято були запрошені ветерани та учасники війни, яких зустрічали хлібом-сіллю. Захід вели завідуюча бібліотекою С.І.Дерев’янко та читачка, учениця 9 класу Надійка Купенко.

Під час заходу прозвучали пісні воєнних років. Учасниці війни К.Д.Рець та М.К.Костецька поділилися своїми спогадами про фронтові роки.

 Надійка Купенко привітала їх своїм віршем «День Перемоги», учениці 11-го класу Аня Корж та Настя Ямкова подарували присутнім пісню «Десятий наш десантний батальйон». Спів учениць так вразив гостей свята, що під впливом почуттів вони теж підхопили пісню.

Далі провідний бібліотекар Н.А. Пелих ознайомила присутніх  з виставкою-фактом «Велика Вітчизняна війна в історії мого краю», на якій були представлені книги, фотографії воєнних років.

Діти подякували учасникам війни за розповідь та вручили квіти і подарунки, а бібліотекарі пригостили усіх присутніх солодким частуванням.

Хроніко-історична подорож дорогами війни «Полум’ям подвигу вашого наші горять серця»

         Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом. Година мужності, яка відбулася у бібліотеці-філії №3, присвячена пам’яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

                   Особливо цінними є спогади свідків війни. Все менше їх залишається в життєвому строю. На зустріч з учнями 10 класів гімназії №6 завітала користувачка бібліотеки Дядіністова Інна Григорівна – дитина війни. Вона розповіла історію своєї сімї, про своє загублене війною дитинство. Особливо цікавою виявилася виставка особистого архіву документів воєнних часів виступаючої – це і листи з фронту її батька,похоронки,подяки,

свідоцтва про участь в боях за Сталінград, воєнні фотокартки.

         У бібліотеці була організована книжкова виставка-панорама «За датами імена, за іменами – історія», на якій представлена література про воєнне лихоліття. Огляд літератури та історичну довідку надала завідуюча бібліотекою Кузьминська Олена Віталіївна.

         Документи представлені на двох виставках допоможуть молодому поколінню знати правду про страшну війну.

         Учні з зацікавленістю розглядали експонати виставки, задавали запитання, записувалися до бібліотеки та брали книги про війну додому. Знання справжньої історії дозволить винести з неї уроки, позитивне прийняти, негативне не повторити.

Ми повинні пам’ятати подвиг, безцінну самопожертву учасників Великої Вітчизняної війни – борців з фашизмом. Людей, які перенесли чорний морок окупації, тих, хто самовіддано працював в тилу для перемоги, тих, хто перебував в рабстві за кордоном. Ми повинні пам’ятати їхній подвиг, берегти в пам’яті їхні імена.

ПІСНЯ, ГІТАРА І СЛОВО

У вітальні Центральної міської бібліотеки ім.М.Горького лунала гітарна музика. Не часто доводиться зустрічатись тут з майстрами авторської пісні, і ось, нарешті, трапилась приємна нагода - до Кременчука завітав київський літератор і бард Євген Орел. Члени літературного об'єднання "Цвіт калини" спілкувались з ним у відділі мистецтв 7 травня.

Каждый - автор судьбы, словно песни неспетой,
На пророка надежды - тщетны и пусты.
Твой маршрут, пассажир, лишь до станции этой!
Сам билет покупал!
И в ответе - лишь ты!
(Є.Орел)

Євгену Орлу притаманна многогранність творчості - з під його пера виходять твори різних літературних форм  і жанрів. Автор презентував свої книги - документальну повість "Черно-белый Чернобыль", де згадував, як сприйняли трагічну подію її свідки і учасники.

Інше видання творів літератора - "Баклан свекольный" - являє собою збірку художньої прози і віршів: оповідання, мініатюри, публіцистика, літературні переклади, роман "Баклан свекольный".

Приємною частиною вечора стало виконання пісень - як авторських, так і на вірші інших поетів. Маючи співочий голос, гість виконав цілу низку вокальних творів - від ліричних і романсових до жартівливих: "Заходите ко мне", "Наболевшее", "Я тоже не люблю","Остановись" та інших. Прекрасно у його музичній композиції звучали й поезії Н.Хмельницької, В.Маяковського, Р.Бернса. 

Євген Орел захопив і вразив багатожанровістю свого таланту. Від глибоких болючих тем він переходив до сатири й пародії, передаючи все це через музику і слово. Чудовий камерний вечір з Майстром пролинув "на одному диханні". 

До речі, кременчужанам ми пропонуємо познайомитись з виданнями творів письменника і записами пісень, які він подарував відділу мистецтв. Чекаємо на вас за адресою: вул.Щорса, 66/13, ЦМБ ім.М.Горького.

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

5 травня  в бібліотеці-філії №4  відбувся вечір-спомин «Мемуари про війну рядові  розкажуть  нам солдати» до Дня  Перемоги. На вечір-спомин були запрошені  ветерани Великої Вітчизняної війни, солдатські вдови та користувачі бібліотеки старшого покоління. Захід пройшов у теплій  атмосфері. Присутні зі  сльозами  на очах згадували страшні роки війни.

         День 9 травня  1945 р. знає  весь світ, до якого ми йшли  довгих 4 роки.  Швидко, мов  весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева,  приходять у світ  нові люди. Але не старіє, не  зникає пам’ять  тих літ. Пам’ять… Гірка пам’ять війни... Вона ніколи   не згасне  у спогадах ветеранів, як свідок  грізних років. Адже  День Перемоги  став  найвищою нагородою тим, хто віддав  своє життя на полі бою.

         На цьому  вечорі  зі своїми спогадами виступив   учасник бойових дій  Сиротенко  В. А., який пройшов  свій фронтовий шлях від початку  війни до Перемоги. Демонструвалася  хроніка  Великої Вітчизняної війни.  В кінці вечора  звучали  воєнні  пісні у виконанні ансамблю  ветеранів мікрорайону №16. 

Панасу Мирному - 165 років

          В  історію української  літератури Панас Мирний увійшов , як видатний письменник-реаліст, митець  великого епічного таланту, автор соціальних романів і повістей  з  народного життя. Корифей української прози, талановитий майстер   художнього слова створив справжні літературні шедеври.

          Користувачі   бібліотеки-філії №6 ознайомилися з книжковою  виставкою-портретом "Корифей української прози", та згадали героїв його творів "Хіба ревуть воли, як ясла повні", "Морозенко", "Голодна воля", "Повія". Багато було ілюстрацій до творів письменника. Вони дізналися з газети "Зоря Полтавщини"   про переможців щорічної премії ім. Панаса Мирного за  2014 рік.