Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

пʼятницю, 8 травня 2015 р.

Читаємо. Пам’ятаємо. Перемагаємо

Як добре, коли існують традиції. Коли щось добре повторюється знов і знов. Такою традицією в нашому місті став «Читаючий тролейбус», де бібліотекарі дарують пасажирам книжки та знайомлять з життям бібліотек. Так вже склалося, що «Читаючий тролейбус» вже втретє курсує вулицями Кременчука, а ця подія викликає відчутний резонанс в житті міста та його мешканців, перерісши з рівня звичайної піар-акції до значної культурної події.
Бібліотекарі ЦБС для дорослих започаткували «буккросинг на колесах» в 2013-му, коли розповідали кременчужанам про сучасну бібліотеку з новими можливостями. Наступного року закликали всіх звернутися до української книги. А 2015-й, ювілейний рік 70-ї річниці Перемоги над нацизмом в Європі, працівники бібліотек вирішили відзначити, подарувавши мешканцям міста воєнну книгу.
Коли 7 травня тролейбус маршруту №5 вирушив в дорогу, пасажирів зустріли бібліотекарі та учасники Клубу воєнної реконструкції «Україна» в воєнній формі. Пасажирам «Читаючого тролейбусу» вдалося немов би на машині часу помандрувати – просто їм поталанило стати учасниками незвичайному дійства – реконструкції подій переможного 1945-го року під назвою «На хвилі пам’яті».
Салон тролейбусу був прикрашений копіями фотографій тих часів, листів-трикутників, вітальних листівок,  карт воєнних дій та газетних статей 1944-го року. В пам'ять про подвиг українського народу у Другій світовій війні на вікнах тролейбусу розквітли червоні маки. Такими ж маками – символами скорботної пам’яті і єднання поколінь була прикрашена воєнна форма бібліотекарів.
Відповідний настрій в тролейбусі створював  музичний фон: з гучномовця лунали пісні на воєнну тематику – сучасні та минулих років, а також вітання зі святом та розповідь бібліотекаря про вулиці Кременчука, які носять імена героїв війни.
Серед пасажирів майже не знайшлося таких, хто б відмовився безкоштовно отримати книгу. Радо зустрічали дівчат у формі, які пропонували взяти книгу у подарунок, прочитати та передати її іншому – адже в цьому і полягає суть буккросінгу. Також багатьох зацікавило знайомство з корисними сайтами, на які рекомендовано звернути увагу в інформаційній листівці.












Люди спілкувалися, обмінювалися враженнями. Між бібліотекарями та пасажирами іноді розгорталися і такі діалоги:

       Доброго дня! Дозвольте подарувати вам книгу!
       Що, безкоштовно? Просто отак взяти?!
       Так! Бібліотека дарує вам книгу на честь свята Перемоги! Прочитаєте самі, передайте ще комусь, нехай якомога більше людей дізнаються про героїчне минуле нашого народу!

       Даруємо книги!
       Та ні, я не братиму, я погану бачу!
       А у вас вдома окуляри є?
       Та є!
       Ну то прийдете додому, вдягайте окуляри і читайте!
       А й правда! Тоді візьму, давайте!

       Можна вам подарувати книжку?
  Та наше покоління якраз їх всі перечитало, ви краще молодим пропонуйте, їм більше треба…
       Знаєте, а молодь читає такі книжки з задоволенням, беруть їх охоче. Не все втрачено!

       Бабусю, що ж ви плачете?
      дали ви книжку про війну… Так, згадалося… Спасибі, що даєте людям такі книги. Таке треба читати.


І дійсно, таке треба читати. Щоб не забути...
 Адже поки пам’ятаємо – перемагаємо!

Немає коментарів:

Дописати коментар