Журналістика як всесвіт

За сталою традицією, навесні бібліотеки знайомлять юнацтво зі світом професій. Година профорієнтації «Журналістика як всесвіт» пройшла у відділі абонементу ЦМБ 12 квітня. Старшокласники, які стоять на порозі дорослого життя і обирають свій шлях, мали чудову нагоду ближче познайомитися з професією журналіста.

В бібліотеку завітали  представники різних ЗМІ – телебачення, радіо, друкованих та Інтернет-видань: Анна Плаксій – головний редактор ТРК «Візит», Руслана Горгола – журналіст газети «Кременчуцький ТелеграфЪ», Марія Долина – радіоведуча «Авторадіо-Кременчук» та Олександр Грінченко – фотокореспондент «Кременчуцької газети».

Журналістика – дуже динамічна і всеохоплююча професія, тому що крім володіння словом журналіст має водночас бути і політиком, і дипломатом, і психологом, добре знати проблеми сучасного життя. Тож було цікаво дізнатися про специфіку роботи, про несподіванки та небезпеки, що чатують на журналіста. Адже професія ця непроста, і досить часто пов’язана з ризиками. Але так само вона дарує незабутні зустрічі з непересічними особистостями і дозволяє опинитися у самісінькому вирі подій.

Спочатку діти тільки уважно слухали розповіді , а потім зустріч переросла в прес-конференцію. Питання були різні – як про роботу журналіста, так і про особисте: захоплення, літературу, плани на майбутнє…

З великим інтересом усі присутні переглянули відеоролик про роботу ТРК «Візит» та слайди з фотороботами Олександра Грінченка. А дехто похвалився і своїми успіхами в фотографії. Тож не дивно, що дехто зі школярів висловив своє бажання в майбутньому стати журналістом.

            Дякуємо всім журналістам за таку чудову зустріч та творчу співпрацю!

«Я хочу бачити життя»

Кременчуцька міська ЦБС для дорослих  вже традиційно приймала участь у ХІІ акції ВБФ «Серце до серця» та зібрала 523,94 грн.!

Цього року ми збирали кошти  для дітей з вадами зору під девізом 

«Я хочу бачити життя».

Дякуємо всім небайдужим!

ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ!

Кременчуцька міська ЦБС для дорослих щиро вітає переможців І (міського) етапу обласного конкурсу  молодіжної творчості «Наша спадщина» у рамках Всеукраїнського патріотичного культурно-освітнього проекту «Всесвітня спадщина в руках молоді»!

Під час міського етапу конкурсу готувалися конкурсні роботи та визначалися переможці з числа користувачів бібліотек Кременчуцької міської ЦБС для дорослих. На розгляд було подано 23 роботи.

Переможцями І (міського) туру обласного конкурсу молодіжної творчості «Наша спадщина» стали:

у номінації «Малюнок/картина: «Моя мальовнича Україна» «Соняшникова земля» (Автор Пересипкіна Д.Є., філія №6);

 у номінації «Вироби народного промислу: «Рукотворні скарби» – тарілка з петриківським розписом «Янгол миру» (Автор Маховик А.Ю., філія №9);

у номінації «Вишивка «Полотно життя» – вишивка «Благословенний край» (Автор Шакірзянова В.Е., відділ абонементу ЦМБ);

у номінації «Писанка «Кольорова Україна» – декоративне пасхальне яйце з бісеру «За мотивами Фаберже» (Автор Моріна П.М., філія №1);

у номінації «Твір «Наша мова калинова» – Твір «Наша мова калинова» (Автор Тараненко Г.В., філія №5)

Роботи переможців  направлені для участі у ІІ-му (обласному) етапі – з 10 по 30 квітня 2017 року, під  час якого оцінюються конкурсні роботи на базі обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.Гончара та визначаються переможці ІІ етапу конкурсу. Бажаємо успіху !!!

     Мистецтво любові            до рідного краю

У затишному куточку ЦМБ ім.Горького - літературно-музичній вітальні відділу мистецтв - зібралась кременчуцька інтелігенція, аби зустрітись із талановитим, шановним художником, неординарною людиною - Василем Яковичем Вакуленком.

15 січня Василєві Вакуленку виконалось 75 років. Він - вже епоха у живопису Кременчука, його ім'я занесено у вагоме енциклопедичне видання "Полтавіка". Це доброзичлива, обізнана, людина з тонким почуттям гумору, прекрасний оповідач, живописець, сценограф і педагог.

У всьому цьому змогли переконатися присутні, спілкуючись із Маестро. У невимушеній обстановці, з гумором пройшла бесіда з В.Вакуленком, який багато розповідав про свої перші кроки у мистецтві, численні поїздки за кордон, аби побачити безцінні світові художні скарби і самому навчитись у великих митців.

Полотна майстра - пейзажі, натюрморти, портрети - оспівують мальовничі куточки Батьківщини, красивих людей і зігрівають душі тих, хто торкається його ліричної творчості. Гості змогли помилуватися численними творами В.Вакуленка, написаними у різних живописних і графічних техніках - ліричні пастелі, витончені малюнки, яскраві масляні полотна.

Як супровід пейзажам  живописця, звучали ліричні вірші кременчуцьких поетів І.Герасименка, Л.Решетняк, філософські поезії В.Михайлова, Л.Дементьєва, В.Любімова у виконанні авторів. Торкнулися сердець і пісні, виконані ученицями ПТУ № 26 О.Аракелян і Т.Заяць. Аудиторія із задоволенням підспівувала пісні "Одинокая гармонь", з якою, як виявилось, у Василя Яковича пов'язані спогади дитинства.

Присутні зворушено дякували Маестро за зустріч. Дійсно, спілкування з Василем Вакуленком завжди приносить радість, добрий гумор і тепло. Все життя він дарує людям свою сонячну ліричну творчість, і глядачі із захопленням сприймають його прекрасне мистецтво. 

Тих, кому не пощастило побувати на зустрічі із Митцем, запрошуємо на виставку творів В.Я.Вакуленка. Виставка у відділі мистецтв триватиме до кінця квітня 2017 р.

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв  ЦМБ ім.М.Горького

Музичне джерело Кременчуцької землі

20 березня у відділі мистецтв відбулися музичні варіації «Багатоголосне життя великого Музиканта», присвячені  175-річчю геніального композитора  – Миколи Віталійовича Лисенка. Захід відвідали студенти Кременчуцького медичного коледжу ім.М.Литвиненка.

Ім’я М.Лисенка знайоме кожному українцеві. Особливо близьке воно для нас, адже саме Полтавщина дала світові цю непересічну особистість.

Всіх зачарувала чарівна музика композитора - «Баркарола», «Рапсодія №2 на українські теми», «Молитва за Україну», «Вальс Бриліант», вальс «Розлука». Подивились і уривки з фільму-опери «Наталка-Полтавка» (1978 р.), «Тарас Бульба» (2009 р.). Звучали спогади сучасників про композитора – Лесі Українки, М.Старицького, Остапа Лисенка (сина композитора).

Особливо зворушливими були рядки листів Миколи Віталійовича, у яких він звертався до своїх адресатів – І.Карпенко-Карого, М.Костомарова, О.Кониського, І.Андріанопольської та інших.

Поступово перед присутніми розкривався багатогранний талант М.Лисенка – композитора, педагога, фольклориста, просвітника і громадського діяча, люблячого сина і батька, мужньої людини, яка все життя присвятила українській народній пісні, незважаючи ні на які утиски з боку царської влади.

Ми пишаємось тим, що Кременчуцька земля подарувала світу цей великий талант. Володар звуків, гетьман пісні, батько української музики, кобзар над кобзарями – таким ще довго буде жити в наших душах славетний Микола Віталійович Лисенко, художник-демократ, фольклорист, пропагандист української народної пісні, громадський діяч, засновник національ­ної української музики та національної виконавської школи, чудовий педагог, великий український компо­зитор Микола Лисенко.

Шиндіна О.П.,зав. відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького

Масляна, Масляна, яка ти мала –

якби ж тебе сім неділь, а посту – одна.

Ось і відсвяткував Кременчук Масляну! З веселощами, розвагами, млинцями, варениками, медовухою, гарним настроєм та спаленим опудалом! Не залишилася осторонь цього свята і ЦБС для дорослих, взявши участь в міському святі Масляної. Як це було дивіться далі…

Всім! Всім! Всім!На свято!

Масляну зустрічаєм,

Зиму проводжаєм, весну закликаєм!

Поспішайте, поспішайте!

З Масляною вас вітає бібліотека!

Не стійте далеко,

Підходьте до нас,

Проведемо гарно час!

Майстер клас по виготовленню кукли мотанки
від бібліотеки- філії №6

Гостей давно ми чекаємо –

Масляну без вас не починаємо.

Поспішайте швидше,

Немає свята нашого веселіше.

Масляну гостину з нами зустрічайте,

В конкурси рухливі весело пограйте!

Для тих, хто спритний,

Проведемо веселі ігри!

З млинцями, сніжками,

Жартами, усмішками!

Веселі ігри від працівників відділу мистецтв

Не минайте, гості, ганку,

Веселімось до світанку,

Будем разом танцювати,

Нашу весну прославляти!

Збирайся хутко, весь народ,

До Масниці у хоровод!

А розумним і кмітливим,

На здогадки не лінивим

Пропонуєм без вагань

Повну макітру запитань.

Наш вареник діставайте

І питання прочитайте.

Відгадайте, і в цю ж мить

Вірну відповідь скажіть.

Вікторина про народні традиції
святкування Масниці від юнацького відділу ЦМБ

Ось млинці вас дожидають,

Всі вони завдання мають.

Кожен гравець

Візьме млинець

А млинець вам дасть завдання –

Виконайте без вагання!

А ось фотозона

Для кожного піжона

І для кожної красуні,

Дитини і мамуні,

Хлопчиків, дівчаток,

Дорослих і маляток!

Шедевральна фотозона від працівниць «золоті руки»

відділу мистецтв ЦМБ 

Тут Сонце-Масляна стоїть

І до всіх говорить:

– За стіл чемненько сідайте

І фотографуватись починайте!

Широка Масляна іде,

З собою сонечко веде,

З Колодієм вас вітає,

Щастя бажає.

Масляну святкували,

Люту зиму проводжали.

Були танці, були співи.

Та й млинці усім на диво.

        ШУКАЧ  СОНЦЯ

175-річчя від дня народження живописця Володимира Орловського є доброю нагодою нагадати українському суспільству про його великих і достойних співвітчизників, чиї імена відомі в усьому світі.

Володи́мир Дона́тович Орло́вський (1842 —1914) — український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв.

Народився у Києві 1 лютого 1842 року. Початкову художню освіту здобув у 2-й київській гімназії. На обдаровання гімназиста Володимира Орловського звернули увагу художник І. М. Сошенко, який колись привів до академічної майстерні К. П. Брюллова малярчука Тараса Шевченка, та директор гімназії М.К.Чалий. З їх листами до Тараса Григоровича, вже відомого поета і художника, який тільки-но повернувся із заслання, прибув талановитий юнак до Петербурга. Т.Г.Шевченко допоміг Орловському вступити до Петербурзької Академії мистецтв, яку той блискуче закінчив по класу пейзажу.

В.Орловський. ''Село''. 1879 р.

За період навчання отримав всі існуючі академічні нагороди: в 1862 - малу срібну медаль за пейзажі, в 1863 - велику срібну медаль, в 1866 - малу золоту медаль. В 1874 році став Академіком Петербурзької Академії мистецтв, а в 1878 році  — професором.

Після закінчення Академії В.Орловський вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи.

В.Орловський. ''Сінокіс''. 1878 р.

Після повернення із Франції з 1886 р. В.Орловський живе постійно у Києві. Колишня приватна садиба Орловського розташована під №28 на Гоголівській вулиці.

Володимир Орловський брав участь у діяльності малювальної школи М.Мурашка, був одним із організаторів Київського художнього училища. З великим успіхом проходили його виставки в Києві і за кордоном. Він досяг визнання колег і широкого кола шанувальників мистецтва. Його картинами захоплювався й купував Олександр III, неодноразово пропонуючи художнику місце при царському дворі, на що Орловський не погоджувався. Він розумів, що, здобуваючи матеріальний добробут і високе становище в суспільстві, втрачає свою свободу: «Все моє життя — це живопис, ніщо інше в житті мене не цікавить».

В.Орловський. ''Хата''. Поч. 1880-х рр.

Велика заслуга В. Орловського в тому, що він одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу.

 Пізніше він напише: «Живопис люблю більше від життя, заради нього з дитячих років зазнав багато горя, прокляття батька, гіркі сльози матері...».

             «Шукач сонця» - так називали сучасники Володимира Орловського. У пейзажах майстра  природа постає в її поетичній принадності та величі.  У його картини закладено велику правду життя, де виразно лунає тема батьківщини й народу. Він одним із перших художників розвинув і підняв український пейзажний живопис на нові рубежі. Художник подарував світу багато картин. Серед них такі улюблені багатьма та відомі роботи як:  «Кримський пейзаж»,  «Жнива», «Перед шквалом», «Захід сонця», «Болото», «В степу», «Вечір», «Сівба», «Лісовий зруб», «Піски», «Село», «Рибалки» та багато інших.

           

В.Орловський. ''Хутір на Полтавщині''. 1879 р.

У 1914 році, під час перебування в місті Нерві в Італії, В. Орловський раптово помирає. Труну з тілом художника перевезено до Києва і поховано на Лук'янівському цвинтарі.

На честь художника в Києві названо вулицю. Твори Володимира Донатовича Орловського зберігаються за кордоном, у багатьох музеях колишнього СРСР, а в Києві, у Національному художньому музеї України, зберігається лише незначна частина його творчої спадщини.

Про В.Д.Орловського читайте у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького:

Орловський Володимир; Пимоненко Микола : Альбом. - Хмельницький : Галерея, 2006. - 192 с. -(Національний художній музей України)

Татарин А. Талант, підтриманий Шевченком // Образотворче мистецтво. - 2009. - № 2. - С.18

Орлова Є. "Шукач сонця" Володимир Орловський // Мистецтво в школі. - 2012. - № 7. - С.19

Міляєва Л. З архіву Володимира Донатовича Орловського // Студії мистецтвознавчі. - 2006. - № 1. - С.108

Шаров І.Ф. Художники України: 100 видатних імен / І.Ф.Шаров, А.В.Толстоухов. - Київ : АртЕК, 2007. - С.283

Шиндіна О.П.,зав.відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького