Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста
четвер, 1 листопада 2012 р.
середа, 31 жовтня 2012 р.
В листопаді вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років.
Хоч як це
Хоч як це не сумно, але віддаляючись у часі, події Голодоморів стають усе
менш реальними для сучасників. Суспільство споживання не звикло задумуватися
над трагедіями минулих часів.
Та все ж в українській
літературі тема голодомору продовжує привертати увагу авторів і читачів.
Пропонуємо книгу нашого земляка
Михайла Олефіренка «Чорторий» з циклу романів «Пора
цвітіння терну» про голодомор 1932 –
1933 років. (Олефіренко М. М. Пора
цвітіння терну: [романи] / М. М. Олефіренко; передм. М. Жулинського. – К.
: Україна, 2011. – 624 с.)
«Чорторий» - це роман у якому все життя. Твір по вінця наповнений реальною
дійсністю. В ньому з фотографічною точністю художньо вимальоване життя та
страждання звичайного полтавського села в найлютіші часи для України.
Автор розгортає чорну панораму
тотальної колективізації на фоні драми окремих родин. Твориться грандіозний
експеримент, у процесі якого можуть (і повинні!) загинути мільйони, але мета
має бути досягнута.
Михайло Олефіренко не шукає
головних винуватців голодомору в Полтаві, Харкові чи Москві – він відкриває ту
вкрай болісну для нас правду, яка полягає в тому, що саме свої люди,
односельчани, родичі творили своїми руками, звісно, з намови комуністичної
верхівки, отой жах, який приводив до канібалізму
Голова комбіду, згодом голова сільради Петро Матвієнко такі чинить
звірства, так знущається над своїми односельцями, до такого цинізму і садизму
доводить себе непомірною жорстокістю, що тільки Божа кара може наздогнати його.
Оснований на реальних подіях,
долях конкретних людей роман є неспростовним документом, який і зараз не
втратив своєї актуальності, оскільки страшні уроки історії ніколи не
залишаються в минулому.
Жах пронизує людину при
прочитанні оповідання про голодомор 1932 – 1933 років Тамари Шевченко «Божевільна» (Шевченко Т. Божевільна: [оповідання] //
Дніпро. – 2011. - № 12. – С.54 - 55)
Автор описує історію божевілля жінки, яка, щоб врятуватися від
голодної смерті зварила тіло щойно померлої донки.
Актуальність творів зумовлена й особистими причинами (майже в кожній родині є спогади про
цей трагічний час),але передовсім –
загальнонаціональною пам’яттю про страшний геноцид, важливістю тримати зв’язок із
попередніми поколіннями заради майбутнього.
Головний бібліограф Ткаченко Н.М.
четвер, 18 жовтня 2012 р.
ВІТАЄМО НАШИХ КОЛЕГ З ПЕРЕМОГОЮ!!!
Підбиті підсумки обласного конкурсу на кращу розробку загальносистемного масового заходу з профорієнтації юнацтва серед центральних районних та міських бібліотек.
Відповідно до плану роботи управління культури Полтавської обласної державної адміністрації на 2012 р. з березня по жовтень цього року проводився обласний конкурс на кращу розробку загальносистемного масового заходу з профорієнтації юнацтва серед центральних районних та міських бібліотек.На конкурс було представлено 27 робіт з 22 ЦРБ, 2 ЦМБ та 2 міських бібліотек.
Керуючись Положенням про Конкурс, журі визначило переможцями роботи:
І місце
- Кременчуцької центральної міської бібліотеки для дорослих ім. М. Горького за конкурсну роботу "Квест "Вибери собі шлях у житті" (укладач Тимощук Л.В.);
Миргородської центральної районної бібліотеки;
ІІ місце
- Гадяцької центральної районної бібліотеки ім. Лесі Українки;
- Карлівської центральної районної бібліотеки;
- Полтавської центральної міської бібліотеки;
ІІІ місце
- Зіньківської центральної районної бібліотеки ім.В.Г.Короленка;
- Миргородської міської публічної бібліотеки для дорослих ім.Д. Гурамішвілі.
ВІТАЄМО!!!
пʼятниця, 12 жовтня 2012 р.
Чи потрібна реклама читання?
В Україні книжки не рекламують. Українці потихеньку забувають, що таке книжка.
для 73 відсотків населення читання — не в сфері інтересів, а кожен четвертий українець взагалі не читає.
Та вражають не
лише цифри, а й те, щоб змінити цю ситуацію, не задіюється один із найефективніших
методів промоції — реклама. Де в Україні можна побачити рекламу конкретної
книжки або читання як такого? Чому у нас не задіяний ресурс соціальної і
комерційної реклами книги, яку не просувають ні як товаропродукт, ні як носій
духовних цінностей?
Та й в Росії стан речей не кращий. За даними однієї з 10-ти провідних світових компаній, що займаються дослідженнями книжкового ринку, головні читачі в світі - це жителі Індії, які витрачають в середньому 10,7 годин на тиждень на читання. Росіяни опинилися на 7-му місті, пропустивши вперед таіландців, китайців, філіпінців, єгиптян та чехів. Хоча середньостатистичний читач витрачає десь 6,5 годин на тиждень на читання, у довершеності, як кажуть, меж не існує! І доки бібліотечні працівники намагаються рекламувати читання шляхом публікації відомих цитат з книг, книготоргові організації та видавництва розгорнули нестандартну програму читання, яка розрахована на сучасну молодь,
для якої читання позиціонують як модне, стильне
явище. Одна з останніх родзинок на російському рекламно-літературному ринку —
кампанія “Займайся читанням”. Класики російської літератури виступають у ролі
модернових спортивних тренерів.
«Не здавайся, –
мотивує з плаката Лев То лстой, – на 500-й сторінці відкриється друге
дихання!». «3 підходи по 7 сторінок щоденно – і результат помітний уже через
тиждень», – запевняє Чехов. «Починай із невеликих текстів і поступово збільшуй
навантаження», – радить Пушкін.
Ще одна, на цей раз державна кампанія з підтримки читання, пройшла в Росії під гаслом "Читати не шкідливо, шкідливо не читати". Переможцем став ось цей плакат, хоча, на мій погляд, серед робіт, представлених на конкурс, було чимало достойних претендентів. Ось деякі з них:

Ще одна, на цей раз державна кампанія з підтримки читання, пройшла в Росії під гаслом "Читати не шкідливо, шкідливо не читати". Переможцем став ось цей плакат, хоча, на мій погляд, серед робіт, представлених на конкурс, було чимало достойних претендентів. Ось деякі з них:

І, на самкінець, хотілося б привести цитату одного з британських соціологів: “Країна, яка хоче
залишатися на верхівці інтелектуального розвитку, технічного, технологічного,
мусить читати. А держава мусить робити все, щоб підтримувати читання”.
Головний бібліотекар сектору бібліотечного маркетингу В.Н.Старковапонеділок, 8 жовтня 2012 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)













