Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

четвер, 19 грудня 2013 р.

На орбіті планети Добра…


13.12.2013 р. в літературно-музичній вітальні ЦМБ ім. М.Горького відбувся вечір пам'яті Л.І.Мосіної.
Людмила Мосіна - талановита і глибока поетеса Кременчука, пішла з життя у цьому році. Уродженка міста Дрогобича Львівської області, більшість свого життя мешкала у Кременчуці,  творчість її тісно переплетена  з нашим містом.
Багатьом культурним діячам і пересічним кременчужанам є що згадати про цю надзвичайну людину. Поезія Людмили Мосіної завжди торкалась до сердець тих, заради кого вона творила… Адже її слово - філігранно витончене, щире –дійсно планетарного масштабу.
Право першого слова було надано  О.А.Пилипчук, члену Національної спілки журналістів України, яка була ведучою вечора. Далі священник отець Віктор прочитав молитву, присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять Л.Мосіної. Про життєвий і творчий шлях  кременчуцької письменниці і поетеси розповіла  Карпова Л.О., завідуюча бібліотекою-філією №8. 
Далі виступили колеги та друзі Л.І.Мосіної - у виконанні членів Спілки письменників «Славутич» прозвучали її вірші, спогади про пані Людмилу, присвяти. Від кожного, хто брав слово, присутні чули слова вдячності поетесі за її щиру вдачу та багатогранний талант.
Також присутні слухали пісні на слова Л.Мосіної у виконанні О.Івлевої; співачці  акомпаніювала  на фортепіано Н.Соболєвська, яка поклала вірші пані Людмили на музику. Наприкінці вечора донька пані Людмили Олена Мосіна подякувала всім за теплі слова на адресу її матері.   О.А.Пилипчук вручила всім присутнім буклет з вибраними творами з останньої книги поетеси.
Незабутнє враження справили на учасників заходу записи творів Л.І.Мосіної у авторському виконанні. Голос поетеси звучав так лагідно і водночас пронизливо, навіть не вірилось, що вона пішла у вічність…Ось вона, поруч з нами,  вона житиме доти, доки пам’ятатимуть її творчість, доки співатимуть її пісні…












Кажуть, душі митців продовжують жити – зірками, кометами, яскравими метеорами на небосхилі… Тож нехай Людмила Мосіна стане доброю і теплою планетою, на орбіту якої будуть притягуватися  віра, надія, любов.



Немає коментарів:

Дописати коментар