ДІТИ ПОЛТАВЩИНИ. ПІЗНАЄМО І ПИШАЙМОСЯ

Чи відомо вам, що існує понад 60 музичних варіантів до "Заповіту" Т.Г.Шевченка? Так ось: автором найпопулярнішого з них був Гордій Гладкий - композитор-аматор, учитель музики, керівник хору, який народився на Полтавщині і жив і працював у Полтаві. Є привід згадати цю неординарну людину, адже у 2019 р. відзначаємо 170-річчя від дня його народження.

Гладкий Гордій Павлович (1849 — 1894) народився в селянській родині. Жили вони на невеликому хуторі Костянтиноградського повіту. Сім'я була бідна, тому хлопець рано почав підробляти. Працював продавцем у чайній крамниці на розі вулиць Котляревського і Небесної Сотні (буд.№ 20/8, Полтава) у 60-х роках. Крамниця належала московським купцям братам К. і С. Поповим.
Гордій Гладкий закінчив повітове училище, багато читав, грав на гітарі. Музичні здібності проявилися досить рано, мав гарний голос. Здобув музичну освіту на місцевих синодальних регентських курсах. Щосуботи у кімнаті Гладкого збиралась молодь. Це були місцеві семінаристи, з яких утворювався хор, яким диригував Гордій Гладкий. Цей імпровізований колектив був першим виконавцем творів композитора. Тут були і хорові обробки українських народних пісень, і власні твори Гладкого на слова Т. Г. Шевченка — «Зоре моя вечірняя», «Ой по горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку» та інші. А також його славнозвісний "Заповіт". 

 Г.П.Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. В ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя і елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. В музиці Г.Гладкого вдало відтворено узагальнений образ українського народу.
З 1870 р. і до смерті Гордій Павлович працював диригентом хору й учителем хорового співу у Полтавській духовній семінарії. Помер 1894-го р. в Полтаві.
У 1971 р. йому було встановлено гранітну меморіальну дошку на фасаді будинку на розі вулиць Небесної Сотні і Котляревського. Тут раніше було старе приміщення Полтавської духовної семінарії (а з 1903 р. музичне училище). Його ім'ям також названо вулицю у Полтаві.

Твори Г.П.Гладкого ви знайдете у відділі мистецтв ЦМБ.

КРЕМЕНЧУЦЬКИМИ ВУЛИЦЯМИ ТА ЗАВУЛКАМИ

 Ми любимо і знаємо Кременчук. Милуємося ним у дні свят і діловито пробігаємо його вулицями в будні. А днями бібліотекарі ЦБС для дорослих побували в іншому Кременчуці - пам'ятному й історичному. У прекрасний день золотої осені колеги прогулялися містом. А прогулянку вів краєзнавець, автор книг і статей про Кременчук Сергій Юрійович Сезін. Екскурсія розпочалася з привокзального скверика. Потім пройшлися по вул.О.Халаменюка, проспекту Свободи вздовж парку МЮДа, заводу Кредмаш, зайшли в Міський сад і по вул.Чкалова дійшли до перетину з вул.Переяславською. Всього вийшло трохи більше двох кілометрів. 

Темою екскурсії став транспорт, який дивним чином поєднав всі об'єкти прогулянки: починаючи від Сінної площі, де свого часу продавався фураж для коней, шкіряно-шорного комбінату, який провадив упряж. Потім у Кременчуці побудували вокзал і залізницю, завдяки чому місто отримало вихід до Чорного та Балтійського морів. Згадали, що кременчуцький поет Олег Головко працював на залізниці. Найбільшим заводом був завод ДОРМАШ, що забезпечував транспортну економіку країни. 

Трамвайні колії міста свого часу закінчувалися в районі вул.Чкалова, де дотепер збереглася будівля трамвайного депо. Там же, на затишній вулиці Чкалова побудували ще до першої світової війни два народних училища, які благополучно дожили до нашого часу і є пам'ятками архітектури місцевого значення. Не забув екскурсовод і про розминку - запитав, якими особливостями відзначався старий міст через Дніпро в дореволюційні часи? Цікаво було дізнатися, що тоді рух на мосту був дозволений тільки в певний час, коли по ньому не проїжджали потяги. 

Два кілометри прогулянки виявилися дуже насиченими. Захоплюючій екскурсії сприяли і чудова погода, і затишні зелені вулиці, і золота оаза Міського саду. Наші співробітники отримали масу чудових вражень і корисної інформації про місто.

ТАЛАНТ АКТУАЛЬНИЙ ЗАВЖДИ

Так можна сказати про людину, яка за 27 років життя написала близько 400 віршів, близько 30 поем, не рахуючи драм і незакінчених прозових творів. Причому твори ці були високого гатунку, і частина їх ятрила серця і душі як прихильників, так і ворогів поета.
Таким був Михайло Юрійович Лермонтов, 205-річчю від дня народження котрого присвятили зустріч учителі загальноосвітніх шкіл міста.

У конференц-залі ЦМБ зібралось методичне об'єднання учителів російської мови та курсу "Література", на якому, разом з відділом мистецтв, обговорювалась вільнолюбива, суперечлива постать опального поета. Говорили про М.Лермонтова - людину, з присутніми йому примхами, недоліками, протиріччями. Роздивлялись картини і малюнки поета, які свідчать про його неабиякий художній дар. Декламували його чудову інтимну лірику. Знайомились із книгами, присвяченими М.Лермонтову, збірками вокальних творів на його вірші, ілюстраціями до поем і віршів. На об'єднанні йшла розмова і про ставлення М.Лермонтова до жінок, частині яких він присвятив свої найкращі вірші.

 Лермонтов набув інтернаціонального і загальнолюдського значення. "Мцирі" і "Демон", "Герой нашого часу" і багато інших його творів - це найвищі досягнення поетичного узагальнення не тільки вітчизняної, а й світової літератури.

НОВА КНИГА З ВІДДІЛУ МИСТЕЦТВ

Завдяки О.М.Гриценко - голові Кременчуцької міської організації Національної спілки художників - до відділу мистецтв надійшло цінне видання. Це каталог Першої Всеукраїнської трієнале "Ню-арт" , яка відбулася у нашому місті наприкінці 2018 р.
Трієнале, організована за ініціативи Кременчуцької міської організації Національної спілки художників, викликала чималий розголос. У ній брали участь митці зі Львова, Києва, Черкас, Ужгороду, Кременчука та інших регіонів країни. Матеріали і техніка були різноманітні: живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво. У такому делікатному жанрі кременчуцькі митці продемонстрували своє мистецтво на найвищому рівні.
Трієнале стала історією і залишила по собі емоції, натхнення, сподівання і чудовий каталог, який знайомить нас з експонентами виставки, членами поважного жюрі, репродукціями робіт. Переднє огядове слово каталогу належить кандидату мистецтвознавства В.Петрашику. Каталог чудово оформлений поліграфічно і розкриває багатство художних поглядів у жанрі оголеної натури.
Дякуємо Ользі Миколаївні Гриценко за рідкісний каталог і пропонуємо всім ознайомитись із ним у відділі мистецтв ЦМБ.

МУЗИЧНИЙ ДІЯЧ ПОЛТАВСЬКОЇ НИВИ

1978 року в Полтавському музичному училищі ім.М.В.Лисенка було відкрито музей "Музична Полтавщина". Організував його й очолив педагог і композитор Михайло Андрійович Фісун. Він зібрав для цього музею тисячі цінних документів - книжок, світлин, унікальних предметів, нот, афіш, альбомів про щедрі музичні таланти землі полтавської.
11 липня виконується 110 років цій багатогранній людині - диригенту, педагогу, композитору, музикознавцю, фольклористу. То ж, згадаємо М.А.Фісуна (1909 - 1994), який так багато зробив для уславлення Полтавщини.

Народився М.А.Фісун у Полтаві в сім'ї робітника. Навчався у Державному музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка в Києві (диригентсько-хоровий факультет). До 1941 р. працював завучем Полтавського музичного училища. Михайло Андрійович з перших днів брав участь у Другій світовій війні як командир взводу зенітно-артилерійської батареї. Саме на фронті народилися перші його пісні. Демобілізувався М.Фісун у 1946 р. Прибувши в Полтаву, він займається різноманітною педагогічно-музичною діяльністю: директор музичного училища, завідуючий кафедрою співів і музики інституту ім.М.Горького, художній керівник обласної філармонії. Композитор був незміннім керівником цілого ряду хорових колективів, які займали перші місця на обласних і республіканських оглядах, виступали з концертами в Харкові, Києві, Львові, Москві, Ленінграді. Водночас він записував, обробляв народні псіні. Творчий доробок митця - майже 200 творів - пісні різних жанрів на тексти В.Сосюри, Д.Павличка, Я.Кухаренка.

У 1978 р. М.Фісун організовує і відкриває музей "Музична Полтавщина". День відкриття музею перетворився на справжнє свято. Сотні полтавців та гостей стали його першими відвідувачами. відтоді і до сьогодні у музеї завжди багатолюдно, інтерес до скарбниці музичної культури Полтавського краю не згасає. В музеї представлено понад 5 тис. експонатів, які розкривають діяльність композитора М.В.Лисенка, історію Полтавського музичного училища і музичну культуру Полтавщини. За невтомну працю музиканта, педагога і композитора М.А.Фісуна нагороджено Почесною Грамотою Верховної Ради України і званням "Заслужений працівник культури України". Життєвий і творчий шлях М.А.Фісуна був тісно пов'язаний із життям рідної йому Полтави й Полтавщини. Він володів енциклопедичними знаннями з численних питань, пов'язаних з рідним краєм, і щиро ділився з тими, у кого виникала потреба.

Матеріали взято зі статей В.Коломійця "Окрилений музою" і  "Дослідник народної музичної культури Полтавщини" Г.Дзюби

Про М.А.Фісуна читайте у відділі мистецтв ЦМБ:

Муха А.І. Композитори України та української діаспори [Текст] : довідник / Антон Муха. - Київ : Музична Україна, 2004. - С.309

Коломієць В. Окрилений музою // Українська музична газета. - 2005. - № 3-4. - С.20

Дзюба Г. Дослідник народної музичної культури Полтавщини // Народна творчість та етнографія. - 1995. - № 1. - С.93

ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ - ВИКЛАДАЧАМ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

У відділі мистецтв ЦМБ сьогодні зібрались учасники засідання творчої групи вчителів музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів Кременчука. Запросили на зустріч викладача ДМШ № 1 Г.С.Стадник. Галина Степанівна - єдиний на сьогодніі дослідник біографії кременчуцького композитора XIX ст. М.Колачевського. Вона розповіла про композитора, його твори, життя у Кременчуці.

Звучали інструментальні твори М.Колачевського, уривок з його "Української симфонії", романси. Матеріали, які надала Г.Стадник, викликали цікавість і у педагогів, і в учнів. Засідання доповнила виставка літератури з нотами творів композитора, книгами про його творчість. Виставка продемонструвала, що інтерес до творчості М.Колачевського сталий, його твори продовжують публікувати і досі. 

Наостанок завідуюча відділом мистецтв О.Шиндіна представила учасникам засідання широкий спектр методичної літератури з викладання музичного мистецтва, новітній вокальний репертуар, який можна використовувати на уроках музики у школах.

СВЯТО КРАСИ І МУЗИКИ

Сьогодні важко назвати хоча б одну сферу діяльності, де б не працювали жінки, як неможливо собі уявити будь-яку професію без чарівних посмішок, дбайливих рук і небайдужих жіночих сердець. Дуже важко жити без ласкавого маминого погляду і лагідних рук, які завжди втішать і заспокоять, без очей коханої жінки, які розуміють все, чим ти живеш, без голосу донечки, який дає наснагу і надію на майбутнє.

Тому організаційно-медотичний відділ ЦМБ 5 березня запросив працівників ЦБС для дорослих на свято до Міжнародного жіночого дня.

 Цей день по був наповнений весняним сонячним теплом та ніжними барвами ростових квітів, якими була прикрашена фотозона конференц-зали ЦМБ.

Всі бажаючі мали змогу сфотографуватися на фоні стильної фотозони і залишити фото на  згадку про свято весни. 

Захід відкрила директор бібліотеки Майдак Т.О., яка привітала усіх жінок зі святом, побажала всім працівникам здоров’я, наснаги та творчого натхнення. А потім учні та викладачі музичної школи №1 ім. П.І.Чайковського подарували присутнім чудові музичні композиції, натомість отримавши море оплесків.

Музична  школа славиться своїми талантами!

Це і Данилко Фрунт з композицією «Граємо на п’ять» на гитарі, 

 Владислав Біленький  - композиція «Угорський чардаш» на акардеоні, 

 Максим Гринь з композицією «Шербурзькі парасольки» на гітарі, 

 Юрій Іванович Мізяка - «Как много девушек хороших» на саксофоні,

 композиція на скрипці з кінофільму "Ромео і Джульєта" від Олени Галущенко.

Едуард Світличний - «Вечір в Гавані» на трубі, 

Бібліотекарів привітали заступники директора Сизон Н.А. і Гребенік Н.О., а також голова профспілки ЦБС для дорослих Петрушенко В.І. В цей прекрасний день від усієї душі бажали любові, добра та успіхів.

Всі присутні з гарним настроєм та подарунками залишали бібліотеку, дякуючи за це артистам та організаторам святкового заходу.

А на всіх відвідувачів бібліотеки чекає святкова фотозона у вестибюлі! Запрошуємо завітати та зробити яскраве фото!