3 квітня відзначаємо 95 років з дня народження Олеся Терентійовича Гончара.

Академік АН Української РСР, депутат Верховної Ради, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Державної премії УРСР ім.. Т. Г. Шевченка, премії ім. С. К. Неймана (ЧССР), Герой Соціалістичної Праці, у 1959-71 рр. голова правління Союзу письменників України, Герой України, кавалер орденів Червоної Зірки і Слави, трьох медалей «За відвагу». Це він - Олесь Терентійович Гончар – гордість нашого краю. З раннього дитинства виростав майбутній письменник у с. Суха Кобеляцького району і наснагу до творчості дала йому Полтавська земля.

         Перші літературні спроби молодого письменника з’явились ще у 1938 р. Перебуваючи на фронті, писав вірші, які публікувались у фронтовій газеті. У повоєнні роки розпочав діяльність професійного літератора.

         Його земне життя тривало 77 років, і це були роки творчого горіння й неспокою. Твори Олеся Гончара українці читатимуть завжди, бо всі вони – про найважливіше, найактуальніше, найболючіше. І разом вони немовби є однією величезною книгою-епопеєю про війну і мир, людину, український народ. Його твори вийшли за межі суто літератури, вони стали частиною нашого життя.

         Голос О. Гончара на захист України і її талантів завжди звучав всесильно. Багато зробив для утвердження і пропаганди української мови, послідовно і самовіддано обстоював її державний статус, осмислював могутню роль у формуванні самосвідомості народу. Як громадський діяч, мужньо відстоював він ідеали демократії і незалежності України.

         Олесь Гончар був великим Українцем, совістю нашої нації, вірним, люблячим сином своєї країни.

Література:

1.     Гончар О. Т. Твори : У 12-ти т. – К.: Наукова думка, 2001. –

2.     Берег любові: Роман; Бригантина: Повість. – Сімферополь: Таврія, 1981. – 415 с.

3.     Далекі вогнища: Нові твори. – К.: Рад. письменник, 1987. – 287 с.

4.     Земля гуде: Повість. Для серед. шкіл. Віку. – К.: Веселка, 1979. – 150 с.

5.     Катарсис. – К.: Український світ, 2000. – 136 с. – (Український портрет)

6.     Людина і зброя: Роман. – К: Український письменник, 1994. – 287с.

7.     Поетичний пунктир походу: Поезії. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 120 с.

8.     Прапороносці: Трилогія. – К.: Веселка, 1995. – 471 с.

9.     Спогад про океан: Новели. – К.: Веселка, 1995. – 398 с.

10. Таврія: Роман. – К.: Дніпро, 1980. – 329 с.

11. Твоя зоря: Роман. – К.: Дніпро,1985. – 368 с.

12. Циклон. Тронка. Собор: Романи. – К: Радянський письменник, 1990. – 591 с.

13. Щоденники: У 3-х т. – К.: Веселка, 2002 – 2004

14.  Безхутрий М. Літа молодії: спогади про Олеся Гончара // Березіль. – 1996. -  № 7-8. – С. 172.

15. Бондаревська Т. Незабутні зустрічі з Олесем Гончарем (До 90-річчя письменника) // Зоря Полтавщини. – 2008. – 9 січ. – С. 3

16. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади. Хроніка. – К., 1997. – 453 с.

17. Віценя Л. Його любов болить і після смерті // Зоря Полтавщини. – 2005. – 13 лип.. – С. 3.

18. Мельничук А. Олесева Берегиня // Жінка. – 2012. - №8. – С. 14.

19. Федь А. Сто одна хвилина з Олесем Гончаром // Пам’ять століть. – 2000. - № 4. – С. 100

20. Чумак Т. Уроки духовності Олеся Гончара. // Українська мова і література в школі. – 2007. – С. 49.