ЮВІЛЕЙНА ДОРІЖКА

ВІДДІЛ ТЕХНИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЦМБ ІМ.М.ГОРЬКОГО

Ювілейна доріжка – можливість дізнатися про визначних вчених та винахідників місяця в галузі техніки, економіки, природничих наук.

6 травня – 75 років від дня народження

     українського вченого в галузі радіофізики і радіоастрономії

 Леоніда Миколайовича

        Литвиненка (1938)

        

Значну частину своєї діяльності Леонід Миколайович приділяє науково-організаційній роботі. Вчений створив теорію дифракції та розповсюдження електромагнітних хвиль у складних і багатошарових періодичних структурах, запропонував метод "послідовних уточнень" для вирішення операторних рівнянь другого роду, до яких зводяться задачі радіофізики та електроніки. Розробив також концепцію використання оператора відбиття напівнескінченних  структур у теорії дифракції хвиль на багатошарових періодичних структурах, створив ряд принципово нових квазіоптичних елементів і систем міліметрового і субміліметрового       діапазонів.  

Виявлені та досліджені вченим ефекти, що виникають при дифракції електромагнітної хвилі на рухомих решітках, з успіхом використовуються в оптичних модуляторах гетеродинного типу. Уся подальша наукова і трудова діяльність Леоніда Миколайовича пов’язана з Національною академією наук України.

   6 травня -95 років від дня народження українського  вченого в галузі містобудування

   

Георгія Пилиповича Богацького (1918-1974)

         

Ім'я професора, доктора технічних наук Георгія Пилиповича Богацького добре відомо в колі містобудівників не лише країн СНД але і Болгарії, Угорщини, Польщі, інших країн, де трудяться його учні.

Перу проф. Г.Ф. Богацького належать кілька книг, безліч наукових статей і методичних матеріалів. У 3-х томному енциклопедичному виданні "Розвиток будівельної науки і техніки в Українській РСР" ім'я професора Г.Ф.Богацького стоїть поряд з іменами відомих архітекторів і містобудівників.

                                       

                          

               

10 травня - 225 років від дня народження

Жана Огюстена Френеля (1788-1827)

У XIX столітті французький фізик

Огюстен Жан Френель придумав оптичний прилад - лінзу, яка принципово відрізнялася від звичних нам опуклих і увігнутих лінз. 

Особливість лінзи Френеля полягає в тому, що бажаний оптичний ефект досягається завдяки безлічі концентричних кіл особливої форми, нанесених на тонкий шар скла.     

Тонка і легка лінза використовувалася 

в яскравих ліхтарях маяків, які допомагали безпечному прибуттю  судів в порт. Сьогодні такі лінзі використовуються скрізь: у світлофорах, телевізорах, автомобільних фарах, проекторах.

   Фізик, напевно, був би дуже здивований, дізнавшись, що його винахід два століття потому може бути використано для створення декоративних предметів інтер’єру. Голландський дизайнер Чарлі Гуда придумав оригінальну вазу, в конструкції якої винахід вченого з Франції знайшло несподіване застосування.   

Ваза являє собою скляну колбу, в яку власне вставляється квітка. Перед колбою встановлена досить велика лінза Френеля, яка перетворює квітку, збільшуючи її. У пишному букеті ми можемо не побачити красу кожного бутона, а Чарлі Гуда пропонує нам оцінити красу творіння природи у деталях і докладно.

Роза, мак, польова ромашка - квіти або навіть просто трава - їх можна розглядати довго і дивуватися фантазії природи, яка народжує дивовижні рослини.

18 травня – 105 років від дня народження

російського вченого в галузі автоматики й телемеханіки

Миколи Олексійовича

    Пилюгіна (1908-1982)

Під керівництвом Н. А. Пилюгіна розроблені системи управління багатьох ракетних і ракетно-космічних комплексів і автоматичних міжпланетних станцій; створена теорія проектування прецизійних СУ літальних апаратів; розроблені методи аналізу та синтезу складних надійно функціонуючих навіть при одиничних відмовах ряду елементів складних динамічних систем, що одержали широке поширення в практиці проектування СУ; створені наукова методологія експериментальної наземної відпрацювання приладів, підсистем і СУ в цілому і випробувальні комплекси для цієї мети.

На науковій основі отримала розвиток методологія збору, обробки та аналізу вимірювальної інформації при випробуваннях систем управління в забезпечення оцінок правильності функціонування СУ, відповідності режимів її роботи заданих документацією, дослідно-теоретичних оцінок точностних характеристик СУ, отриманих з використанням моделей інструментальних похибок комплексу командних приладів виходячи з апріорних оцінок помилок управління і характеристик її надійності.

«Все послевоенные годы я занимался, по существу, одним и тем же: созданием всё более совершенных, максимально точных и безотказных в работе систем управления, которые ведут ракету без участия Земли».

                                Николай Пилюгин   

23 травня – 165 років від дня народження

Отто Лілієнталя                   

(1848-1896)

Німецький інженер і перший льотчик-дослідник розробив, побудував і випробував одинадцять літальних апаратів.  Здійснив понад 2 тис. польотів на планерах власної конструкції. На відміну від багатьох піонерів авіації не намагався відразу злетіти, а довго бігав по горбах намагаючись визначити центр підйомної сили. Перший «політ» зробив просто підібгавши коліна. Необхідною умовою польотів вважав «пташине чуття» (здатність передбачати пориви вітру та ін.) яке, на його думку, отримувалося з досвідом польотів.

Вперше розробив біплан, коли вирішив збільшити площу крила, і так володіючи обмеженим запасом міцності, зробив надбудову з ще одного крила.

Людина завжди мріяла літати, як птах, парити в стані невагомості серед хмар. І тільки порівняно недавно, всього близько 100 років тому, ця мрія стала бувальщиною. Тоді з'явилися перші примітивні літальні апарати, потім з’явилися машини, за ними пішли реактивні літаки ...  Перший 15-метровий політ відбувся недалеко від Берліна. Людина вперше піднялася в повітря на аероплані з дерев'яним каркасом. Ця людина стала піонером повітроплавання. Його ім'я - Отто Лілієнталь ..

 

28 травня - 145 років від дня народження

українського математика  

 Вороного Георгія Феодосійовича (1868-1908)

Наукова спадщина Вороного складається з 12-ти наукових праць. Його по праву вважають засновником геометрії чисел. А остання його праця, над якою він думав протягом дванадцяти років — це знаменита теорема  про паралелоедри. За словами академіка Делоне, «мемуар Вороного про паралелоедри — одне з найглибших досліджень в усій світовій математичній літературі, а своєрідність методів чисто геометричної першої частини накладає на мемуар відбиток геніальності…»

Одному зі своїх друзів він говорив: "...вони не знають, що означає для мене не займатися математикою. Лише моїй дружині відомо, що математика для мене - життя, все".

Праці вченого здобули світове визнання. Сфера застосування розроблень Вороного - від комп`ютерної графіки до геометричного моделювання та створення штучного інтелекту. Його математичні побудови у багатовимірних просторах використовуються у кристалографії, астрономії, астрофізиці, радіаційній фізиці, фізичній хімії, хімічній інженерії, комп'ютерній графіці, електроніці, екології, офтальмології, вивченні проблем штучного інтелекту. В математичній літературі світу широко вживаються поняття «метод Вороного», «область Вороного», «діаграма Вороного», «клітина Вороного», «розбиття Вороного», «мозаїка Вороного».

Бібліотекар 1 категорії відділу технічної літератури ЦМБ ім.М.Горького А.О.Тіщенко