Символ, що тримає пам’ять предків

Так назвали історичний екскурс, присвячений 25-річчю прийняття Державного Гімну України. Захід, на який запросили  студентів Кременчуцького педагогічного коледжу ім.А.Макаренка, відбувся у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького.

Драматична доля країни і пісні "Ще не вмерла Україна" сплелись у нерозривному зв'язку. З того часу, як П.П.Чубинський написав свій вірш, що сколихнув імперію царських і після царських часів, минуло 145 років. Пісню на музику М.Вербицького, заборонили відразу, як революційну, так само, як її забороняли і в радянській Україні. Вона вимушено замовкла, але не вмерла. Зігрівала надією серця людей і оживала у хвилини патріотичного піднесення.

Пісню співали  юні герої, ідучи у бій під Крутами 1918 р., вояки зимового походу 1921 р. Як державний гімн, її затверджували двічі - у 1939 р., як гімн Карпатської України, і у 1992 р.,коли було затверджено музичну редакцію Державного гімну незалежної України.

Ці та інші факти, розкриваючі історію Державного Гімну України, прозвучали на зустрічі.

Особливо схвильовано сприйняли присутні все, що пов'язано з Гімном зараз. Наша країна переживає важкі часи. Майдан, Революція гідності, окупація Криму, антитерористична операція на сході - це ті події, які знову здійняли наш гімн на щит національної боротьби, які пройшли крізь серця і долі кожного українця. І Державний гімн позбувся офіціозу, став піснею, яку кожний співає серцем.

Отак - серцями - співали гімн і присутні на честь  25-річчя Державного Гімну України і в пам'ять про тих, хто виборював і виборює незалежність нашої держави у минулому і тепер.

Розважила присутніх вікторина, де кожний мав змогу проявити свої знання щодо історії і сучасності Національного гімну.

Шиндіна О.П.,завідуюча відділом мистецтв