«Емблем живописець»

Г.І.Нарбут

У березні 2016 року виповнюється 130 річниця від дня народження Георгія Івановича Нарбута— (25 лютого (9 березня) 1886р. – 23 травня 1920р.) –  художника-графіка, ілюстратора, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок), одного з засновників і ректора Української Академії Мистецтв. Проживши лише 34 роки, він зумів зробити фундаментальний внесок у розвиток українського мистецтва.

"Сімейний портрет".
Художник Г.Нарбут. 1915 р.

Родом Г.Нарбут з хутора Нарбутівка біля Глухова (зараз Сумської області), з сім'ї, яка походила зі старовинного, але збіднілого дворянського роду. 

Ілюстрація до казки
"Дерев'яний орел". Художник Г.Нарбут

Початкову художню освіту здобув самотужки. В 1906-1917рр. жив у Петербурзі. Деякий час вчився в І.Білібіна і М.Добужинського. У 1909р. удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Холлоші. Після повернення до Петербурга став членом мистецького об'єднання "Світ мистецтва". Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу й дисциплінованість у праці. 

Обкладинка журналу "Мистецтво"

Він «народився графіком», опанувавши техніку самотужки. Митець встиг проявити свій блискучий графічний дар з вичерпною повнотою, він створив власний художній всесвіт, в основу якого поклав український образотворчий фольклор – «козаки – Мамаї», килими, розписна кераміка, різьба по дереву. Захопившись козаччиною, Георгій Іванович не тільки пише в «українському стилі», а й починає говорити українською літературною мовою. Що далі, то більше заглиблюється він в українську історію, повертається до свого захоплення геральдикою. Майстер створює значну кількість гербів. Свій герб Нарбут підписав так: «Мазепинець полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син, гербів і емблем живописець». У березні 1917р. переїхав до Києва. 

Ескіз Державного гербу України
Художник Г.Нарбут

Нарбут створював ескізи військових мундирів армії України, оформлень упаковок та етикеток для українських товарів. У вересні 1917р. став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв, а з грудня 1917р. (за іншими даними, з лютого 1918р.) — її ректором. 18 липня 1918р. гетьман Скоропадський затвердив спроектовану Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. 

Обкладинка "Української абетки"
Художник Г.Нарбут

Головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка» (15 аркушів), що стала найвищим злетом його обдарування. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. 

Малюнок з "Української абетки"
Художник Г.Нарбут

В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.

100 гривень за ескізом Г.Нарбута

Г.Нарбут виграв конкурс на кращий ескіз українських паперових грошей. Оформлюючи купюру, Георгій Іванович не копіював наявних банкнот, а застосував орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII ст., декоративні шрифти, зображення знака князя Володимира — тризуба, який згодом став державним гербом України. Графік створив ескізи українських грошей номіналом 10, 100 і 500 гривень. Друкувалися вони в Берліні, звідки їх доставляли в Україну літаками. Їх мистецьку вартість відзначали найкваліфікованіші майстри друкарства з Франції і Німеччини, тому нарбутівські банкноти можна вважати і художніми творами. 1919 р. уряд Директорії під натиском ворога переїхав з Києва до Кам’янця-Подільського, який став фактично столицею України. 

"Портрет Г.Нарбута".
Художник Б.Кустодієв

Керівництво Держбанку ухвалює друкувати в місті гроші. В Кам’янці-Подільському було випущено в обіг так звані думські гроші, тобто місцева грошова одиниця. Серед них була і 100-гривнева банкнота за рисунком Нарбута. Вона вважається найціннішим ескізом Майстра, і зображує молоду українську селянку зі снопом пшениці та чоловіка у фартуху, що спирається на молот,— символ українського робітництва, в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці.

Усього в 1917—1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. 12 з них друкувалися за проектами знаменитого художника Георгія Нарбута, чиє ім’я відоме далеко поза межами України. Г.Нарбут є автором перших марок Української Народної Республіки. Цю копітку працю він поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок, створенням станкових графічних композицій. 

Обкладинка журналу "Аполлон"
Художник Г.Нарбут

Численні ілюстрації, обкладинки і заставки до книг виконані Майстром: до казок Г.-К.Андерсена, байок І.Крилова, народних казок, до «Антології» М.Зерова, до журналів «Наше минуле», «Зорі», «Солнце Труда», «Мистецтво» та ін. Образи, відтворені Нарбутом у книжках та журналах, були в кожному домі. Доробок художника в галузі шрифту став вираженням епохи і на довгі роки наперед визначив розвиток цього виду мистецтва в Україні.

Обкладинка журналу "Солнце труда"
Художник Г.Нарбут

Власними творами Георгій Нарбут дав творчий заповіт наступним поколінням українських графіків. З прийняттям Україною незалежності геральдика і шрифти Г.Нарбута знову зайняли поважне місце в усіх сферах життя. 

Ілюстрація до "Енеїди"
Художник Г.Нарбут

У більшості державних документів України дотепер використовується нарбутівський шрифт.

Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» І.Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію. Помер Георгій Нарбут від тифу 23 травня 1920р. у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Про Г.І.Нарбута читайте у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького:

Белецкий П.А. Георгий Иванович Нарбут [Текст]. - Ленинград: Искусство, 1985. - 239 с.,ил.

Білокінь С.  Г.І.Нарбут і Шевченко // Українська культура. - 2003. - № 11-12. - С.25

Горбачов Д. Гербов та елемат живописець // Fine Art. - 2009. - №2-3. - С.6

Іващенко Г. Картинна галерея у долоні // Пам'ять століть. - 1999. - № 1. - С.117

Нарбут Георгій [Образотворчий матеріал]: альбом / авт.-упоряд. П.О.Білецький. - Київ: Мистецтво, 1983. - 119 с.,іл.

Фоменко В. Творчість Г.І.Нарбута та українська барокова гравюра // Украiнське мистецтво та архiтектура кiнця XIX - початку ХХ ст. - Київ: Наукова думка, 2000. - С.27

Шиндіна О.П.,зав.відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького