Серед славетної плеяди вітчизняних вчених XVIII століття особливе місце посідає
видатний лікар і вчений, основоположник
епідеміології в Російській імперії, член 12 зарубіжних академій Данило
Самойлович (Сущинський) Самойлович.
Д. С. Самойлович народився в
с. Янівка Чернігівського полку в сім’ї священника о. Самійла Сущинського. При
вступі до Києво-Могилянської академії
змінив своє справжнє прізвище на Самойлович.
Закінчивши Київську академію
й Петербурзьку госпітальну школу, служив спочатку полковим лікарем. У 1780 році
одержав докторський диплом у Лейдені.
Спалахи чуми, що загрожували
російській армії і будівництву Чорноморського флоту змусили царський уряд в
1784 р. запросити Самойловича для ліквідації чуми в Херсоні, призначивши його
головним лікарем Катеринославського намісництва і Таврійської губернії. До
кінця життя його діяльність була пов’язана безпосередньо з Україною.
Отримавши
в канцелярії Г. Потьомкіна ордер і 500 р. на проїзд, Д. С. Самойлович
відправляється в далекий 1700-верстний шлях по маршруту Петербург – Москва –
Орел – Глухов – Ніжин – Лубни – Кременчук. На початку червня 1784 р. новий
губернський лікар прибув до Кременчука – адміністративного центру Катеринославського
намісництва і прийняв справи у губернського штаб-лікаря.
Епідемія смертоносної зарази
спалахнула в Кременчуці в травні 1784 р. До приїзду нового губернського доктора
епідемія чуми охопила все місто.
Крім заміського карантину, на
дніпровських островах була відкрита спеціальна лікарня для лікування хворих
чумою. В Кременчуці Д. С. Самойлович регулярно відвідував карантин, цілі дні
проводив в лікарні, організував спеціальну команду для окурювання заражених
домів і речей. Щоб переконали людей в надійності знезаражування окурюючими
порошками, губернський лікар сам поселився і довгий час проживав в такому знезараженому домі.
На цей час припадає і розквіт його наукової
творчості.
У Кременчуці вперше в світовій практиці Самойлович
започаткував низку епідеміологічних експериментів, якими спростував думку про
можливість зараження чумою через повітря, одним з перших у Європі широко
практикував розтини померлих від чуми, здійснив першу в Росії, а можливо Європі,
спробу знайти збудника чуми, існування якого передбачав. Але мікроскоп ще був
недосконалий. Свої спостереження виклав у праці «Краткое описание
микроскопических исследований о существе яду язвенного, которые производил в
Кременчуге Данило Самойлович»
У Кременчуці і Херсоні 1784 р. Самойлович з
успіхом використав свою систему протиепідемічних заходів, внаслідок чого
кількість тих, хто одужав, досягла небувалого для тих часів рівня – 49%, що
викликало широкий інтерес і захоплені відгуки у світовій медичній пресі.
За своє життя Самойлович брав участь у ліквідації
дев’яти найбільш значних епідемій чуми.
Пам’ять про славетного лікаря живе й понині. В
Миколаєві в 1968 році збудовано пам’ятник, його ім’ям названо лікарню, де був
розташований великий військовий шпиталь, очолюваний Д. С. Самойловичем. А в
нашому місті його ім’ям названа одна з вулиць – вул. Сущинського.
Література:
1.
Бородий Н. К. Д.
С. Самойлович (1742 - 1805). – М.: Медицина, 1985.
– 95 с. – (Сер.: «Выдающиеся деятели отечественной медицины и здравоохранения)
2.
Верхратський С. А. Історія
медицини. – К.: Здоров’я, 2011. – С. 186
3.
Ганіткевич С. А. Історія української медицини в датах та
іменах. – Львів, 2004. – С. 216
4.
Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид./
Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. – К.: Вид. дім «КМ
Академія», 2001. – С. 473 – 474
5.
Самойлович (Сущинський) Данило Самойлович (1742 - 1805) //
Большая медицинская энциклопедия. Т. 22.
– М.: Изд. «Сов. Энциклопедия», 1984. – С. 462
6.
Федько В. Видатні лікарі: [сторінки історії міста] // Кремінь. – 1993. – 7 квіт. – С. 2
7.
Федько В. З минулого: [історія розвитку медичної
служби в Кременчуці] // Кремінь. –
1996. – 9 жовт. – С. 2
8.
Федько В. У нашому місті працювали видатні лікарі. // Усе
про здоров’я. – 2000. - № 10. – 2 лист. – С. 2
Головний бібліограф Н.М.Ткаченко
Немає коментарів:
Дописати коментар