Автор картини, що знайома кожному

Меліхов Г.С. "Автопортрет". 1983 р.

Картину «Молодий Тарас Шевченко в майстерні К. П. Брюллова» бачив кожен, хто знайомий з життєвим шляхом великого Кобзаря. Вона часто друкувалась у літературі, присвяченій Т.Шевченку, і давно вже стала хрестоматійною. Авторство її належить Георгію Меліхову. За картину у 1948 р. живописець одержав Державну премію СРСР. А зараз є нагода згадати цього майстра, адже 24 травня відзначається 110-річчя від дня його народження.

Меліхов Г.С. "Молодий Тарас Шевченко
 в майстерні К.П. Брюллова". 1947 р.

Георгій Степанович Меліхов  (1908 — 1985) — український живописець, заслужений художник УРСР, народний художник УРСР, лауреат Державної премії СРСР, член Союзу художників СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР. Народився  Георгій Меліхов 24 травня 1908 р. у  Харкові. Малювати почав рано, з п’яти років, дивуючи оточуючих вмінням точно висловити думку через малюнок. Поруч із бажанням малювати була ще одна мрія – астрономія, яка манила юнака до далеких планет Всесвіту. У своєму щоденнику він створює власні проекти телескопу, численні акварельні малюнки зірок і комет, складені ним карти Марсу, зображення сонячного затемнення.

Меліхов Г.С. "Гуцулка Ганнуся". 1962 р.

Творчі шляхи майбутнього художника відразу привели його до реалістичного мистецтва. Першим педагогом Г.Меліхова був професор Харківського художнього інституту М.С.Федоров, вишкіл якого він з вдячністю згадував через довгі роки. З учителями йому поталанило і надалі. У 1935р. Г.Меліхов став студентом Київського художнього інституту, де навчався у таких славетних педагогів, як Ф.Г.Кричевський, П.Г.Волокидін, М.А.Шаронов, С.О.Григор’єв.

Меліхов Г.С. "Гуцулка". 1946 р.

 

Георгій Меліхов піде на фронт відразу після захисту диплома Київського Художнього інституту в 1941р. Перший Білоруський фронт - старшина Меліхов буде наводити переправи і будувати мости. Здавалося б, про те, що він художник, потрібно забути - але й у фронтових умовах, майже завжди на ходу, він поспішав закарбувати на папері військові будні. Через свої малюнки, вже на початку 1945-го р., він ледь не попаде в штрафбат - командир сусідньої військової частини прийме його за німецького шпигуна. Як не доводив старшина, що малює пейзаж, а зовсім не розташування частини, тільки особисте втручання командира, І.Матвієнка, його врятує. "Але більше я тебе виручати не буду," - і кілька місяців після цього Г.Меліхов не малював. Аж до Перемоги. 

Меліхов Г.С. "На рідній Україні". 1965 р.

Свої нагороди - медалі за взяття Варшави і Берліна, і за перемогу над Німеччиною, Орден "Великої Вітчизняної війни" він, звичайно, одержить не за малюнки, а за бойові заслуги. А за фронтові малюнки, присвячені Польщі, в 1977р. Георгій отримає почесну медаль "Заслужений діяч культури Польщі". 

Меліхов Г.С. "Весна". 1960 р.

У травні 1945 р. художник йшов однією з берлінських вулиць і раптом почув звуки рояля. У розгромленій, напівпорожній кімнаті з поламаними меблями, з підлогою, усипаною розкиданими книжками, стояв рояль. А за роялем, спиною до дверей, сидів радянський солдат - в шинелі, навіть не знявши гвинтівки, яка так і залишалася за плечима, поки він грав… А п'ятнадцять років потому Георгій Меліхов написав картину, яку так і назвав - «Весна 1945 р.». 

Меліхов Г.С. "Тарас Шевченко
 і Айра Олдридж". 1963 р.

Шевченкіана стала наскрізною темою живописця. Перший портрет Т.Г.Шевченка Г.Меліхов намалював ще у 1923 р. До цієї теми він повернувся знову у 1939 р., коли країна широко відзначала 125-ти річчя з дня народження Кобзаря, створивши свій перший курсовий ескіз «Т.Г.Шевченко і І.М.Сошенко у художника К.П. Брюллова». Вирішення композиції виявилось настільки серйозним, що Г.Меліхову, ще студенту, доручили на її основі написати картину для музею великого поета в його рідному селі Моринці. А вже у 1948 р. Георгій Степанович був відзначений сталінською премією за створення масштабного полотна «Молодий Тарас Шевченко в майстерні у Карла Брюллова».

Меліхов Г.С. "Веселий місяць травень". 1977 р.

Займався Г.М.Меліхов і навчанням майбутніх живописців, викладаючи у Київському художньому інституті. Виконував обов’язки секретаря Правління Спілки художників СРСР. Численні подорожі розкривали перед ним широкі обрії. Особливо його увагу привертали ті мотиви, в яких  природа поставала в своїй одвічній красі. Він писав Закарпаття і Крим, Одещину, Канів, Чернігівщину, двічі відвідував Вірменію, побував у багатьох європейських країнах: у Франції, Італії, Швейцарії, Великобританії, Іспанії. Брав участь у всесоюзних, республіканських, закордонних виставках.

Меліхов Г.С. "На відпочинку
 (Сім'я художника)". 1959 р.

У всій своїй творчій діяльності Г.Меліхов більш за все прагнув зображати людину. І якщо в перших студентських малюнках він домагався лише зовнішньої подібності, то в його роботах з другої половини 1930-х рр. в вже проявляється вміння розкривати психологічний стан людини. Надзвичайно красиві його натюрморти. До квітів у художника була особлива пристрасть. Серед кращих: “Травневі квіти”, “Черемха”, “Голубі квіти”, “Мальви”, “Бульденежі”, “Троянди”. 

Меліхов Г.С. "Бульдонежі". 1950 р.

Серед широкого потоку численних напрямків постмодернізму реалістичне мистецтво поступово відійшло у тінь, через що забуваються імена справді талановитих його представників. Так сталося і з Г.С.Меліховим. За життя (знаменитий художник помер в 1985р.) він по праву вважався одним з кращих у країні майстрів реалістичної школи, був обласканий замовленнями, званнями, нагородами і привілеями, а після краху радянської системи і ревізії її мистецтва, як і багато його ровесників і колег, забутий. Правда, найвідоміша картина художника - "Молодий Тарас Шевченко в майстерні у Карла Брюллова" - з основної експозиції Національного художнього музею не зникла, звичайно, завдяки своєму головному герою.

Меліхов Г.С. "Музичний ранок". 1980 р.

До 100-річчя від дня народження живописця Національний художній музей провів грандіозну ретроспективну виставку його творів; виставка пройшла і  в Кіровоградському обласному  художньому музеї (2011р.). Мистецтво Г.Меліхова стало підтвердженням того, що художник в повній мірі може долати тиск ідеології, залишаючись вірним собі, без фальші і патетики розповідати про події минулого, про свою епоху, зображувати людське життя та своїх сучасників.

Меліхов Г.С. "Портрет дочки художника".
1980 р.

Творчість Г.С.Меліхова належить до яскравих сторінок української художньої культури середини і другої половини ХХ століття. Картини майстра знаходяться в зібраннях художніх музеїв Миколаєва, Харкова, Донецька, Києва, Одеси, Дніпра, Севастополя, Сум, Херсона, Сімферополя та в приватних колекціях.

Про Г.С.Меліхова читайте у відділі мистецтв ЦМБ:

Меліхов Георгій. Альбом [Текст] / авт.-упоряд. О.Ф.Журавель. – Київ : Мистецтво, 1979. – 147 с.: іл. – С.5

Мелихов Георгий // Галерея искусств. – 2008. - № 17-18. – С.1

Могильовський В. Від задуму до втілення. – Київ: Радянська школа, 1989

Михайленко І. Георгій Меліхов – зірка живопису і людина // Вітчизна. – 1994. – № 7-8. – С.158

Шаров І. Художники України: 100 видатних імен / Шаров І., Толстоухов А. – Київ: АртЕк, 2007. – С.239

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ