Доля живописця

''Портрет художника Івана Северина''.
Художник Я.Струхманчук

Минуло 135 років від дня народження нашого земляка - талановитого українського мистця Івана Митрофановича Северина, але ця постать і надалі залишається недостатньо вивченою. 
Народився він 23 вересня 1881 р. в селі Остапівка Миргородського повіту Полтавської губернії. Навчався у місцевій церковно-приходській школі, де захопився малюванням. Батько-хлібороб не сприймав творчих уподобань Івася. Зрештою у 12 років майбутній видатний митець утік із села. 
Спершу працював чорноробом на станції Сенча, згодом - помічником телеграфіста й одночасно займався малюванням.  Початки мистецької освіти І.Северин отримав у Миргородській художньо-промисловій школі, - все життя був вдячний своєму першому викладачеві Опанасу Сластіону за пройдену науку.

Потім продовжив навчання у Харківській школі малювання і живопису (1903-05), у 1905—1907 роках вчився в Краківській академії витончених мистецтв; Римській академії мистецтв (1907).  
На шляху І.Северина зустрівся митрополит Андрей Шептицький. За його моральною і фінансовою підтримкою Іван Северин удосконалював свою майстерність у всесвітньо відомих центрах культури – студіях Мюнхена, Рима, Парижа (1908—1910 рр.) та у Празькій академії мистецтв (1908; 1912-13). Митрополит придбав для збірки Національного музею чудові роботи Івана Северина: краєвиди Карпат і портрети їх мешканців, мальовані в серці Гуцульщини – селі Довгопіллі над Черемошем.  
В українському мистецтві Северин належав до кола майстрів-імпресіоністів початку ХХ століття.  

''Козак''
Художник Іван Северин

Він освоїв темперну техніку, щоб глибше зрозуміти шедеври світового мистецтва. Водночас живописець і майстер пастелі; навіть його олійні твори нагадують цю техніку. Найкраще він реалізує себе як художник-пейзажист: «Закопане» (1907), «Вечори в Альпах» (1908-09), «Околиці Риму» (1910), «Сутінки», «На Україні», «Степ український», «Зимовий вечір в Карпатах», «Кубанський козак», цикл «Гуцульщина» (1905-1911). 
1909 р. у Львові організовано виставку творів мистця,  де експонувались замальовки з Гуцульщини. Але захоплення у критиків виставка не викликала. Розчарований реакцією галицької громадськості, художник їде з виставкою до Києва. Але і тут його  не зрозуміли. 
1913 р. І.Северин вирушає з геолого-географічною експедицією у Середню Азію. Експедиція працювала на центральному Тянь-Шані і Тибеті. Іван Митрофанович там багато малює. Народжуються нові краєвиди, портрети місцевих жителів.

''Вечірній пейзаж''. 1910-ті.
Художник Іван Северин

Від 1917 р. мистець проживає у Пржевальську в Киргизії, веде громадське життя: керує науковим товариством краєзнавців, викладає в художніх студіях, на вчительських курсах та продовжує творчо працювати. 
1925 р. художник повертається в Україну й оселяється в Харкові, де викладає в Харківському художньому технікумі і Харківському Художньому Інституті (1925-33), але творчо був мало активний. З того часу відомий лише його цикл «Дніпрельстан» (1930—1932). Цікаво, що, як майстер пастелі, він розробляє технологію виготовлення нових пастельних олівців, за яку отримав навіть авторське свідоцтво. Від середини 1930-х рр. художник хворіє. 
Під час Другої світової війни знищено величезний творчий доробок мистця. На початку 1950-х рр. він втрачає зір. Повністю занурений у темноту, І.Северин помирає 1964 р. в Києві.

''Зимовий пейзаж''. 1910-ті.
Художник Іван Северин

Належного визнання художник не отримав і після смерті. Можливо, причина тому у майже повній втраті мистецької  спадщини або ж ігнорування І.Северина радянською владою. Заради справедливості можна відмітити, що 1981 р., за рішенням ЮНЕСКО, у світі і в Україні відзначалося 100-річчя від дня народження мистця. 
Тяжким був життєвий шлях талановитого маловідомого українського мистця першої половини ХХ століття. Від Бога він отримав дар – чутливу душу й хист до малювання, від долі – прекрасних наставників, і водночас цілковите нерозуміння людей, яким прагнув служити своїми працями. 

Матеріал частково взятий з сайту пошукового загону "Славія" (м.Мигород) http://slavia.do.am/

Про І.Северіна  читайте  у  відділі мистецтв  ЦМБ ім.М.Горького:

Історія українського мистецтва: в 6 т. Т.4, кн.2: Мистецтво другої половини XIX-ХХ століття /гол. редактор  М.П.Бажан; відп.  редактор В.І.Касіян. -Київ: Київська фабрика "Жовтень", 1970. - С.218

Семчишин-Гузнер О. Мистець із зраненим серцем // Образотворче мистецтво. - 2007. - № 2. - С.52

Ханко В. Полтавщина: плин мистецтва, діячі: Мистецтвознавчі праці. - Київ: Видавець Остап Ханко, 2007. - С.338