«Голос  крові брата твого 

волає до Мене із  землі»

Ці біблійні слова викарбувані на двох каменях Бабиного Яру двома мовами - українською та ідиш, - нагадуючи наш вічний біль: знищення нацистами близько 100 тисяч людських життів в урочищі Бабин Яр у 1941-1943 роках.

З неминущою гіркотою в душі підходимо до траурної дати - 75-х роковин цієї трагедії. Вдумайтесь: у Бабиному Яру полягла більшість єврейського населення Києва, громадяни ромської національності, українці. Згадаємо же жертви війни та Голокосту, вшануємо пам'ять героїв опору нацизму.

До роковин трагедії у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького відкрито перегляд літератури "Не стерти з пам'яті той спомин про війну...". Книги, фотографії, твори художньої літератури, спогади свідків - хвиля людського страждання поглинає і пригнічує. Гортаючи сторінки, відчуваєш давні чужі муки як власні.

Вражає документальний роман Анатолія Кузнєцова "Бабий Яр". Житель Києва, свідок окупації міста, масового розстрілу киян, зібрав у книзі не тільки свої спогади, а й тих, хто пережив ці події. Книга А.Кузнєцова має драматичну долю. Її повний рукопис в СРСР ніколи не публікували, цензурували його постійно, не зважаючи на наполягання автора. А після того, як А.Кузнєцов виїхав з СРСР,  видання "Бабьего Яра" вилучили з продажу і заборонили видавати у бібліотеках. Повна версія роману вийшла у Лондоні, а в Росії - у  1991 р. У 2008 р. син письменника переклав книгу українською мовою, і у тому ж році її перезентували в Україні.

Олександр Круглов - харківський вчений, кандидат філософських наук, автор багатьох праць по темі Голокосту, один з кращих знавців Голокосту - у 2008 - 2010 рр. опублікував 4-хтомник "Без жалости и сомения". Видання являють собою збірки документів: звіти німецьких опергруп і зондеркоманд СД, військових комендатур про акції зондеркоманд, матеріали післівоєнних судових процесів по справах колишніх членів цих команд. У 3-му томі читаємо фрагмент донесення про розстріл у Бабиному Яру: "...зондеркоманда 4 а стратила 29 і 30.9  33771 єврея. Операція  була проведена без перешкод." За цим відстороненим холодним документом - страчені людські життя і безмежне горе...

Збірку А.Кузнєцова продовжує книга "Історія застерігає" (1986 р.), що зібрала трофейні документи про злочин нацистів та їх посібників на окупованій теріторії України. У ній відмічено, що "... за явний саботаж 29-30 вересня знищені євреї міста, загалом близько 35 тис. чоловік, половина яких - жінки"...

Перегляд наповнений світлинами, на які без остраху і жалю неможливо дивитись - документальними свідками варварства.

Жахливо вчитуватись у страшні рядки, вдивлятись у фотографії. Але необхідно. Пам'ять про людей, які рятували світ, обов'язково мусить злишитись для прийдешніх поколінь. Тому що, коли забувають війну - повторюють її знову. Хай на Землі не переведуться люди, які у разі потреби зможуть врятувати світ.

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького