Творчість незламного духу

М.П.Бідняк

До 85-річчя від дня народження живописця М.П.Бідняка  

(01.02.1930, м. Торонто, Канада — 29.10.2000, м. Львів)

Незбагненні шляхи Господні, коли у людини він забирає руки, але дарує крила. Така доля судилася Миколі Біднякові, що втратив руки у 15 років внаслідок вибуху міни. Але вiн зумiв стати першокласним художником i створив стiльки високомистецьких творiв, що їх вистачило б на декiлькох творцiв.

Бідняк М. Осіння елегія. 1990

Його численні регалії і нагороди можна перераховувати довго:  орден князя Ярослава Мудрого, лауреатство Національної премiї iменi Т.Шевченка, низка дипломiв і медалей,  Апостольське благословення Папи Римського Павла VI, членство у Спiлцi художникiв України, хоча сам Микола Петрович був громадянином Канади.

Бідняк М. Княгиня Ольга. 1990 р.

Народився Микола Бідняк 1 лютого 1930р.  у Торонто в сім'ї українця та фiнки. Маленького хлопчика привiз батько у свої рiднi Ленкiвцi на Чернiвеччинi, залишивши в  сім'ї рідного брата, а сам повернувся до Канади у далекі мандри за хлiбом. З новою родиною – сiм’єю рiдного дядька -  хлопець розділив усi випалi на її долю злигоднi, і назвжди закохався у свою історичну Батьківщину. У 1941 р. він із сім’єю дядька виїхав до Німеччини. У 1943р. під час роботи на полі внаслідок вибуху міни втратив обидві руки та пошкодив око.  Фатальний випадок  не зміг відібрати Богом даного таланту. Юнак навчився малювати вустами. Тільки йому відомо, як важко давалися перші  картини. 

Бідняк М. Архангел Михаїл. 1980 р.

Та може, саме вони стали порятунком для М.Бідняка – не дали озлобитись на весь світ зболеній душі, збайдужіти через особисту трагедію.  Багато витримки і залізної волі треба було вкласти, щоб з-під його пензля, який він тримав зубами, нарешті почали з'являтись силуети предметів.  Згодом з’явилися перші замальовки – портрети, квіти.  В 1950р. М.Бідняк повернувся до Канади. Його перші твори відкрили шлях до мистецтва. 

Бідняк М. Богородиця Провідниця (Одигітрія).
1972 р.

Тут він здобув фахову освіту: закінчив Інститут технології і мистецтва в містечку Едмонтон та Онтарійський коледж мистецтва в Торонто. Вже студентом виявив себе як талановитий художник.  1958 року Микола Бідняк професійно працював у галузі живопису, графіки та монументального мистецтва. Став членом Спілки образотворчих мистецтв (УСОМ), 1964-го – членом Всесвітньої Асоціації художників, які малюють вустами та ногами. На той час ним уже було написано серію портретів видатних українців, створено численні полотна і ліногравюри, розписано також кілька українських церков.

Бідняк М. Євангеліст Марко. 1980 р.

Митець шукав свій напрямок у сакральному живопису, поступово все більше переймаючись релігійним малярством. Він розписав іконостаси для храмів Канади у містах Калгарі (1954), Ошаві (1965), Кітченері (1979). Для української церкви Преображення (м.Кітченер) намалював вісімнадцять візантійських ікон. В Ошаві, що у 50 км від Торонто, крім усього, М.Бідняк створив дві великі композиції (4 х 6 м) історичної тематики – „Хрещення Русі” та „Коронація князя Данила Галицького”. Одну зі своїх ікон – „Плащаницю” – виконав на замовлення для Папської колекції у Ватикані.  М.Бідняк здійснив з персональними виставками поїздки по багатьох країнах світу.

Бідняк М. Українські писанки. 1989 р.

І лише Україна, омріяна Вітчизна, залишалася для нього за „залізною завісою”. Жив у Канаді, а оспівував Україну...   Доля таки потай мережила йому дорогу додому.  Пiсля 50-річної вiдсутностi 1990р. Микола Бідняк приїхав до Львова та залишився тут назавжди. Вже у зрілому віці, з великим творчим багажем, не сподіваючись, що його твори будуть сприйняті на Батьківщині як відкриття. 

З дружиною Марією

Звичайно, якби не його величезне кохання до львiвської спiвачки, – а згодом дружини Марiї Майчик, яка поклала на вiвтар його таланту  своє життя й спiвочу кар’єру, навряд чи Микола Бiдняк зважився б пiсля стiлькох рокiв вирушити до батькiвського краю.  Якби не ця непересiчна жiнка, яка взяла на свої тендiтнi плечi необхiдне спiлкування з усiма чиновниками України та свiту, навряд чи Батькiвщина зумiла б вiддати художниковi належну шану. 1991 року – перша персональна виставка у Львові, співпраця з Академією мистецтв, виставка в Тернополі. Виставка у Києві стала сенсацією (1994). 

Бідняк М. Олекса Довбуш. 1973 р.

Від 1992 року Микола Бідняк – член Національної Спілки художників України  та професор Львівської Академії мистецтв, лауреат Національної премії України ім.Т.Г.Шевченка (1995). В Україні працював задля її майбутнього. Шевченківську нагороду поділив між Львівським фондом культури, журналом „Українська культура”, музеєм у Лаврі.  Його підтримки потребували і учні дитячої Академії мистецтв у Підбужжі (Львівська область). Під час фінансової кризи підтримував Наукову бібліотеку ім. В.Стефаника у Львові. А найголовніше – започаткував престижну стипендію для найбільш здібних студентів Академії мистецтв у Львові. Мав мрію створити фундацію для здібних студентів–інвалідів. 

Бідняк М. Гетьман Іван Мазепа. 1959 р.

Останнє десятиліття у творчості художника позначене такими шедеврами, як „Ангел над Львовом”, і „Чорнобильська Богоматір”, „Українські квіти” і предивними краєвидами рідної землі, книгою „Василь Стус. Поезія” в його оформленні. А ще – творенням жіночих образів, яких ніколи не писав раніше, і в котрих незмінно впізнаємо риси обличчя улюбленої його дружини. Для України своїми живописними та графiчними роботами, а головне – iконописними творами Микола Бiдняк зробив значно бiльше, нiж Україна зробила для нього. “Я дуже хотiв би бути громадянином України, – не раз i не двiчi говорив вiн. – Але кажуть, так багато українцiв тут є, що й мiсця немає. Але нiчого. Я маю час, терпеливiсть, i якщо це станеться, то буде для мене велика радiсть”.

Бідняк М. Двобій за волю України. 1966 р.

Десять рокiв Микола Бiдняк чекав, що, врештi-решт, вирiшать питання його українського громадянства. Не дочекався. Пiсля виснажливої хвороби у 2000 р. вiдiйшов у вiчнiсть громадянином Канади – держави, яку до кiнця так i не вiдчув своєю.Земний шлях митця завершився на Личаківському цвинтарі у Львові. Не було в цього чоловiка особливих життєвих щедрот, виняткових матерiальних благ, захоплення вiд упiзнавання в очах перехожих, а була величезна воля до життя, тонке почуття гумору та могутнiй талант, помножений на виняткову працелюбнiсть. 

Бідняк М. Христос Вседержитель. 1964 р.

Його багатство – у прекрасних живописних полотнах, що експонуються у багатьох музеях світу, у приватних колекціях, є окрасою церков.  У Національному художньому музеї в Києві зосталися на вічне зберігання його славнозвісна „Чорнобильська мадонна” – без перебільшення шедевр новітнього іконопису другої половини ХХ ст.; у Шевченківському національному заповіднику в Каневі – „Людина в огні”; у Чернівцях – серія натюрмортів. Микола Бідняк передав дві ікони – „Богородиця” і „Спас” до Науково-мистецької фундації митрополита А.Шептицького Національного музею у Львові для постійно діючої експозиції.

Бідняк М. Ангел над Львовом. 1991 р.

   Матеріал взято зі статей Ярини Коваль "Герой, якого бракує. Микола Бiдняк" http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=482 та Степана Карачка "Малюючий вустами духовну красу світу" http://bukovina.biz.ua/news/2271

Бідняк М. Квіти ромену. 1980 р.

Про Миколу Петровича Бідняка читайте літературу у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького:

1. Бідняк М.П. Живопис, графіка / автори-упорядники М.Бідняк, Т.Майчик, О.Майчик; авт.тексту В.Овсійчук. - К.: Мистецтво, 2008. - 608 с. - (Бібліотека Шевченківського комітету)
2. Бондар-Терещенко І. Мистецтво бути собою // Образотворче мистецтво . -1999. - № 3-4. - С.88
3. Залізняк Б. Незабутий Микола Бідняк // Українська культура. - 2007. - № 3. - С.98 
4. Долгіч Н. Як взірець величі духу // Дзвін. - 2007. - № 1. - С.9 
5. Малюта І. З Божої ласки малює Україну // Українська культура. - 1995. - № 1. - С.18
6. Малюта І. На рівні великого українця // Українська культура. - 2009. - № 1. - С.26 
7. Овсійчук В. Сакральна тема у творчості Миколи Бідняка // Українська культура. - 2000. - № 1. - С.19
8. Шевчук А. Богородичнi чудотворнi iкони Миколи Бiдняка// Украiнська мова i лiтература в середнiх школах,гiмназiях,лiцеях та колегiумах. - 2004. - № 2. - С.176
9. Шевчук А. Мудрість життя // Образотворче мистецтво. - 2004. - № 2. - С.12

О.П.Шиндіна, завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького