Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

понеділок, 31 березня 2014 р.

Згадуючи Старого Вчителя (до 170-річчя від д.н. художника, педагога М.І.Мурашка)




   " Мистецтво -моє життя!
Картини - пристрасть моя!"
М.Мурашко  
І.Репін.
Портрет М.І.Мурашка
1878

 
                Микола Іванович Мурашко увійшов в історію українського мистецтва та освіти, як відомий художник, педагог, художній критик, історик мистецтва  та громадський діяч. Народився Микола Мурашко 20 травня 1844 року в місті Глухові Черніговської губернії, у сім'ї різбьяра іконостасів.  Інтерес до малювання проявивя у хлопця з дитинства, він збирав і копіював картинки з книг, робив самостійні малюнки.
        Чотирнадцатирічним юнаком М.Мурашко приїхав до Києва і став учнем реставратора-копіїста. А 1863 року за порадою художника І.Сошенка, який працював викладачем малювання у Київський гімназії, Микола їде до Петербурга і вступає до Академії художеств. Найближчим другом у цей час для молодого художника стає  відомий російський художник Ілля Рєпін.
          Але закінчити навчання Миколі не судилося -  втрутилася хвороба.  "... Для жителя півдня північ непривітна, і, не закінчивши Академії,наприкінці шістедисятих років я вже мусив виїхати на провінцію. У 1868 році Академія визнала за можливе вислати мені диплом учителя, завдяки якому я посів місце в класичній прогімназії Києва",- так згадував художник.
         Учителюючи в гімназії , а згодом - в реальному училищі, даючи приватні уроки малювання Микола Іванович все більше переймався ідеєю відкрити власну рисувальну школу .
          У 1875 році він оголосив, що приймає всіх  бажаючих вчитися малювати у себе вдома  на Михайлівський вулиці. Першими учнями школи було лише кілька дітлахів з незаможних родин. Але стараннями Миколи Івановича школа зростала, набирала силу, переїджала з одного приміщення в інше - більш просторе. У різний час викладачами школи були М. Врубель, І.Селезньов, С.Костенко.
            Школа утримувалася цілком  за рахунок плати за навчання, але наприкінці першого року виявилося, що цього недостатньо, і тоді Мурашко звертається до мілліонера-цукрозаводчика, мецената Івана Терещенка. Саме його кошти дозволили орендувати приміщення на Великій Володимирський вулиці у будинку  № 47, призначити стипендії учням, а найбільш талановитих зовсім звільнити від сплати за навчання. Школа була організована " з надто мізерними коштами, чи вірніше без будь-яких коштів, тільки з неперборним бажанням відкрити",- так згадував художник. Але завдяки підтримці  І.Терещенка, художникам-передвижникам І.Крамькому, І.Репіну, В.Перову, В. Поленову, В. Васнецову, І.Шишкіну, - які дарували свої твори для її музею, Петербурзькій Академії мистецтв, що надсилала прилади для малювання, школа зростала.
             Київська школа не була офіційним закладом, що готувала тільки художників. Сюди йшли всі, хто любив і цікавився мистецтвом, незалежно від віку, статі, освіти та суспільного стану.
         Щоб якнайкраще керувати школою, Микола Іванович вивчає досвід Петербурзької Академії мистецтв, інших російських та зарубіжних шкіл, цікавитьсяся прогресивними методами викладаня  і створює власну систему навчання живопису.
             У 1869 році художник видає посібник з рисування для дітей, що мав великий успіх і 1875 року був перевиданий.
          Основним принципом педагогіки М.Мурашка було гармонійне поєднання фахового розвитку художника із загальноосвітнім. Навесні і восени вчитель виводив учнів у мальовничі околиці Києва, щоб навчити їх розуміти природу, бачити її красу, розвинути спостережливість. Відвідували також  виставки відомих художників, влаштовували власні. На запрошення А.Прахова учні школи взяли участь у реставрації фресок Кирилівської церкви, під керівництвом М.Врубеля  допомагали у розписах Володимирського собору.
              Школа стала одним з центрів мистецького життя тогочасного Києва, адже всі визначні майстри, що приїздили до Києва, вважали за обов'язок відвідати школу. Гостями учнів були В.Полєнов, І.Рєпін, В.Васнецов, М.Ге, І.Айвазовський.

      
М.Пимоненко.
Куточок нашої рисувальної школи.
1885
Багато українських художників розпочали свій товорчий шлях саме з Київської рисувальної школи. Це М.Пимоненко, Г.Світлицький, О.Мурашко К.Крижицький, І.Їжакевич. Відвідувала уроки  і Леся Українка.
           У 1901 році помер покровитель школи І.Терещенко. У своєму заповіті меценат відказав 200 тис. карбованців на відкриття в Києві художньо-промислового училища. Школі він не лишив нічого. Для Миколи Івановича це стало болісним ударом. Так припинила своє існування Київська рисувальна школа, що за чверть століття стала центром художньої діяльності не лише Києва, а й цілого краю.
          Протягом життя  Микола Іванович активно працював і як художник. На жаль, мало що збереглося з його творчого доробку. У 80-90-х роках ХІХ ст. Мурашко активно займається пейзажним живописом і створює низку пейзажів - "Річка Тетерів", "Крим", "Берег Алупки", "Ай-Петрі", які експонує на київських і петербурзьких художніх виставках. Усі роботи були високо оцінені  художньою критикою, а окремі були придбані для Музею Академії художеств.
М.Мурашко
Вид на Дніпро.
1890-і рр.
В одному з залів Національного художнього музею України   представлені роботи художників, причетних до Київської рисувальної школи. Саме тут знаходяться картини "Вид на Дніпро" та "Портрет Миколи Ге" М.І.Мурашка. А написаний ще за часів навчання в Петербурзький Академії портрет Т.Г.Шевченка вважається одним із найбільш яскравих і високохудожніх в українському образотворчому мистецтві.
           Останні роки життя митець провів у Бучі, передмісті Києва. Тут він малював, писав статті для київських видань, вів щоденник, а також працював над книгою  мемуарів "Спогади старого вчителя", які вийшли двома випусками ще за життя художника. Але на жаль, книга так і лишилась незавершеною. 9 вересня 1909 року Микола Іванович Мурашко помер.
     
О.Мурашко.
Старий учитель
(портрет  М.І.Мурашко)
1904.
   

 "Я любив молодь, природу, мистецтво", - так жив Старий  Вчитель, присвятивши усе життя і творчу наснагу вихованню молодих  художників, які своєю творчістю продовжили і розвинули в  українському мистецтві традиції реалістичного живопису, закладені Київською рисувальною школою Миколи Івановича Мурашка. 

пʼятницю, 28 березня 2014 р.

 
Знання бібліотекарів —
на допомогу студентам



26 березня працівники відділу технічної літератури провели захід з інформаційної культури за темою «Інформаційні ресурси бібліотеки та шляхи інформаційного пошуку» для студентів спеціальності «Документознавство» КрНУ ім. М.Остроградського.
Основна мета цих занять – надання комплексу бібліотечно-бібліографічних знань користувачам  для пошуку необхідної інформації: користування довідково-бібліографічним апаратом, зокрема алфавітно-предметним покажчиком. Закріпити отримані знання студенти змогли на практиці, виконуючи практичні завдання з пошуку інформації.





четвер, 20 березня 2014 р.



ВІД СЕРЦЯ ПОЕТА –
ДО РІДНОГО МІСТА

Двері бібліотек ЦБС для дорослих завжди відкриті для тих, хто несе добре, вічне, чисте слово нашим користувачам. Тому на ювілейному вечорі кременчуцького поета Л.О.Дементьєва, який проходив в літературно-мистецькій вітальні ЦМБ ім. М.Горького, зібралися справжні поціновувачі  таланту майстра поетичного слова.


Лев Олександрович – член спілки літераторів «Славутич», автор 3-х книг та численних творів, багато з яких увійшли в літературні альманахи та публікувались в місцевих періодичних виданнях. Більш ніж 250 його віршів стали піснями, які виконуються не тільки в Україні, а й в Германії, Естонії, Ізраїлі та Росії.
Ведуча вечору – завідуюча бібліотекою-філією №8 Л.О.Карпова розповіла про життєвий і творчий шлях  поета, а він і справді був непростим, бо Лев Олександрович належить до покоління, радість дитинства якого забрала війна…
Але ніхто не розкаже про поета краще, ніж його вірші. Присутні на заході насолодилися авторським читанням – тут були і спомини про голодне дитинство, біль втрат, та, попри все, жага до життя, кипуча діяльність, новаторські розробки та винаходи, краса природи, данина поваги людям, - таке широке коло тем, на які автор звертає увагу.
В віршах  Л.Дементьєва дихає життя, його поезія говорить про найголовніше – кохання. Тож не дивно, що найкращі та найпроникливіші його твори саме про це піднесене почуття.
Оскільки Л.Дементьєв належить до рідкісної когорти поетів-піснярів, особливою родзинкою його бенефісу стали пісні у виконанні Раїси Пурс та відеокліпи, зняті на його вірші. Подарунком для  поета та присутніх стали інсценізації на пісні «Гуцулочка», «Офтальмолог» та «Алінка», які підготували його давні друзі Тетяна Луценко та Василь Палій.




вівторок, 18 березня 2014 р.

 
 День Генія – так назвали акцію в бібліотеці-філії №5, присвячену дню народження Т.Г.Шевченка. На протязі всього дня бібліотекарі гостинно зустрічали всіх, хто хотів долучитися до святкування 200-річчя видатного сина України, геніального поета, письменника і художника Т.Г.Шевченка.


На заході відбулася презентація книжкової  виставки «Душа Тараса лине в Україну», де увагу присутніх привернули видання про життєвий шлях Шевченка, спогади його сучасників.
Бібліотекарі – господині свята розповіли гостям про сердечні пристрасті і розчарування в житті поета, змалювавши цілу галерею образів коханих жінок Шевченка.



                              
Далі кожен учасник заходу мав змогу прийняти участь у конкурсі читців на краще виконання віршованих  творів Тараса Григоровича. Переможець – Надійка Бабченко отримала подарункове видання «Кобзаря».  Цей справді чудовий приз передав для переможця конкурсу депутат Автозаводської районної Ради М.М. Гвоздецький, без допомоги якого свято не було б таким яскравим.  

 
На святі виступила голова Кременчуцького   міськрайонного Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка М.Г. Усцова. Вона ще раз підкреслила велич  Шевченка, його вплив на національну культуру, вручила символічні призи та подарувала бібліотеці Шевченківській календар.
Піднесений настрій на святі створювали бандуристи М.С. Козак та Володя Комар, які читали вірші та виконували пісні на слова Т.Шевченка.
 

Коли ж «День Генія» добігав кінця, бібліотекарі запросили всіх гостей до чаювання зі смачним короваєм.

четвер, 13 березня 2014 р.

Адресати інтимної лірики Т.Шевченка


       Весна, свято, жінки, кохання, Шевченко, ювілей - ці слова об'єднались і вилились в чудовий захід "Адресати інтимної лірики Т.Шевченка", який пройшов в відділі абонементу ЦМБ ім. М.Горького 11 березня.
       Тарас Шевченко - символ України, але ж він - людина: як і всі кохав і був коханим. Історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса: бідних і багатих, простих і княжого роду.
       Привітати присутніх з жіночим святом і розповісти про Тарасові музи, які надихали його як художника і поета, прийшли великим колективом вихованці театральної студії "Рандеву" спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 10 з поглибленим вивченням англійської мови (керівник студії Яцина С.В.).
       В чудових костюмах, піднесено, з майстерністю юні артисти повели глядачів у світ Шевченка і його епоху, розповіли також про відвідини Тарасом Григоровичем м.Кременчука. А з особливим трепетом і зворушенням всі слухали найменшу учасницю - ученицю 3-го класу Гриньову Аню - переможницю міського конкурсу на краще читання віршів Т.Г. Шевченка. Вона продекламувала вірш Кобзаря "Сестрі".
       Як зазначили присутні - виступ дітей став яскравим теплим промінчиком, віддушиною в напружених буднях сьогодення. Як добре було б, щоб весна завжди приносила тільки мир і надію на краще:








…Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити твою правду,
І весь світ обняти!
                              Т. Шевченко

       Оцінимо його харизматичну людську силу й силу проголошених думок. Виконаємо його Заповіт!

середу, 12 березня 2014 р.


        Міні - виставка календариків "Із року в рік, із віку в вік"
до 200-річчя Т.Г.Шевченка

          «Нема в світі поета, який стільки важив би в житті свого народу, як Шевченко… Вся історія українського народу після появи Шевченка освітилась і обарвилась шевченківськими фарбами, пішла шевченківським шляхом», - зазначив М. Рильський. 
          Багато поетів, художників, музикантів, скульпторів, інших митців присвячували йому свої твори, зображували Шевченка, віддаючи шану Великому Українцю. 
          Календарики з зображенням Т.Г. Шевченка - це теж частинка цієї шани, як і  міні - виставка календариків "Із року в рік, із віку в вік", побачити яку ми Вас запрошуємо до відділу Абонементу ЦМБ ім. М. Горького, що по вул. Леніна, б.11.
                 

         А ще пропонуємо всім, хто має календарики чи листівки з зображенням Т.Шевченка, поділитись з нами, щоб зробити такі виставки традиційними і більш повними. 
         Дякуємо! І чекаємо в нашій бібліотеці!

вівторок, 11 березня 2014 р.


 
       Ми на  вічнім  шляху  до  Шевченка



4 березня 2014 року в бібліотеці-філії № 6 пройшов захід «На вічнім шляху до Шевченка». Це був караван історій і поезій, де присутні розповідали про своє ставлення до Шевченка.
      Буліна Інна, учениця 4 ліцею, познайомила присутніх з книгою своєї бабусі  - Ющенко Ю.Ю. «Кобзар моєї епохи», де представлена ії поезія різних років.
      Про перебування Шевченка у нашому краї  та твори, де згадується наше місто, розповіла гостям заходу Малько О.С., провідний бібліотекар філії №6.
     Голова  міжрайонного  товариства «Просвіта» Усцова М.Г. показала  театралізовану розмову   з Шевченком: “Борітеся – Поборите!» Роль поета виконував просвітянин Анатолій Бахчеван.
     Про своє ставлення до Кобзаря, свій шлях до Шевченка  розповідали і школярі – Богдан Пузир, Дмитро Залюбовський  і  колишні вчителі  -  Володимир Курченко та Ганна Ванієва  .
     Саме на цьому заході  гості перші побачили  віртуальну виставку «Незабувайте щирого свого Тараса». А ще присутні мали можливість  познайомитися  з  виставкою вишитих портретів Шевченка та рушниками, якими вони були прикрашені .
      Одухотворені і натхненні  великою і  невичерпною  творчістю Кобзаря, розходилися  учасники заходу,  розуміючи,  що  Шевченко  розвивається  в  часі, в  історії    і  всім  нам ще   йти  і  йти  до його осягнення.
       Ми на  вічнім  шляху  до  Шевченка…

Ми чуємо тебе, Кобзарю, через століття


        6 березня з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка в актовому залі Кременчуцького професійного ліцею ім. А.С. Макаренка відбувся великий костюмований захід «Ми чуємо тебе, Кобзарю, через століття», в якому прийняли активну участь працівники відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького Ходова Н.В. та Шпак Т.М. з темою «Це тихе сяйво над моєю долею» про коханих жінок в житті Тараса Шевченка. Допомагали їм у цьому вихованці театральної студії «Рандеву» спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 10 з поглибленим вивченням англійської мови.
        

четвер, 6 березня 2014 р.

МОВА УКРАЇНИ - МОВА КОБЗАРЯ


Працівники відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького провели свято, приурочене Міжнародному дню рідної мови, який відзначається 21 лютого згідно рішення ЮНЕСКО. Захід пройшов 24.02.2014р. в ліцеї № 11 для учнів 10-го класу. 
Це свято - ще одна нагода для кожного громадянина усвідомити причетність до свого народу, до рідної мови. Свято недаремно називається «Мова України - мова Кобзаря». В цьому році ми шануємо 200-річчя від дня народження нашого генія Тараса Григоровича Шевченка, а він справедливо вважається основоположником нової української літературної мови.

         Діти були ознайомлені з етапами становлення української мови. Адже ми живемо на Україні. І для більшості з нас рідна мова – українська. Нею розмовляли наші батьки, дідусі, бабусі. Якщо це й не так – то кожен повинен знати і поважати мову країни, в якій живе. Ми отримали в спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Нею можна висловити все: і найглибші думки і найпотаємніші почуття.
         Учням було запропоновано ознайомитись з Хронікою мововбивства - трагічним списком указів і дат, направлених проти української мови і літератури; показано значення творчості Т.Г. Шевченка, який своєю мовою об'єднав усі частини української етнографічної території, сприяв остаточному утвердженню нової літературної мови на народній основі.
         Захід супроводжувався музичними відеофільмами з піснями на слова Кобзаря у виконанні сучасних співаків: К. Скрябіна, групи «Трансформер», Й.Кобзона і Т.Повалій, відеороликом з піснею про Україну і українську мову.
         Зустріч пройшла як живий творчий діалог з учнями: хлопці та дівчата читали уривки з поем Т.Г. Шевченка, жваво відповідали на запитання вікторини, продовжували прислів'я про мову. До уваги слухачів була представлена імпровізована книжкова виставка за круглим столом.
         Також бібліотекарі запросили всіх бажаючих відвідати бібліотеку і ознайомитись в залі української книги та народознавства з книжковою виставкою «Мова України - мова Кобзаря», яку присвячено Дню рідної мови.



вівторок, 4 березня 2014 р.

В тенетах ліній барв і звуків...


       В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає та шанує людство. До таких імен в Україні та світі належить і ім'я Тараса Григоровича  Шевченка.
          Шевченкове життя - це повість про те, що таке мистецтво, яке воно безмежне. Здається, всі обставини були проти того, щоб здійснилась його мрія  - стати  художником. Спочатку - кріпацтво, потім - в'язниця та заслання, але незважаючи ні на що, своє мистецтво Тарас Григорович проніс до кінця життя. Здійснення мрії - стати вільною людиною та навчатися живопису,  звільнило в його душі могутній поетичний геній.      
      "О, моя доле гонориста, чому віддатись - слову, барвам?" Саме ці слова Тараса Григоровича стали назвою  виставки-вернісажу, відкритої у відділі мистецтв ЦМБ ім.М.Горького та присвяченої живописній творчості Т.Г.Шевченка.
      Адже більшість з нас знають Т.Шевченка як великого поета, драматурга, прозаїка, і менше як художника та гравера. Але й як живописець він зробив вагомий внесок в історію українського мистецтва.
                                           "Як художник... він заслужив собі добре і чесне ім'я. І на цьому шляху він був одним з перших, хто звернувся до народних мотивів "                                                                                                                 Л.Жемчужніков

    Під час навчання в Петербурзькій Академіі мистецтв  картини Тараса Григоровича були удостоєні високих нагород, йому присвоєно почесне звання - Академік мистецтв.
            Наша виставка-вернісаж складається з двох частин. Перша - це репродукції картин Т.Г.Шевченка. На ній представлені портрети сучасників художника, які відіграли роль в становленні та житті Тараса Григоровича, а також картини "Катерина", "Селянська родина", "Циганка-ворожка", які можна вважати найкращими ілюстраціями до поем автора.
            Друга частина виставки - це література, присвячена художній діяльності Т.Шевченка.
   Пропонуємо Вашій увазі декілька книг, присвячених живописній творчості Кобзаря.

       
 Тарас Шевченко [Текст]: життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях / авт.-упор. В.Х.Косян, Г.П.Паламарчук, О.І.Поляничко, К.В.Чумак .- К.: Рад. школа, 1991. - 335 с., іл.
       Альбом  розповідає про життя Кобзаря мовою документів, його віршів, малюнків, щоденників, спогадів та висловлювань про Тараса Григоровича   видатних письменників, громадських діячів, сучасників поета.

         Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у дванадцяти томах [Альбом] : Т. 7. Мистецька спадщина: живопис і графіка 1830 -1843 / ред. колегія М.Г.Жулинський, В.С.Бородін, С.А.Гальченко та ін. - К.: Наукова думка, 2005 . - 503 с.
       У  7-11 томах  Повного зібрання творів Т.Шевченка у дванадцяти томах відображений весь відомий на сьогодні понад 30-річний мистецький доробок Шевченка, розподілений за періодами, що відповідають його творчості.
        У сьомому томі, представленому на нашій виставці-вернісажі,  просліджені перші юнацькі кроки в навчанні та формуванні художника в Академії мистецтв, оволодіння  рисунком, технікою акварельного та олійного живопису.

     Яцюк В. "Не забудьте пом'янути..." [Текст] : Шевченківська листівка як пам'ятка історії та культури 1890-1940 / Володимир Яцюк .- К.: Криниця, 2004 .- 488 с., іл. - Текст укр. та англ. мовами.
       Розглядати старі листівки - це завжди цікаво. Жоден з підручників історії не розкаже того, що може повідати стара поштова листівка. Це видання є унікальним, бо за кількістю зібраного матеріалу, присвяченого життю і творчості  Т.Г.Шевченка, воно не має аналогів. Тут зібрані поштові, вітальні, ювілейні, благодійні, мальовані,  та фотолистівки. Альбом складається з кількох розділів: портрети Т.Г.Шевченка, прижиттєві світлини, рядки з "Кобзаря", гравюри та малюнки Тараса Григоровича, пісні на вірші поета, надруковані на поштових картках.
     Кожна листівка містить підпис - назву, де, коли і ким вона була видана. А видавалися вони в Києві,  Москві,  Львові, Петербурзі, навіть у Кракові, Відні та Парижі, що свідчить про  непідробний інтерес до постаті і творчості Тараса Григоровича.

        На нашій виставці Ви також можете побачити альбоми українських художників,  на творчість яких вплинув Кобзар. Це альбом Василя Касіяна, який створив власну Шевченкіану  - щедро ілюстрований літопис життя і геніальної творчості Т.Г.Шевченка. А також альбом народного художника України Миколи Стороженка, що містить художні твори, навіяні поезією Кобзаря.

    А якщо ви бажаєте згадати безсмертні Шевченківські строки, до Вашої уваги декілька  проілюстрованих "Кобзарів" різних років видання.

         Запрошуємо всіх бажаючих  відвідати нашу виставку-вернісаж і відкрити для себе свого Кобзаря.   
                                                                                                                                І.В.Літвінова,  бібліотекар відділу мистецтв ЦМБ ім. М.Горького
   

       Наближається 200-річний ювілей Великого Кобзаря. До цієї знаменної  дати в працівники бібліотеки-філії № 2 ЦБС для дорослих  підготували літературно-віршований вечір "Ну що б, здавалося, слова…"




      Захід відбувся 3 березня 2014 року  в  ЗОШ № 18. У виконанні учнів звучали вірші про українську мову, рідний край. Деякі діти читали свої твори, натхненні творчістю великого Кобзаря.
       На вечорі бібліотекарем юнацького відділу, Подойніковою О.В., була презентована віртуальна книжкова виставка "Свого сина пам`ятає Україна".
       Виставка представлена літературою  уз раннього періоду творчості генія (Гама-лія: Соч. Т.Шевченко// Київ  "Дніпро". - 1978 р.), літературою "Трьох літ" 1843-1847 років  (Шевченко Т.Г. Кавказ "Київ, "Дніпро". -1976), творами періоду заслання (Шев-ченко Т.Г. Повести.  К.: "Дніпро". - 1983).
       Оскільки більшість із нас знають Шевченка як поета, прозаїка, драматурга  і менше як прекрасного художника, тому були репрезентовані де-які  його художні картини, автопортрети.
        Минають віки, стирають написи на камені, тліють книги, руйнуються  будівлі, але слово Шевченка - живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу.
       І серед них найперший і найголовніший:

"Свою Україну любіть,
Любіть її … Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть." 

З ТАРАСОМ НЕ РОЗЛУЧАЙМОСЯ!


Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!
Т.Г. Шевченко
І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ
ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ
МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

 Нині 9 березня відзначаємо вже 200-ту річницю від дня народження нашого великого генія і пророка. Дата вже солідна, але й постать велична, неосяжна. З цієї нагоди в відділі абонементу оформлено у вікні яскраву виставку - вітрину "З Тарасом не розлучаймося", яка, маємо надію, зацікавить жителів міста, ще раз приверне їх увагу до ювілею Т.Шевченка, до його творчої спадщини і до нашої бібліотеки.

Заклик Тараса Григоровича "Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!", розміщений на виставці, є актуальними, як ніколи, в наш час.
Справжня велич титанічного подвигу Тараса Шевченка сповна усвідомлюється тільки з плином часу.  Вшануємо його як Великого Кобзаря, що на багато років вперед оспівав дійсність:

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине!

 Чекаємо на Вас в нашій бібліотеці!

понеділок, 3 березня 2014 р.

"НА ВІЧНІМ ШЛЯХУ ДО КОХАННЯ..." (До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка)



Шевченко Т.Г. Автопортрет. 1840 р.
Спробувати сьогодні детально розповісти про Т.Г.Шевченка - це все одно, що намагатись охопити неосяжне. Сотні досліджень, статей, творів літератури й мистецтва присвячені генію Кобзаря, і цей потік нескінченний. Велична постать Т.Г.Шевченка-поета, громадянина, патріота підчас закриває від нас Т.Г.Шевченка-людину з її прагненнями, радощами і стражданнями.
Працівники відділу мистецтв ЦМБ ім.М.Горького поставили собі за мету розкрити особистіть Тараса не з боку його літературної творчості, а показати його як художника - живописця, гравера, і як людину з величезною потребою кохання.
Вечір-спогад "На вічнім шляху до кохання...", присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря, провели у літературно-музичній вітальні ЦМБ ім.М.Горького О.П.Шиндіна і І.В.Літвінова для студентів ПТУ № 26. 
Про декілька жінок, що надихнули художника на створення віршів і картин, йшла розмова на заході. Імена Ганни Іванівни Закревської, Агафії Омелянівни Ускової, Ликери Полусмакової сколихнули почуття Поета, закарбувались у його серці.

Портрет Г.І.Закревської


Портрет А.О.Ускової з донькою Наталкою


Портрет Л.Полусмакової. 1860 р.




Саме завдяки ним пензель Т.Шевченка створив найкращі й найпоетичніші портрети. Коханням своїм він звеличив їх, і з буденних жінок - різних за характерами і вдачею, - Поет і художник писав Мадонн.

"Катерина". 1842 р.
Найвидатніша картина живописця "Катерина" стала не тільки живописним втіленням його однойменної поеми, - вона є даниною вдячної пам'яті Оксані Коваленко, подрузі його дитинства. Спогад про неї зігрівав серце Тараса завжди - і у Санкт-Петербурзі, і у далекому засланні, і після повернення на Україну.
Фрагменти художнього фільму "Тарас Шевченко" (1951 р.) розкрили перед присутніми трагічну долю Т.Шевченка-художника, якому на протязі 10-ти років казарменного життя на засланні було заборонено малювати й писати. 
...Їх долі булі різні - у тих жінок, що їх кохав Т.Шевченко. Але ж їм присвячені його вірші, їх образи втілені у шевченківських картинах. І відтоді їх життя - вічність.

Шиндіна О.П., зав відділом мистецтв  ЦМБ ім.М.Горького