Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

пʼятниця, 12 жовтня 2018 р.

І слово цілувалося зі словом…

Так і минуло в пишноквітних словах дві повних години, відведених на презентацію альманаху «Кременчук літературний», що вийшов під №13.
Її організатори, - а це працівники відділу мистецтв ЦБС для дорослих м. Кременчука та рада Спілки літераторів «Славутич», - подбали не тільки про яскравий сценарій заходу, але й про глядачів – шанувальників Слова, серед яких і молодь, і представники старшого покоління, та надто вже майстри пера зі всіх творчих клубів та об’єднань міста.
Інна Літвінова, ведуча заходу, зосередила увагу присутніх на питаннях співпраці двох колективів, спільних заходах, що досить часто проводяться в різних аудиторіях системи, а також на формах роботи з питань пропаганди Його Величності Слова.
Надавши слово Федору Чужі, голові Спілки літераторів та упоряднику альманаху, присутні почули про шляхи формування розділів видання, внесок кожного з членів редакційного колективу у його наповнення, верстку та редагування.


До речі, під час виступу голова Спілки представив шанованому зібранню й декілька сигнальних номерів уже наступного альманаху, який матиме №14.
А далі про свої здобутки і клопоти, що траплялися під час роботи над виданням, розповіли члени ради Ірина Залюбовська, Вікторія Сопільняк, Людмила Снітко та Таїса Цибульська.


Здавалося, що спільним радощам, які панували на презентації, не буде ні кінця, ні краю: під сяєвом слова читалися вірші в авторському виконанні Вікторії Сопільняк, Ігоря Герасименка, Тетяни Луценко та Людмили Снітко, свої переклади віршів Ліни Костенко, Василя Симоненка та Марини Цветаєвої читали спілчани Ніла Волкова та Володимир Михайлов. Театралізований супровід однієї із пісень Льва Дєментьєва виконав сам автор та секретар Спілки Тетяна Луценко. Здавалося, що номер у їхньому виконанні був зодягнений у шати художньо-образної словесної творчості з присмаком природного сарказму, іронії та живого нерву. 


Слова подяки на адресу редакційного колективу, який не пройшов мимо ювілейної дати – 125-річчя з дня утворення бібліотечної справи у Кременчуці та великий шлях книгозбірні, висловила й директор ЦБС Тетяна Майдак.
Слова привітання й щирої подяки за активну співпрацю висловила голова літературної спілки «Журавка» Лідія Моргацька.

Втім, кожен голос виступаючого – ніби повен колос ласки і любові; всі ті голоси лунали то в мажорній, а то в мінорній мелодіях, наче відбувалась якась словесна світлогра.
А вже коли на імпровізовану сцену вийшла Олена Івлєва - місцевий соловейко й знана виконавиця сотень пісень, зал завмер в очікуванні чуда. І те пісенне чудо здійснилося! Під час виконання пісенних номерів було присутнє виразне відчуття співзвуч усередині себе аж до фізичного всотування почутих мелодій всім серцем і душею.
Розмови навколо альманахів долали час, однак усі зійшлися на думці, що друковане слово, так само як і згадані альманахи, відіграють роль культурного форпосту. Втім не є секретом, що друковані видання, поза сумнівом, залишаються – і слава Богу! – найважливішим рупором донесення ключових культурних наративів до широких мас населення, де ще живе не тільки поклик, але й потреба в читанні того самого друкованого слова.

Федір Чужа, 
голова Спілки літераторів «Славутич» м. Кременчука.

пʼятниця, 28 вересня 2018 р.

ЛІТЕРАТУРНІ  АДРЕСИ  КРЕМЕНЧУКА
Напередодні Дня міста відділ мистецтв ЦМБ демонструє книжкову виставку, присвячену Кременчуку.
На виставці-знайомстві "Літературні адреси Кременчука" представлені художні і публіцістичні твори кременчуцьких майстрів слова: Ф.Чужі, О.Пилипчук, Л.Обревко, В.Головченка та інших авторів - всіх, хто подарував свої книги нашій бібліотеці. Стоїть тут і найсвіжіше поповнення нашого фонду - 13-й випуск альманаху "Кременчук літературний", щойно подарований спілкою літераторів "Славутич".
Головна ідея виставки - не тільки тільки познайомити наших користувачів з кременчуцьким письменством, але і показати літературне життя міста. З цією метою звертаємо увагу читачів на мапу Кременчука, де вказано, які літературні об'єднання існують у місті, за якими адресами вони збираються.
Адже ті, хто робить перші кроки на літературній стезі, потребують доброго слова підтримки і конструктивної критики від професіоналів пера. Розглядаючи літературну мапу, вони беруть на замітку, куди можна звернутися за порадою, оцінкою. І, безумовно, читаючи прозу і поезію, представлені на виставці, можуть насолодитися Словом кременчуцьких письменників - дипломантів, лауреатів та інших талановитих учасників літературних організацій Кременчука.
Ми ж щиро дякуємо тим кременчуцьким письменниикам і літературним об'єднанням, хто подарував свої книги у бібліотеку. Хотілося б, щоб і надалі не перервалася ця добра справа. Тому сподіваємось, що виставка-знайомство, розповідаючи про літературні об'єднання і письменників міста, буде поповнюватися новою літературою.
Шиндіна О.П., зав відділом мистецтв ЦМБ

четвер, 6 вересня 2018 р.

Книга кременчучанина – переможець загальнонаціонального конкурсу


ЩИРО ВІТАЄМО! Книга голови Кременчуцької спілки літераторів "Славутич" Федора Олексійовича Чужі "НА ВІТРИЛАХ СЛОВА" стала переможцем! 
У серпні в Україні проводився 19-й щорічний загальнонаціональний літературний конкурс "Українська мова - мова єднання". Лауреатом конкурсу стала книга "НА ВІТРИЛАХ СЛОВА" (2017 р.вид.) літератора, журналіста Федора Чужі. Федір Олексійович - яскравий професіонал, автор численних публікацій, серед яких твори художньої літератури, літературно-критичні видання; публіцист.

А ще – активний популяризатор творчості кременчуцького письменства. Книгу «На вітрилах слова» він присвятив колегам по перу – письменникам Кременчука. До збірки увійшли 32 літературних портрети сучасних кременчуцьких письменників. Це єдине видання, котре розкриває розмаїття новітнього літературного процесу міста.
Вітаємо голову Спілки літераторів «Славутич» Федора Чужу з врученням йому Почесної відзнаки Лауреата конкурсу і бажаємо подальшого творчого натхнення на довгі роки. Додамо, що минулого року у відділі мистецтв ЦМБ відбулась презентація цієї книги і її примірники надійшли до кожної бібліотеки ЦБС для дорослих.

четвер, 26 липня 2018 р.

Діячі Центральної Ради: погляд  через 100 років
17 березня 1917 року  була створена Українська Центральна Рада — парламент, який  очолив  український національний рух у часи Української Революції. Універсали Української Центральної Ради стали важливими документами  країни.  Саме цей виконавчий орган став носієм ідеї українського національного відродження. Українська Центральна Рада складалася з людей, які  іноді помилялися  і робили   часом хибні, як на теперішній погляд, кроки.  Але понад усе  вони  любили Україну.  А їх думки  актуальні  і сьогодні.

«Я вважаю, що та стадія українського життя, в яку ми ввійшли, вимагає високого морального настрою, спартанського почуття обов’язку, певного аскетизму і навіть героїзму від українських громадян. Хто не може відповісти сим вимогам, той не гідний того великого часу, який ми переживаємо. Хто хоче бути гідним громадянином, той мусить видобути з себе сі моральні сили». (М. Грушевський).

23 липня у бібліотеці-філії № 8  була    оформлена виставка-портрет на тему "Діячі Центральної Ради: погляд  через 100 років". Користувачі бібліотеки ознайомились з портретами діячів та їх  невмирущими висловами. А також для тих хто захоплюється історією, бібліотекарі підготували широкий вибір книг  про діяльність діячів  Української Центральної Ради.













середа, 25 липня 2018 р.


Віра – найцінніший скарб людської душі

28 липня в Україні відзначається  День хрещення Київської Русі – України. Ця дата вибрана на випадково, адже саме в цей день Православна церква вшановує пам’ять Святого рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі. З цієї нагоди в бібліотеках ЦБС для дорослих до уваги користувачів представлено ряд виставок.
Так, бібліотека-філія №4 пропонує тематичний перегляд літератури «Православна моя Україна».
Друковані видання, представлені на ній,  розповідають про історичну подію, що відбулася у 988 році, та стала ключовою і вирішальною в подальшому розвитку  Київської Русі. Про християнські храми України, історію  української ікони та ще багато цікавого ви дізнаєтесь з підібраних видань.


У бібліотеці-філії №3 оформлений книжковий перегляд «Хрещення Київської Русі: погляд крізь віки». Перегляд знайомить користувачів з літературою про основні етапи розвитку православної церкви, про історію хрещення Русі – України та  історичне значення цієї події.
У бібліотеці-філії №2  ЦБС для дорослих розгорнуто книжкову ілюстративну виставку-подію  «Історія віків».
До уваги користувачів представлені культурологічні, краєзнавчі видання, книги по історії, традиції християнства, його розвиток в Україні, а також художня література, присвячена хрещенню східних слов`ян у 988 році.
Знайомлячись з матеріалами виставки, користувачі матимуть змогу повернутись до своїх витоків, щоб усвідомити, яку важливу роль відіграло християнство в духовному житті українців.
 Тема духовності присутня  у вишивці, тому на виставці є роботи наших користувачів-вишивальниць Василюк А.І., Мазур Л.З., Савенко З.М..
 Відвідувачі Центральної міської бібліотеки зможуть ознайомитися з книгами, представленими у відділі мистецтв на виставці «Молитви українських храмів». Справжні шедеври світового мистецтва – такими постають православні храми на сторінках художніх альбомів та монографій.
Інформаційна довідка на сайті бібліотеки «Хрещення Русі: факти, версії та домисли» дозволить всім відвідувачам сайту не тільки отримати цікаву  інформацію, а й скористатися рекомендованим списком літератури в разі бажання поглибити свої знання з цього питання.
Також протягом липня в ЦБС для дорослих проходить загальносистемний день інформації «Духовність – храм душі людської».



середа, 4 липня 2018 р.


                  Співати можуть всі!

Для фахівців, студентів і тих, хто бажає самостійно опанувати мистецтво співу, відділ мистецтв ЦМБ пропонує книги, які одержав нещодавно:


Романова Л.В. Школа эстрадного вокала [Текст]: учебное пособие / Л.В.Романова. - 4-е изд., стереотип. - Санкт-Петербург: Лань; Планета Музыки, [2006]. - 40 с. + DVD
Методика Л.В.Романової адресована всім бажаючим навчитися співу, у тому числі й тим, у кого немає музичної освіти. У методиці в єдину систему зведені два роздільних моменти навчання - тренування дихальних м'язів, артикуляційного апарату і формування вокального звуку. Автор книги - досвідчений  викладач з великою сценічною практикою, успішно працює не тільки з учнями, що мають гарні вокальні якості, але й з тими, у кого частково розкоординовані слух і зв'язки, відсутнє почуття ритму, погана дикція. Для роботи з такими "важкими" учнями підбирались спеціальні, нескладні у виконанні вокально-дихальні вправи; на їх основі написана дана методика. До посібника додається відеодиск, на якому представлені заняття автора з учнями  і мінусові фонограми вправ.
Кавун В.М. Виховання молодого вокаліста. Сольний спів. Спів на еластичному диханні [Текст]: [навчальний посібник з нотами] / Віктор Кавун. - Вінниця: Нова книга, 2017. - 352 с.
На базі узагальнення роботи зі студентами-вокалістами і власного досвіду автор посібника викладає основний зміст побудови уроку вокалу, пропонує різні вправи та розпівки. Нотний додаток, який базується на кращих доробках у царині українських народних та естрадних вокальних творів, збагачує творчий репертуар співака високохудожніми зразками українського вокального мистецтва. Посібник призначений для навчальних закладів культури і мистецтв III-IV рівнів акредитації.
Вербек-Свердстрем В. Школа раскрытия голоса. Путь к катарсису в искусстве пения [Текст] / Вальборг Вербек-Свердстрем. - Москва: evidentis, 2009. - 232 с.
"Школа раскрытия голоса" пані В.Вербек-Свердстрьом побачила вперше світ у 1938 р. З того часу неодноразово публікувалась і була переведена 11-ма мовами. Вальборг Вербек-Свердстрьом була у 1900-1930-х рр. однією з провідних співачок на європейській культурній сцені.  "Школа раскрытия голоса" - фундаментальна праця, в основі котрої лежить концепція природнього розвитку голосу. Автор виходить з того, що при навчанні вокалу необїдно приймати всерйоз медіативні процеси, котрі під час співу проходять приховано. Свердстрьом вважає, що для розвитку голосу важливі такі моменти, як виховання і самовиховання. Голос потрібно не розвивати, а визволяти від фізичних і психічних перешкод, він не є об'єктом тренувань. Автор запевнює, що не кожна людина повинна ставати співаком, але співати може кожний. Надзвичайно цікавим є терапевтичне значення співу, закладене автором у книзі.

За літературою рекомендуємо звернутися до відділу мистецтв Центральної міської бібліотеки. Адреса: вул.Європейська, б. 66/13. Працюємо з 11 до 19 год, у неділю - з 10 до 18 год., без обідньої перерви. Вихідний - субота .

середа, 13 червня 2018 р.

                             ЗАБУТЕ  ІМ’Я
(до 280-річчя живописця Павла Васильовича Петрашіва)
"Імператорські галери прибувають у Кременчук"
Гравюра Хатфілда (1787 р.)
      Людей неінтересних не бува.
      Їх долі – мов далеких зір дива.
      Відмінна кожна, світиться сама,
 І іншої подібної нема. 
              (Гужва В. З Євг.Євтушенка)

Згадаємо сьогодні живописця, від короткого життя котрого залишився ледь помітний пунктир дат і декілька творів. Поважний ювілей Павла Васильовича Петрашіва – 280 років від дня народження – дав нам привід розповісти про талановиту людину, чию творчість надто важко дослідити через невелику кількість відомостей. А особистість його цікава, принаймні для полтавців і кременчучан, адже життя П.Петрашіва пов’язане з Полтавським краєм.
Отже, Петрашів Павло Васильович народився 1738р. у селі Рибці Полтавського полку у козацькій родині. У першій половині XVIII ст. Рибці були селом козацьким – козацький курінь села  входив до складу Другої полкової сотні Полтавського полку.
Доля судила Павлу пов’язати життя з живописом. З нього сформувався обдарований  іконописецьпортретист і пейзажист. Художні здібності він розвинув у Запорозькій Січі і у подальшому працював у різних населених пунктах Полтавщини.
Прибув він і до Кременчука 1767 р. на запрошення місцевих властей і духовенства.
Особливою популярністю місцевих прихожан користувалася соборна Успенська церква, що знаходилась майже біля самого Дніпра у західній частині міста. Після чергового ремонту виникла необхідність поновити іконостас церкви.  Для цього запросили «козацького маляра» Павла Петрашіва. Він розписав чотириярусний дерев’яний іконостас церкви. Під час перебування у Кременчуці живописець створив також декілька картин для будинку генерал-майора Олександра Ісакова, в гостях у якого інколи бував.
Ще один пункт, де працював П.Петрашів – Диканька. На замовлення  Генерального судді Війська запорозького Василя Кочубея він написав його портрет та ще декілька портретів представників роду Кочубеїв.
Працював художник і у Лохвиці, куди його запросив кошовий отаман Запорозької січі Петро Калнишевський. На той час у місті збудували церкву  Різдва Пресвятої Богородиці (стара будівля церкви згоріла). У 1768 – 1771 рр. майстер розписав іконостас новозбудованої церкви. В контракті маляра вказано: «1768 року нижеподписавшійся малоросійского полтавского полку сотне второй полковой села Рыбцов житель козак Павел Васильев сын Петрашев дал сей контракт … Калнишевскому в Лохвице в церков Рождества Богородицы иконостас малярскою і золотарскою роботами ізделать…». Іконостас лохвицької церкви, як і іконостас кременчуцького Успенського собору, втрачений.
1772 р. П.Петрашів написав картину «Покрова Божої Матері» із зображенням священиків і козаків.
До нашого часу з творчого спадку живописця дійшли крихти. Портрети Кочубеїв зберігаються у Сумському художньому та краєзнавчому музеях. Ікону «Покрова» можна побачити у Дніпропетровському художньому музеї. Декілька творів знаходяться у краєзнавчих музеях Полтави та Черкас. На жаль, жодний з творів живописця не репродукований, і побачити їх можна тільки у музеях. Село Рибці, де він народився, зараз входить у склад Полтави.
От і всі відомості, що дійшли до нашого часу про живописця Павла Васильовича Петрашіва, якому життя відпустило небагато років – лише 34. Помер він 30 березня 1772 р. І все ж, незважаючи на ці крихти інформації, можна зробити впевнений висновок, що живописцем він був безумовно обдарованим, людиною відомою і шановною.
Прізвище В.Петрашіва не відшукати навіть у грунтовних мистецтвознавчих дослідженнях. Його ім’я зустрічається тільки в деяких полтавських енциклопедичних виданнях. Дослідити творчість художника свого часу спробував знаний кременчуцький краєзнавець В.М.Юшко; результати його пошуків друкувались у кременчуцьких джерелах.

Пропонуємо вам список матеріалів, у яких містяться дані про митця:

Юшко В.М. Майстри різця і пензля Кременчуцького краю. Вип.1 [Текст]: нариси та замальовки про художників, скульпторів, архітекторів та мистецтвознавців. – Кременчук, 2008. – С.10
Юшко В. Художник із Запорізької Січі у Кременчуці // AVтограф. – 2003. - № 30, 24 липня. – С.34
Полтавіка. Полтавська енциклопедія: [у 12 т.]. Т.9: Образотворче і декоративне мистецтво. Кн.2: М – Я [Текст] / гол.ред.О.А.Білоусько; Центр дослідження історії Полтавщини; Полтавська обласна рада. – Полтава: АСМІ, 2015. – С. 277
Ханко В.М. Словник мистців Полтавщини [Текст] . –Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2002. – С.150

Шиндіна О.П., завідуюча відділом мистецтв ЦМБ