Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

середа, 31 липня 2019 р.

НОВА КНИГА З ВІДДІЛУ МИСТЕЦТВ


Завдяки О.М.Гриценко - голові Кременчуцької міської організації Національної спілки художників - до відділу мистецтв надійшло цінне видання. Це каталог Першої Всеукраїнської трієнале "Ню-арт" , яка відбулася у нашому місті наприкінці 2018 р.
Трієнале, організована за ініціативи Кременчуцької міської організації Національної спілки художників, викликала чималий розголос. У ній брали участь митці зі Львова, Києва, Черкас, Ужгороду, Кременчука та інших регіонів країни. Матеріали і техніка були різноманітні: живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво. У такому делікатному жанрі кременчуцькі митці продемонстрували своє мистецтво на найвищому рівні.
Трієнале стала історією і залишила по собі емоції, натхнення, сподівання і чудовий каталог, який знайомить нас з експонентами виставки, членами поважного жюрі, репродукціями робіт. Переднє огядове слово каталогу належить кандидату мистецтвознавства В.Петрашику. Каталог чудово оформлений поліграфічно і розкриває багатство художних поглядів у жанрі оголеної натури.
Дякуємо Ользі Миколаївні Гриценко за рідкісний каталог і пропонуємо всім ознайомитись із ним у відділі мистецтв ЦМБ.

понеділок, 8 липня 2019 р.

МУЗИЧНИЙ ДІЯЧ ПОЛТАВСЬКОЇ НИВИ

1978 року в Полтавському музичному училищі ім.М.В.Лисенка було відкрито музей "Музична Полтавщина". Організував його й очолив педагог і композитор Михайло Андрійович Фісун. Він зібрав для цього музею тисячі цінних документів - книжок, світлин, унікальних предметів, нот, афіш, альбомів про щедрі музичні таланти землі полтавської.
11 липня виконується 110 років цій багатогранній людині - диригенту, педагогу, композитору, музикознавцю, фольклористу. То ж, згадаємо М.А.Фісуна (1909 - 1994), який так багато зробив для уславлення Полтавщини.
Народився М.А.Фісун у Полтаві в сім'ї робітника. Навчався у Державному музично-драматичному інституті ім. М.В.Лисенка в Києві (диригентсько-хоровий факультет). До 1941 р. працював завучем Полтавського музичного училища. Михайло Андрійович з перших днів брав участь у Другій світовій війні як командир взводу зенітно-артилерійської батареї. Саме на фронті народилися перші його пісні. Демобілізувався М.Фісун у 1946 р. Прибувши в Полтаву, він займається різноманітною педагогічно-музичною діяльністю: директор музичного училища, завідуючий кафедрою співів і музики інституту ім.М.Горького, художній керівник обласної філармонії. Композитор був незміннім керівником цілого ряду хорових колективів, які займали перші місця на обласних і республіканських оглядах, виступали з концертами в Харкові, Києві, Львові, Москві, Ленінграді. Водночас він записував, обробляв народні псіні. Творчий доробок митця - майже 200 творів - пісні різних жанрів на тексти В.Сосюри, Д.Павличка, Я.Кухаренка.
У 1978 р. М.Фісун організовує і відкриває музей "Музична Полтавщина". День відкриття музею перетворився на справжнє свято. Сотні полтавців та гостей стали його першими відвідувачами. відтоді і до сьогодні у музеї завжди багатолюдно, інтерес до скарбниці музичної культури Полтавського краю не згасає. В музеї представлено понад 5 тис. експонатів, які розкривають діяльність композитора М.В.Лисенка, історію Полтавського музичного училища і музичну культуру Полтавщини. За невтомну працю музиканта, педагога і композитора М.А.Фісуна нагороджено Почесною Грамотою Верховної Ради України і званням "Заслужений працівник культури України". Життєвий і творчий шлях М.А.Фісуна був тісно пов'язаний із життям рідної йому Полтави й Полтавщини. Він володів енциклопедичними знаннями з численних питань, пов'язаних з рідним краєм, і щиро ділився з тими, у кого виникала потреба.
Матеріали взято зі статей В.Коломійця "Окрилений музою" і  "Дослідник народної музичної культури Полтавщини" Г.Дзюби

Про М.А.Фісуна читайте у відділі мистецтв ЦМБ:

Муха А.І. Композитори України та української діаспори [Текст] : довідник / Антон Муха. - Київ : Музична Україна, 2004. - С.309
Коломієць В. Окрилений музою // Українська музична газета. - 2005. - № 3-4. - С.20
Дзюба Г. Дослідник народної музичної культури Полтавщини // Народна творчість та етнографія. - 1995. - № 1. - С.93

четвер, 14 березня 2019 р.

ВІДДІЛ МИСТЕЦТВ - ВИКЛАДАЧАМ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

У відділі мистецтв ЦМБ сьогодні зібрались учасники засідання творчої групи вчителів музичного мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів Кременчука. Запросили на зустріч викладача ДМШ № 1 Г.С.Стадник. Галина Степанівна - єдиний на сьогодніі дослідник біографії кременчуцького композитора XIX ст. М.Колачевського. Вона розповіла про композитора, його твори, життя у Кременчуці.
Звучали інструментальні твори М.Колачевського, уривок з його "Української симфонії", романси. Матеріали, які надала Г.Стадник, викликали цікавість і у педагогів, і в учнів. Засідання доповнила виставка літератури з нотами творів композитора, книгами про його творчість. Виставка продемонструвала, що інтерес до творчості М.Колачевського сталий, його твори продовжують публікувати і досі. 
Наостанок завідуюча відділом мистецтв О.Шиндіна представила учасникам засідання широкий спектр методичної літератури з викладання музичного мистецтва, новітній вокальний репертуар, який можна використовувати на уроках музики у школах.

середа, 6 березня 2019 р.


СВЯТО КРАСИ І МУЗИКИ
Сьогодні важко назвати хоча б одну сферу діяльності, де б не працювали жінки, як неможливо собі уявити будь-яку професію без чарівних посмішок, дбайливих рук і небайдужих жіночих сердець. Дуже важко жити без ласкавого маминого погляду і лагідних рук, які завжди втішать і заспокоять, без очей коханої жінки, які розуміють все, чим ти живеш, без голосу донечки, який дає наснагу і надію на майбутнє.
Тому організаційно-медотичний відділ ЦМБ 5 березня запросив працівників ЦБС для дорослих на свято до Міжнародного жіночого дня.
 Цей день по був наповнений весняним сонячним теплом та ніжними барвами ростових квітів, якими була прикрашена фотозона конференц-зали ЦМБ.
Всі бажаючі мали змогу сфотографуватися на фоні стильної фотозони і залишити фото на  згадку про свято весни. 

Захід відкрила директор бібліотеки Майдак Т.О., яка привітала усіх жінок зі святом, побажала всім працівникам здоров’я, наснаги та творчого натхнення. А потім учні та викладачі музичної школи №1 ім. П.І.Чайковського подарували присутнім чудові музичні композиції, натомість отримавши море оплесків.
Музична  школа славиться своїми талантами!
Це і Данилко Фрунт з композицією «Граємо на п’ять» на гитарі, 
 Владислав Біленький  - композиція «Угорський чардаш» на акардеоні, 
 Максим Гринь з композицією «Шербурзькі парасольки» на гітарі, 
 Юрій Іванович Мізяка - «Как много девушек хороших» на саксофоні,
 композиція на скрипці з кінофільму "Ромео і Джульєта" від Олени Галущенко.
Едуард Світличний - «Вечір в Гавані» на трубі, 
Бібліотекарів привітали заступники директора Сизон Н.А. і Гребенік Н.О., а також голова профспілки ЦБС для дорослих Петрушенко В.І. В цей прекрасний день від усієї душі бажали любові, добра та успіхів.
Всі присутні з гарним настроєм та подарунками залишали бібліотеку, дякуючи за це артистам та організаторам святкового заходу.

А на всіх відвідувачів бібліотеки чекає святкова фотозона у вестибюлі! Запрошуємо завітати та зробити яскраве фото!

четвер, 7 лютого 2019 р.

Як бiбліотека китайський Новий рік зустрічала
А зустрічали його весело і бурхливо - аж два дні. Відділ мистецтв і відділ літератури іноземними мовами ЦМБ запросили на китайский Новий рік молодь міста, і двічі відзначили свято. У цьому немає нічого дивного - адже у жителів Піднебесної новорічні веселощі тривають аж два тижні.
А Новий рік прийшов до Китаю 5 лютого.  Східний Новий рік не такий, як у більшості країн, і припадає він щорічно на різні дати, тому що залежить від руху Місяця. І називають його китайці "Місячним Новим роком", або "святом весни".
Свято вийшло незвичайним. Яскраві червоний і золотий кольори переважали у декорі конференц-зали бібліотеки; вабили око китайські ліхтарики, гірлянди зі свинками - символами Нового року, і гордовито поглядав на всіх веселий дракончик, зроблений з... віял.
Гостей захопили різноманітні ігри у китайському стилі - "Схопи Дракона за хвіст", або "Хто збере найбільше мандаринів".

Жваво промайнула гра, під час якої якнайшвидше збирали горіхи китайськими паличками для їжі. Родзинкою святкування став танець Дракона, яким зазвичай відзначаються новорічні тожества китайців.
Викликали захоплення і майстер-класи, у яких бажаючі змогли опанувати складне мистецтво китайської каліграфії - написати ієрогліф "Щастя". Розміщений у будівлі під Новий рік, він приносить радість, удачу і гармонію в сім'ю.
А інший майстер-клас навчив робити кумедного дракончика - книжкову закладку, яка дуже доречна для любителів читання.
Не обійшлося і без дарунків. Кожний зірвав собі з дерева побажань листівку-привітання від бібліотекарів, зроблену у традиційному китайському стилі.
Наостанок всі із задоволенням робили фотографії з чарівним Драконом.
Ось таким - жартівливим і незвичним, позитивним і бурхливим - став початок Нового китайського 4717 року для молодих містян.

середа, 30 січня 2019 р.


5 лютого о 13-00 год. відділ мистецтв та відділ літератури іноземними мовами запрошують до Центральної міської бібліотеки  на китайську церемонію "Новий рік по-китайськи!"
Саме в цей день жителі Китаю зустрічають свій незвичайний 4716 рік, який пройде під знаком жовтої земляної Свині. На вас чекають захоплюючі ігри та конкурси, інсценівка давньої легенди, неперевершені майстер-класи і навіть танець Дракона!
Приходьте, грайте, розважайтеся та робіть селфі з китайським драконом! Чекаємо на вас!
Запрошуємо представників мас-медіа до конференц-зали ЦМБ  за адресою: вул.Європейська, б.66/13

вівторок, 29 січня 2019 р.

Енергія душі та розуму

Що знають громадяни незалежної України про Павла Платоновича Чубинського? Поет і автор віршу "Ще не вмерла Україна". Парадоксально, але, майже кожного дня слухаючи Державний гімн України, ми здебільшлого не маємо повної уяви про те, ким насправді був для України П.Чубинський.
А був він великим трударем, феноменальним етнографом, народознавцем, який життя поклав в ім'я збирання фольклору, дослідження звичаїв та обрядової культури народного буття. Автор більше 50 праць і статей про етнографію російської Півночі. Автор семитомника «Праць етнографічної статистичної експедиції Російського географічного товариства у Західно-руський край», присвячених дослідженню українського народознавства. Ця праця П.Чубинського була єдиною на той час. Здобувши силу силенну вдячних і схвальних відгуків з Франції, Польщі, Росії, вона вкотре привернула увагу світу до українського народу, багатовікову історичну славу якого було сплюндровано вельможними сусідами.
Можна стверджувати, що Павло Платонович Чубинський був етнографом від Бога. І віршування у його творчості займало другорядне місце. Але ось як сталося: за часи радянської України його безцінний народзнавчий скарб свідомо замовчувався, через що так мало українцям відомо про цю його титанічну працю.
Відділ мистецтв доклав зусиль, аби скасувати цю несправедливість і відкрити користувачам Павла Чубинського-етнографа - невтомну людину, чий величезний внесок у розвиток української і російської етнографії дорівнює подвигу. У конференц-залі ЦМБ на медіавечір "Енергія душі та розуму" зібралася молодь, для якої етнографічна діяльність П.Чубинського стала відкриттям. Привід був серйозний - адже 27 січня виконалося 180 років від дня народження народознавця.
Говорили про його працю по збиранню фольклору, про тяжкі експедиції, які здійснював вчений задля дослідження народного побуту. Дивились книги, присвячені науковцю, у тому числі і видання творів самого П.Чубинського. 
Жваво промайнула і вікторина за працями народознавця, яка виявила неабияку обізнаність підлітків у знанні українських народних переказів, легенд, міфів. В пам'ять мужньої видатної людини прозвучав Гімн незалежної України.