З днем народження, книго!

Працівники філії №6 запрошують всіх бажаючих ознайомитися з виставкою «З днем народження, книго!», на якій представлені книги, що святкують в цьому році свій ювілей.

Не одне покоління виросло на цих книжках, і неважливо, який вік має книга, адже її зміст з роками не втрачає своєї духовності. Кожна з них заслуговує на вашу увагу, особливо у свій святковий рік!

 Найстаріший ювіляр, представлений на нашій виставці, це «Декамерон» Джованні Бокаччо. З дня його виходу в світ пройшло 665 років. Більшість повістей цієї книги розповідають про любов у різних її проявах – від темної тваринної пристрасті до величного і світлого почуття. А наймолодшому ювіляру  - книзі Джоан Ролінг «Гаррі Поттер і таємна кімната» (другій книзі в серії про юного чарівника) виповнюється  уже 20років.

Ми зробили кенді-бар для книжок-ювілярів, і жодна книга не залишилась без подарунка – на топпері кожного капкейка (із солоного тіста) є напис, для якої книги він призначений.

 Запрошуємо вас до нашої бібліотеки згадати прочитане раніше і прочитати нове!

Тризуб: тисячолітня історія

100 років тому державним гербом України вперше став офіційний символ князя Володимира Великого. Ця історична подія відбулася 12 лютого 1918 року - в провінційному Коростені на Житомирщині. Тоді древній княжий символ було затверджено гербом Української Народної Республіки. 

Але історія українського герба почалась ще з княжого роду Рюриковичів. Вони карбували тризуб на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Перша писемна згадка про український тризуб датується 10 ст. Це був болгарський літопис “Хроніка Манасії”, в якому описувались прапори дружинників Святослава саме з тризубами. Щоправда,

Святослав обрав собі простіший варіант - з двома зубцями. Одна з гіпотез стверджує, що це була літера “Ц” (від слова “цар”) зі зміщеним до центру хвостиком.

Його син Володимир Великий не зрадив традиціям, однак впродовж свого правління постійно удосконалював свій герб. Почав з того, що додав ще один зубець, далі ускладнював його графічними елементами. Остання зміна відбулась після  хрещення Русі, коли князь додав паличку до середньої лінії, щоби вийшов хрест.

Однак, тризуб був присутній на наших землях ще задовго до цих подій. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували трипільці у 4-3 ст. до н.е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.

Дискусії про український герб тривали з літа 1917 року. Наприкінці червня почав працювати український уряд — Генеральний Секретаріат. Генеральний писар Павло Христюк одразу порушив справу виготовлення печатки — щоб скріплювати урядові акти й документи. 

Постановлено було зробити дві печатки — велику, для особливо важних актів, і малу для поточної праці. На обох вирішено зобразити династичний знак князя Володимира Великого, що його карбували на монетах Київської Русі за правління цього володаря.

Але малюнок на печатках іще не був державним символом.

Через два місяці, 15 листопада, у справі герба Секретаріат (міністерство) народної освіти провів нараду. За взірець брали символіку тогочасних держав із республіканським устроєм. Наприклад, пропонували на синьому тлі розмістити золоті зорі за кількістю земель України — подібно до зірок на прапорі США. Інший варіант — у синьому полі золота літера "У" (Україна) або "У.Н.Р." — за прикладом емблеми Французької республіки з літерами "R.F.".

Офіційного рішення знову прийнято не було, тож Тризуб як державний символ України й далі вкорінювався неофіційно і стихійно.

6 січня 1918 року з’явилася в обігу перша українська банкнота — у 100 карбованців, яку розробив художник Георгій Нарбут. На ній у восьмикутній рамці було зображено Тризуб із хрестом над середнім "зубом".

Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження герба треба було вирішувати негайно, бо він також є ознакою державності. Але тривала українсько-більшовицька війна, тому провести конкурс чи ширше обговорення не могли. 7 лютого відбулося останнє засідання Центральної Ради в Києві. Під натиском більшовиків вона перебирається до Житомира, звідти — до Сарн і нарешті — до Коростеня. Там 25 лютого на засіданні Малої Ради затверджено: "Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого". Ухвалений закон мав лише опис, а малюнків, якими мають бути офіційні зображення герба й печатки держави, при ньому не було.

Через 10 днів Мала Рада затвердила великий та малий державні герби, а також велику й малу печатки УНР. Вибором Тризуба — знаку Володимира Великого — офіційним гербом тодішні українські політики підкреслювали спадковість нової держави від Київської Русі. "Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією", — зазначав Михайло Грушевський.

Пам'яті Героїв Майдану

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цими днями люди постійно покладають квіти та запалюють свічки біля народного меморіалу, і не соромляться сліз, які з’являються при зустрічі поглядом із зафіксованими на знімках очима загиблих героїв.

Саме заради цієї події у читальній залі бібліотеки-філії №5 ЦБС для дорослих 21 лютого 2018 року зібрались користувачі бібліотекою та запрошені гості, щоб у скорботі схилити голови перед пам'яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. Присутнім був представлений відеофільм «Пам'яті Героїв Майдану» та розповідь очевидиці та учасниці тих подій Кузьмічової Надії Гаврилівни.

Також бібліотекарями філії була проведена презентація книги «Ангели світла» про героїв-кременчужан, які захищаючи свою Батьківщину, загинули на східному фронті країни, куди перенеслися барикади з Майдану. Представлена ця книга Спілкою літераторів «Славутич» міста Кременчука, членами якої є мешканки мікрорайону №7 Людмила Загорулько та Лілія Решетняк. Вони розповіли, як виникла ідея створення книги та історію її написання.

Висновком заходу стало те, що пам’ять Героїв повинна бути не тільки в жалобах і монументах, а повинна викликати бажання творити і змінювати себе і країну.

Закінчилося спілкування з користувачами дружнім чаюванням.

Зустріч з поетом Володимиром Михайловим

18 лютого у відділі читальної  зали ЦМБ пройшла творча дегустація «Впізнаймо в слові рідний край», яка уособила в собі зустріч з поетом і прозаїком, майстром афористики Володимиром Михайловим, представником спілки літераторів «Славутич».

Бібліотекар Жанна Воскобійник розповіла присутнім про життєвий шлях поета та його творчість. Привітала пана Володимира з його новим доробком – збіркою під назвою  «Тропы бытия», де велике місце посідає філософська, громадянська, пейзажна та любовна  лірика. Це  вже 5-та його збірка.

Сам автор зачитував безліч своїх смішних афоризмів, оповідань, віршів на різні теми. В залі була чудова позитивна весела атмосфера. Друзі і колеги привітали Володимира подарунками і своїми власними  віршами.

Володимир поділився і своїми життєвими історіями, досвідом, який він проніс через все життя і висвітлює у своїй творчості.

У Кременчуці триває кампанія з інформування населення про основні етапи реформування первинної ланки медичної галузі

 Наразі тривають зустрічі з жителями мікрорайонів Кременчука, де фахівці управління охорони здоров’я міста доводять інформацію про майбутню систему роботи первинної медичної ланки, відповідно до якої з 1 квітня лікарі сімейної практики розпочнуть підписувати декларації про медичний супровід пацієнтів.

  

Така зустріч пройшла і в бібліотеці-філії №4. Проводила її директор комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» №3 м. Кременчука Чернявська Марія Андріївна.

   Вона зазначила, що інформкампанія проводиться з метою якнайбільшої обізнаності кременчужан із питань реформування первинної медичної ланки та процесу підписання декларацій.  Бо вже з 1 липня сімейні лікарі отримуватимуть кошти за надання медичних послуг декларантам.

  

На захід були запрошені літні люди мікрорайону Молодіжного. Перед початком інформування всім бажаючим, запрошені медики, виміряли тиск, рівень холестерину та цукру в крові  та відповідали на їх запитання стосовно здоров’я.

  

Після виступу Марії Андріївни у присутніх виникло багато питань щодо реформи, на які вони отримали вичерпні  відповіді від фахівців медицини.

 

УСНА ІСТОРІЯ МАЙДАНУ

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Відділ читальної зали ЦМБ підготував книжкову виставку-шану «Майдан: усна історія» на знак вшанування пам’яті, відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності, відстоюючи права і свободу людини, європейське майбутнє України.

Представлені на експозиції видання розповідають про патріотів, загиблих від снайперських куль, померлих у лікарнях героїв, названих народом Небесною Сотнею.

Відвідувачі можуть пригадати, як розпочинався і повстав мирний Майдан, побачити світлини героїв, спогади друзів-побратимів. Також є література, яка розкриває тему російсько-українського протистояння на Сході України, трагічні сторінки антитерористичної операції, долі звичайних українців, що опинилися в зоні бойових дій.

Всіх бажаючих запрошуємо відвідати нашу виставку.

Зустріч з патрульними в рамках проекту ПОЛіС

          В рамках проекту ПОЛіС (поліція та спільнота) за підтримки програми IREX  8 лютого в бібліотеці-філії №2 проведена зустріч з патрульними поліцейськими.

          Запрошена на захід громада м/р №10 та інспектори: уповноважений патрульної роти УПП м. Кременчука М.Н Курамов та інспектор по зв’язкам з громадськістю Ярослава Крамаренко.

          В невимушеній атмосфері вівся діалог на тему «Безпека руху на дорогах».

В ході заходу інспекторами продемонстрований відеоролик по правилам дорожнього руху для пішоходів, велосипедистів та показані сумні факти статистики жертв автомобільних аварій в Кременчуці за 2017 рік, основні причини ДТП.

          Саме такі зустрічі дають змогу встановити контакт з патрульними та в неформальній обстановці поставити запитання, що найбільше цікавлять і знайти рішення проблем громади.

Найбільш активні учасники в дарунок отримали сувеніри. Але найбільше задоволення було від теплоти зустрічі.

    Любов, що відкриває світ

     

    Незабаром День Святого Валентина. Вважається, що в цей день птахи обирають собі пару.  Людина теж не повинна бути самотньою, адже життя без кохання – це сірі одноманітні будні. Любов нас манить і заворожує, відкриває нам світ. Вона дошкуляє, ранить і обпікає Вона фантастична і трагічна, вона буденна і  романтична. Але… «В усі часи, в усі віки закохувались і кохали».

        Цьому  присвячена виставка-елегія «Прийшла любов: непрохана, неждана… Ну як мені за нею не піти?», оформлена в бібліотеці-філії №10 до Дня закоханих.

       Хтось вірить у  кохання, пам’ятаючи слова із Біблії: «Любов завжди терпляча і добра. Вона не ображається і не ображає. Вона завжди готова прощати і вірити». А хтось, розчарувавшись, шукає кохання у книгах і фільмах, не знайшовши його у житті… Що ж, буває й таке…

       День закоханих – ніби феєрверк серед сірих лютневих днів. Хоч за вікном ще вирує зима, але і природа, і люди, особлива молоді дівчата,  вже в передчутті весни, в передчутті пробудження почуттів, в передчутті любові.

Як в Кременчуці публічну бібліотеку відкривали...

31 січня  бібліотекарі запросили усіх на історичну реконструкцію, присвячену появі першої міської бібліотеки.

На відкриття бібліотеки в  1893 році
           чекали з нетерпінням

Адже вона була доступною для всіх
             верств населення та віросповідання

А поки збирається шановне панство,
 можна і чаю з самовару попити!

Працівники книгозбірні намагалися відтворити події того січневого дня, коли голова опікунської ради бібліотеки Андрій Іванович Богомолов урочисто відкрив бібліотеку, та занурити присутніх у атмосферу 1893 року.

На вулиці Соборній, 11, де нині знаходиться відділ абонементу, глядачів дійства зустріли перші бібліотекарі, перші читачі, перші книги,  з яких і пішла  Центральна бібліотека.

Символічне поєднання епох:
століття девятнадцяте зустрілося
 зі століттям двадцять першим!

Влада  піклується про бібліотеку, 
як і 125 років тому, так і нині 

Директор ЦБС для дорослих С.О.Нужна подякувала за теплі слова заступника міського голови Р.Проценка та вручила йому екземпляр бібліографічного покажчика, презентація якого відбулася кількома днями раніше.
В приміщенні відділу абонементу були представлені книги різних епох,  а бібліотекарі знайомили присутніх з  історію бібліотеки від XIX століття  до сучасності. Всі бажаючі змогли переглянути раритетні видання.

Що читали дами в 19 столітті? 

50-60 роки: від довідників
 по домогосподарству до поезії

80-90 роки - це не тільки запальні
            дискотеки, а й цікаві книжки!

Сучасні бібліотекарі - це поєднання знань,
             творчості і запальної енергії!

Зі святом, бібліотеко! 

З ювілеєм!

Свято «Під шелест сторінок книжкових в бібліотеці творяться дива» пройшло в літературно-мистецькій вітальні 30 січня. Колектив зібрався з прекрасного приводу –  125-річчя Центральної міської бібліотеки.

Бібліотекарі відзначили день народження головної книгозбірні міста, презентувавши свої досягнення та згадавши тих, хто стояв біля витоків бібліотечної справи Кременчука. 

Згуртовує колектив, веде за собою директор ЦБС – Нужна Світлана Олександрівна.  Їй і надали перше слово. 

Бібліотеки завжди координують свою роботу з Управлінням культури і туризму виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, на рівні  керівництва погоджують власні проекти, обговорюють проблемні питання, а також отримують нагороди!

 ЦБС для дорослих теж вітає працівників ЦМБ з величним ювілеєм!

Який чудовий момент! Він запам’ятається надовго, адже так приємно отримувати нагороди від керівництва!

Згадали тих, хто присвятив бібліотечній справі усе своє життя... Тих, хто вже, на жаль, не з нами, хто вже став історією…

Подякували  і ветеранам, які стояли біля витоків бібліотечної справи міста, а зараз знаходяться на заслуженому відпочинку. 

          Презентація проекту «Щасливі миттєвості нашого життя» – один із багатьох приємних моментів свята. Наші колеги добре вміють працювати і відпочивати! Тож самі про себе й розкажуть!

          

На фоні святкових декорацій виходять гарні фото!

Презентація бібліографічного покажчика

«Кременчук – штрихи історії і сьогодення»

26 січня інформаційно-бібліографічний відділ ЦМБ  презентував бібліографічний покажчик «Кременчук – штрихи історії і сьогодення». Це вже 4-те видання, яке зібрало відомості про літературу, яка видана в Кременчуці в період з 2011 по 2017 роки.

Літературно-музична вітальня ЦМБ зібрала бібліотекарів та друзів бібліотеки – місцевих письменників, краєзнавців, музейних працівників, представників громадських організацій та мас-медіа.

Завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом ЦМБ Бузина Р.А. представила покажчик, ознайомила присутніх з його змістом.

Директор ЦБС для дорослих Нужна Світлана Олександрівна привітала присутніх та подарувала примірник покажчика голові спілки літераторів «Славутич» Ф.О.Чужі, який виступив автором передмови цього видання.

Федір Олексійович відзначив велику роль бібліотеки у збереженні духовних скарбів, адже історія бібліотеки нероздільно пов’язана з історією нашого міста, та привітав її зі 125-річним ювілеєм. Поетеса Таїсія Цибульська прочитала свого вірша та подарувала музичне відео.

Презентація бібліографічного покажчика плавно переросла у святкування ювілею. Тож гостей запросили здійснити екскурс в історію, переглянувши фільм про Центральну міську бібліотеку.

Бібліотека завжди потребувала уваги влади. Культурою нашого міста опікується Управління культури і туризму виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. Тож до слова запросили спеціаліста Управління культури і туризму Демиденко Софію Володимирівну.

На святкування ювілею відгукнулися наші друзі і партнери, з ким бібліотека дуже тісно і багато співпрацює, з якими нас поєднують роки співпраці на благо містян.

2018 рік – рік правопросвітницького проекту Я маю право». Надійний партнер бібліотеки – міський центр правової допомоги в особі Терещенко С.О. висловив свою подяку бібліотеці за плідну діяльність з надією на подальшу успішну співпрацю на теренах правового виховання молоді.

 Приємні події поєднали молодих літераторів і бібліотеку: саме Арт-група «Творчий Кременчук»  стала ініціатором проектів Лібспейс та Літспейс, які втілені в життя за підтримки Британської Ради! Відтепер відділ абонементу на Соборній не впізнати: з традиційного бібліотечного простору залишилися лише стіни, в яких витає дух творчості!

 Лідер Арт-групи «Творчий Кременчук»  Олеся Міфтахова розповіла про свій досвід співпраці з бібліотекою.

Запросили до слова і Олександра Грінченка – фотокореспондента «Кременчуцької газети», актора театру «МО» і просто яскраву особистість. Він поділився своїм піднесеним настроєм і пригадав, як приймав участь в бібліотечних заходах. Особлива подія 2017 року – персональна виставка Олександра у відділі абонементу нікого не залишила байдужим!

Було сказано теплі слова і в адресу телебачення. Після широкого святкування 120-річного ювілею ЦМБ в 2013 році у бібліотекарів склалися особливо теплі стосунки з телекомпанією «Візит» та КТРК, і впродовж цих років  вони висвітлюють події бібліотечного життя.

Людмила Миколаївна Обревко, знана кременчуцька письменниця і журналіст, теж виступила на святі. Її слова сприймалися особливо проникливо, адже саме вона вела репортаж з відкриття центральної бібліотеки у новому приміщенні по вул. Європейській (колишня вул. Щорса).

Також прозвучали слова вдячності Кременчуцькому просвітницькому центру «Євроклуб» та ГО «Культурний діалог», які виступають партнерами у багатьох спільних з бібліотекою проектах.

Виставка-перегляд «Подорожуємо кращими книжками бібліотеки познайомила гостей свята з бібліотечними скарбами.  А фотоальбоми та газети минулих років допомогли ще глибше зануритися в ювілейну атмосферу.