КРЕМЕНЧУЦЬКИМИ ВУЛИЦЯМИ ТА ЗАВУЛКАМИ

 Ми любимо і знаємо Кременчук. Милуємося ним у дні свят і діловито пробігаємо його вулицями в будні. А днями бібліотекарі ЦБС для дорослих побували в іншому Кременчуці - пам'ятному й історичному. У прекрасний день золотої осені колеги прогулялися містом. А прогулянку вів краєзнавець, автор книг і статей про Кременчук Сергій Юрійович Сезін. Екскурсія розпочалася з привокзального скверика. Потім пройшлися по вул.О.Халаменюка, проспекту Свободи вздовж парку МЮДа, заводу Кредмаш, зайшли в Міський сад і по вул.Чкалова дійшли до перетину з вул.Переяславською. Всього вийшло трохи більше двох кілометрів. 

Темою екскурсії став транспорт, який дивним чином поєднав всі об'єкти прогулянки: починаючи від Сінної площі, де свого часу продавався фураж для коней, шкіряно-шорного комбінату, який провадив упряж. Потім у Кременчуці побудували вокзал і залізницю, завдяки чому місто отримало вихід до Чорного та Балтійського морів. Згадали, що кременчуцький поет Олег Головко працював на залізниці. Найбільшим заводом був завод ДОРМАШ, що забезпечував транспортну економіку країни. 

Трамвайні колії міста свого часу закінчувалися в районі вул.Чкалова, де дотепер збереглася будівля трамвайного депо. Там же, на затишній вулиці Чкалова побудували ще до першої світової війни два народних училища, які благополучно дожили до нашого часу і є пам'ятками архітектури місцевого значення. Не забув екскурсовод і про розминку - запитав, якими особливостями відзначався старий міст через Дніпро в дореволюційні часи? Цікаво було дізнатися, що тоді рух на мосту був дозволений тільки в певний час, коли по ньому не проїжджали потяги. 

Два кілометри прогулянки виявилися дуже насиченими. Захоплюючій екскурсії сприяли і чудова погода, і затишні зелені вулиці, і золота оаза Міського саду. Наші співробітники отримали масу чудових вражень і корисної інформації про місто.

ТАЛАНТ АКТУАЛЬНИЙ ЗАВЖДИ

Так можна сказати про людину, яка за 27 років життя написала близько 400 віршів, близько 30 поем, не рахуючи драм і незакінчених прозових творів. Причому твори ці були високого гатунку, і частина їх ятрила серця і душі як прихильників, так і ворогів поета.
Таким був Михайло Юрійович Лермонтов, 205-річчю від дня народження котрого присвятили зустріч учителі загальноосвітніх шкіл міста.

У конференц-залі ЦМБ зібралось методичне об'єднання учителів російської мови та курсу "Література", на якому, разом з відділом мистецтв, обговорювалась вільнолюбива, суперечлива постать опального поета. Говорили про М.Лермонтова - людину, з присутніми йому примхами, недоліками, протиріччями. Роздивлялись картини і малюнки поета, які свідчать про його неабиякий художній дар. Декламували його чудову інтимну лірику. Знайомились із книгами, присвяченими М.Лермонтову, збірками вокальних творів на його вірші, ілюстраціями до поем і віршів. На об'єднанні йшла розмова і про ставлення М.Лермонтова до жінок, частині яких він присвятив свої найкращі вірші.

 Лермонтов набув інтернаціонального і загальнолюдського значення. "Мцирі" і "Демон", "Герой нашого часу" і багато інших його творів - це найвищі досягнення поетичного узагальнення не тільки вітчизняної, а й світової літератури.