Щедре гроно таланту

О.Г.Сластіон (1855 - 1933)

Вам знайоме ім'я Опанаса Георгійовича Сластіона?
Упевенені, що переважна більшість відповість - ні. І тільки фахівці  можуть пригадати, що був колись такий живописець... Як не прикро, але діяльність цієї неперсічної особистості дійсно знайома небагатьом. І працівники відділу мистецтв ЦМБ ім.М.Горького вирішили розповісти кременчужанам, як багато значить для української культури ця людина. Тим паче і привід був для цього поважний - 160-річчя від дня народження художника, мистецтвознавця, етнографа, музеєзнавця, архітектора Опанаса Георгійовича Сластіона.

Вечір-спогад "Щедре гроно таланту", на який 19 січня завітали студенти Кременчуцького педагогічного училища, вийшов камерним і теплим. Учасники з цікавістю відкривали для себе численні грані таланту мистця.

Більшу частину життя О.Сластіон прожив у Миргороді, і це місто багато чим має віддячити Майстру. Він був організатором і першим директором Миргородського художньо-промислового музею, якому подарував частину своеї етнографічної колекції - чоловічий і жіночий одяг, художнє шитво кращих майстрів Полтавщини. 

Мало кому відомо, що О.Сластіон був архітектором перших корпусів миргородського санаторію. Ці будинки мали неповторний вигляд; їх зображення стало символом міста, і довгі роки було, як тепер кажуть, логотипом виробників Миргородської мінеральної води - будинок водолікарні, спроектованої О.Сластіоном, красувася на етикетці пляшки "Миргородської". На жаль, санаторні будівлі О.Сластіона були зруйновані, а зображення їх більше не друкується на нових етикетках. Але працівники відділу мистецтв, щоб відновити історичну справедливість, пригостили учасників заходу "Миргородською водою", попередньо помінявши нові етикетки на колишні - із малюнком корпусу водолікарні, спроектованої О.Сластіоном.

О.Сластіон, захоплений українськими народними піснями, багато з них записував від кобзарів під час мандрів по Полтавщині. До речі, він став одним з перших діячів української культури, котрий опанував новітню на той час технологію запису звуку - фонограф. Скориставшись фонографом, Опанас Сластіон записував співи кобзарів на воскові валики. У 2013 році валики  оцифрували і  виклали в Інтереті. Студенти мали змогу почути запис української народної пісні "Про смерть козака", зробленої О.Сластіоном у 1909 році у виконанні кобзаря С.Пасюги.

Присутні узнали також і те, що О.Сластіон був неперевершеним ілюстратором творів Тараса Григоровича Шевченка. Вони роздивлялись подарункове видання його поеми "Гайдамаки" в оформленні Опанаса Георгіовича, яке в єдиному екземплярі зберігається в ЦБС. Обережно перегортали сторінки й іншого видання - збірки "Портрети українських кобзарів О.Сластіона", виданої у 1961 році. На створення галереї кобзарських портретів пішло 50 років життя Майстра. Ця книга цінна не тільки з художньої точки зору, а й з історичної - адже завдяки художнику відомо не тільки як виглядали кобзарі, але звідкіля вони були родом, які українські народні пісні і думи виконували - все це художник записував на полях своїх малюнків.

Ось таким талантом був О.Г.Сластіон, і ми особливо пишаємося тим, що талант свій він подарував нашій рідній Полтавщині. Нехай відкриття його постаті, що прийшло до учасників вечора, збережеться надовго. Адже Опанас Георгійович Сластіон вартий людської пам'яті і подяки.

Шиндіна О.П.,завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького