Місія бібліотеки - забезпечення якісним обслуговуванням громади міста

вівторок, 19 травня 2015 р.

 « ОДЩIБНЮКИ »
Саме таку, дещо загадкову, назву має публіцистично-документальний твір про сучасні погляди на мовні проблеми, який вийшов з-під пера відомого журналіста з Кременчука Федора Чужі. 
На прикладі сюжету, замішаного на власних – і не тільки – стосунках, що зі своїми колізіями та комунікативним полем виникли на мовному грунті, автор намагається зрозуміти тих, хто в сірому з багряним безмежжі гарцює верхи на вітрах душевної гнилизни. Іншими словами, у книзі йдеться про духовних одщібнюків, якими стали національно нестійкі та непослідовні колишні українці та інші, напоєні московською ідеологічною блекотою, манкурти, що на горбатих життєвих шляхах-дорогах тільки й здатні здіймати словесний мул та пропагувати безглузді вчинки московських майстрів масової дезінформації, які, у свою чергу, захищають убивць на Сході України. 
Випльовуючи зміїну отруту з українофобським прицілом, колишні земляки перетворилися на ненаситних й недолугих блазнів з поневоленими душами, які втратили здатність зберігати пам’ять про свій рід і народ та чути дух землі предків. 
Сьогодні, у дні тривог, жалів та безповоротних втрат, автор на силу свого серця продовжує відстоювати ідеали правди і добра насамперед через пропаганду його Величності Слова, засіяного на українському мовному полі. 
Водночас, дотримуючись вільного плину думки у слові, автор у бузково-жовтому саду нашого життя намагається розгледіти ту осінню студену ніч, яка поєднала героїв твору з кремлівським рабством, душевними злиднями й тугою за вмерлим «великім і могучім»; зрозуміти: коли, з якого дива і з яких причин у хижої раті затуманився зір, а в ньому білий світ потьмянів до кольорів конаючого дня… 
Перебуваючи в плині часу та щоденної, послідовної й не гомінкої роботи, він повсякчас збагачує власний творчо-енергетичний канал й продовжує пошук нових тем, будує плани на майбутнє, аби серед вогненно-мерехтливих свічок, що світяться нині  в багатьох українських сім’ях, світ хоч трохи корився лагідним рукам і щирим серцям.

 Дрозд Н.П.,бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу ЦМБ ім.М.Горького




Немає коментарів:

Дописати коментар