Історія Вітчизни в полотнах

(до 150-річчя від дня народження живописця 

Миколи Івановича Івасюка)

Микола Іванович Івасюк
( 16 (28).04.1865 —  25.11.1937) 

Україна завжди славилася талановитими дітьми, чиї доробки ставали вагомими внесками до скарбниці світової культури. Проте через ко­лізії історичного розвитку, часом драматичні для українського народу, наші вчені, митці змушені були працювати на теренах чужих держав. Тому їх талант повною мірою не оцінено. За радян­ських часів їх імена замовчували, викреслюючи з пам’яті народу. Саме про таку видатну особи­стість ми говоритимемо сьогодні.

Микола Іванович Івасюк народився в родині селянина-столяра у Заставні (Буковина). Його мати гарно вишивала, батько займався різьбярством по дере­ву. Ще в дитинстві Микола на­магався збагнути чудову силу мистецтва. Після закінчення школи хлопець вступив до Чер­нівецької вищої реальної шко­ли.

"Богдан Хмельницький"
Художник М.Івасюк

1885 року Микола став сту­дентом Академії у Відні. Роки навчання виявилися складними. Попри постійні матеріальні нестатки Івасюк наполегливо вдосконалював свій талант, щоден­но працював над етюдами, вивчав творчу спадщи­ну уславлених живописців. Особливо приваблював Миколу історичний жанр, зокрема історія рідного народу, його боротьба за соціальне й національне визволення під проводом Хмельницького, Сагай­дачного, Богуна, Кривоноса, Довбуша, Кобилиці.

Щороку влітку Івасюк багато подорожував Буковиною, Галичиною, Поділлям, малюючи пам’ятки старовини (фортеці, руїни укріплень, музейні реліквії, національний одяг), відві­дував історичні місця, пов’язані з битвами часів Б.Хмельницького.1890 року після успішного закінчення Акаде­мії М. Івасюка як одного з кращих художників іс­торичного жанру рекомендували до Мюнхенської Академії Мистецтв для подальшого вдосконалення. У цей період художник працює над широкою багатофігурною історичною композицією «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва», знайомиться з І.Рєпіним, який згодом у «Листах про мисте­цтво» напише: «Мені сподобався більше інших один словак із Буковини — Івасюк. Він добре розмовляє українською мовою і трактує переважно українські сюжети: то козака з дівчиною, то за­порожця в степу, дуже довго він розробляє сюжет «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва».

 "Іван Богун на переправі" (1919р.)
Художник М.Івасюк

1897 року М. Івасюк успішно закінчив навчан­ня і повернувся на Буковину, мріючи присвятити себе мистецтву, громадській і педагогічній діяль­ності, завершити роботу над своїм найбільшим полотном «В’їзд Богдана Хмельницького до Киє­ва». Він занурився у вир культурного та громад­ського життя краю. Викладав малюнок і живо­пис у Чернівецькій вищій православній реальній школі, згодом разом з Юстином Пігуляком від­крив школу «для талановитої та бідної молоді», де безкоштовно навчав селянських дітей. Також вів теоретичні курси живопису, українського та зарубіжного образотворчого мистецтва, пропа­гував творчість Т.Шевченка, ї. Рєпіна, Я.Матейка та інших прогресивних митців.

М.Івасюк прагнув підготувати до вступу у ви­щі мистецькі заклади українську молодь, пробудити потяг до мистецького життя, застерегти від згубних впливів політики, онімечення національ­ної культури. У цьому йому допомагали письменники О.Маковей, О.Кобилянська, худож­ник і громадський діяч І.Труш. На жаль, через нестатки та постійні перешкоди з боку заможної верхівки, а також чиновників школа проіснувала лише кілька років.

"Поцілунок".
Художник М.Івасюк

М.Івасюк виїхав за кордон, а потім пересе­лився до Львова. У Чернівцях відбулася перша персональна виставка художника, на якій бу­ло представлено багато жанрових полотен, кіль­ка портретів та один із варіантів «В’їзду Богдана Хмельницького до Києва».

Картини видатного живописця експонували на Чернівецьких і Львівських виставках. Про них багато писала преса, ставлячи автора поряд із кра­щими тогочасними російськими, українськими та зарубіжними художниками.

Пензель Миколи Івасюка оспівував героїчні сторінки боротьби українського народу за своє національне і соціальне визволення («Богдан Хмель­ницький під Зборовим» та «Іван Богун під Бере­стечком», «Зустріч Б. Хмельницького з тілом сина Тимоша»,  «Олекса Довбуш» тощо).

"В'їзд Богдана Хмельницького до Київа". 1912 р.
Художник М.Івасюк

Картині про Б.Хмельницького живописець віддав багато творчих сил і енергії. «То моя найважливіша мета, яку я собі поставив»,— писав він Осипу Маковею. Площа картини-велетня — 24 м² (5,5 х 3,5 м).

Картина, над якою художник працював упро­довж 1892—1912 рр., відображає момент, коли після зняття облоги Замостя у Святвечір 1648 ро­ку Богдан Хмельницький на чолі козацького війська урочисто вступає до Києва. Проїхавши крізь Золоті ворота, гетьман зі старшиною наблизився до Софіївського собору, де його вітають митропо­лит і духовенство.

За свідченнями сучасників, перед Першою сві­товою війною в Західній Україні кольорова репро­дукція картини була майже в кожній українській хаті.

Заслуговують на увагу також історико-батальні картини «Битва під Хотином» (1903), «Кубанські козаки у Львові» (1917), а особливо — «Іван Богун під Берестечком» (1919). Цю картину, знайдену 1936 року в Бухаресті, вивезли до Укра­їни (Національний музей, Львів).

Крім історичних полотен, у М. Іва­сюка є твори про життя і побут простих людей («Без хліба», «Бідна селянська хата», «Гуцул: під деревом», «Мати», «Залицяння»).

''Мати''.
Художник М.Івасюк. 1908 р.

Увагу живописця приверта­ли образи українських митців: Т.Шевченка, Ю.Федьковича, О.Кобилянської, І.Франка та ін. До кращих портретів належать портрет Ю.Федьковича, О.Кобилянської, «Автопортрет», портрет дружини художника, портрети його дітей, портрет сестри, батька та ін.Наприкінці 1926 року Микола Івасюк разом із сім’єю переїхав до Києва. Він працював у си­стемі Всеукраїнського фотокіноуправління, ство­рив низку малюнків для журналу «Кіно», а також художні плакати для фільмів (чотири плакати з підписами Івасюка зберігаються в Центральній науковій бібліотеці НАН України). В останні роки життя художник малював портрети на замовлення, співпрацював з видавництвами, працював над рекламними плакатами для кіностудії та кінофабрики.

''Портрет І.Я.Франка''.
Художник М.Івасюк. 1924 р.

18 вересня 1937 року в його квартиру увірвалися енкаведисти зі cвідками, влаштували поголовний обшук і, хоча нічого крамольного не знайшли, господаря арештували й кинули до Лук’янівської в’язниці. 2 жовтня 1937 року молодший лейтенант держбезпеки Локтєв написав постанову, в якій твердив, що Микола Іванович Івасюк є активним учасником української націоналістичної терористичної організа­ції та агентом німецької розвідки, який нібито утримував явочні квартири німецької і гетьманської агентури. 

«Звинувачений Івасюк Микола Іванович винним себе не визнав», – змушені були написати слідчі. Речових доказів його будь-якої вини теж не було. Та це не завадило трійці при Київському облуправлінні НКВС УРСР прийняти 14 листопада 1937 року постанову: «Івасюка Миколу Івановича розстріляти. Особисто належне йому майно конфіскувати».

Є всі підстави припуска­ти, що Миколу Івасюка розстріляли в Биківнянському лісі під Києвом.

Меморіальна дошка Миколі Івасюку
на вулиці Українській, 37 у Чернівцях

24 грудня 1980 року Військовий трибунал Київського військового округу переглянув справу Івасюка М.І. і постанову трійки при Київському обласному управлінні НКВС УРСР від 14 листопада 1937 року скасував, а справу судочинством припинив за відсутністю в його діях складу злочину.

У жовтні 2012 року у Заставні відкрили пам’ятник Миколі Івасюку. На Буковині засновано премію його імені. Відзначають премією художників, різьбярів, скульпторів, вишивальниць і працівників культури.

Меморіальна дошка у Львові
на вул. Фредра, 7

Творчість М.Івасюка (понад 500 тво­рів) — цінний внесок в історію українського образотворчого мистецтва. Доля більшості його картин досі невідома. Під час війн і розпаду імперій роботи Івасюка вивезли за кордон. Частина з них зберігається у приватних колекціях і музеях Польщі, Німеччини, Австрії, Румунії і Канади. Художник-реаліст, послідовник Тараса Шевченка, Іллі Рєпіна, Ярослава Матейка, щирий друг і од­нодумець Осипа Маковея, Ольги Кобилянської, він присвятив життя служінню рід­ному народові.

Матеріал взято зі статті С.В.Микитей "Подорож до музею". 

Про живописця М.І.Івасюка читайте:


1.  Гавдида Н. Богдан Лепкий та Микола Івасюк: Творчі взаємини мистців // Визвольний шлях. - 2006. - Кн.4 (697). - С.44

2.  Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини XIX - початку ХХ століття / А.А.Жаборюк. - К.; Одесса: Либідь, 1980. - С.238

3.  Жбанкова О. Картина розміром з життя. Микола Івасюк. "В'їзд Богдана Хмельницького до Києва" //  Art-Line. - 1999. - № 2. - С.57

4.  Микитей С.В. Подорож до музею ( бесіда про життя й творчість Миколи Івасюка) // Мистецтво в школі. - 2013. - № 5 (53). - С.21

5.  Саноцька Х. Діти в українському живописі: альбом / Христина Саноцька. - К.: Мистецтво, 1985. - С.60

Шиндіна О.П.,завідуюча відділом мистецтв ЦМБ ім.М.Горького