До роковин перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі

           Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Ця страшна звістка миттю рознеслась по країні. Ховали поета через два дні на Смоленському кладовищі. Та пам’ятаючи поетів «Заповіт», його друзі почали клопотати про перевезення тіла небіжчика на Україну. На початку квітня домовину Т.Г.Шевченка відкопали та залізницею відправили до Москви. Звідти на ресорних дрогах доставили в Київ. По селах і містах, через які провозили домовину, виходили сотні людей, щоб провести в останню путь Великого Кобзаря. З Києва до Канева останки поета доставили пароплавом, який носив назву «Кременчугъ».

           22 травня українська земля прийняла свого сина.

           З нагоди роковин перепоховання нашого генія і пророка бібліотекарі відділу абонементу ЦМБ ім. М.Горького поклали квіти до Пам'ятної дошки із барельєфом Кобзаря, що знаходиться на розі вулиці Т.Шевченка.

           Також провели біля Пам'ятної дошки декілька коротких повідомлень для читачів про перепоховання поета і відвідини ним Полтавщини і нашого міста. Повідомлення «Стежками Великого Кобзаря: Т.Шевченко і м. Кременчук» прозвучало і на радіо Кременчуцької телерадіокомпанії.

           В залі української книги та народознавства для відвідувачів оформлено книжковий куточок «Тарас Шевченко і Кременчук».

           А ще користувачі можуть знайомитись з постійно діючими тематичними книжковими поличками: «З Тарасом не розлучаймося», «Мова України – мова Кобзаря», «Увінчані лаврами» (Письменники - полтавці – лауреати Шевченківської премії).

           Є велика ймовірність того, що у нашому місті Тарас Шевченко побував ще в дитинстві, коли чумакував разом з батьком далекими шляхами на південь.

            І з впевненістю можна сказати про відвідини Кременчука під час першої подорожі Тараса по Україні у вересні 1843 року, коли прямував до місця розташування останньої Запорозької Січ, та зворотною дорогою: десь 17, а скоріше 18 вересня. Шевченко поспішав, тому добирався найкоротшим із шляхів, що тоді існували.   В один із приїздів до міста Шевченко записав народну пісню "Пливе щука з Кременчука". А починалася вона так:

Пливе щука з Кременчука.

А як гляне - трава в'яне.

           Згадка про цю щуку матеріалізувалась не так давно у скульптурі на набережній Дніпра.

           Під час другої подорожі 1845-го року Шевченко був у Кременчуці. Скоріш за все в кінці травня, не раніше, бо у 1845-му Кременчук сильно постраждав від повені, а тривала вона до 20 травня. Про цю повінь Шевченко згадує у повісті "Капітанша". А ще під час перебування в Кременчуці у 1845 році Шевченко записав легенду про Ромоданівський шлях, яку потім використав у своїй повісті "Наймичка". Старожили Кременчука і Крюкова ще й досі переповідають цю легенду.

           Про відвідини Тарасом Шевченком нашого краю ви можете дізнатися з книг, що є в нашій бібліотеці. Це, наприклад, книги наших краєзнавців: Віктор Юшко. Шляхами Полтавськими ( три подорожі Т.Г.Шевченка). – Кременчук: Піраміда, 2004; Алла Лушакова, Лев Євселевський. Вулицями старого Кременчука. – Кременчук, 2001, де є дослідження про вулицю Шевченка. А ще пробний підручник для 9 класу Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець ХVIII – початок ХХ століття). – Полтава: Оріяна, 2003.

          

Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку!